Ринок робить економіку єдиним цілим, розвиваючи систему гори-зонтальних і вертикальних зв'язків (підприємств, галузей, регіонів), у тому числі зовнішньоекономічних. У цьому виявляється інтегру-юча функція ринку.

Будучи за своєю природою інтернаціональним, ринок сприяє про-никненню товарів у різні країни і куточки світу. Обмін товарами між країнами здійснюється за світовими цінами, які засновуються на інтернаціональній вартості. Якщо ж на світовий ринок потрапляє то-вар, витрати на виготовлення якого перевищують суспільне необхідні інтернаціональні витрати праці, їхній власник стає неконкуренто-спроможним [10, c.105].

З викладеного можна зробити висновок, що результати діяльності ринкового механізму є ефективними завдяки певному порядку, який діє в економічній системі. Адам Сміт довів, що подібний порядок встановлюється згідно з принципом «невидимої руки». Сутність ос-таннього полягає в тому, що кожна особа виходить з власної вигоди, якою керує «невидима рука», мета якої — досягти найбільшої виго-ди для всіх. Адам Сміт вбачав за невидимою рукою непередбачену силу, яка сприяє досягненню гармонії інтересів між особою і суспіль-ством. Через це він вважав будь-яке втручання держави у вільну кон-куренцію шкідливим.

Історія спростувала таку категоричність, довівши, що «невидима рука» призводить і до нераціональних витрат, неефективного веден-ня економіки, соціальних суперечностей.

Світовий досвід переконливо засвідчив, що можливості ринко-вого механізму небезмежні.

2. ПРИНЦИПИ КЛАСИФІКАЦІЇ РИНКІВ

Пізнати ринок як економічну категорію неможливо без гли-бокого аналізу його структури, тобто елементів, з яких він складається і які взаємодіють між собою. Для цього слід обрати критерій, за яким можна розмежувати елементи ринку. Таких критеріїв може бути кілька, оскільки ринок є складним і багатоманітним явищем економіч-ного життя (рис. 2).

Рис. 2. Класифікація ринку

Поглянувши на схему, подану на рис. 2, кожний відразу ж зверне увагу на те, що перший класифікаційний підхід подає ринки у вигляді секторів або сегментів, які об'єднані у коло, У житті так воно і є, адже всі сегменти ринку взаємозалежні та взаємодіють. На-приклад, зростання попиту на засоби виробництва приведе до роз-ширення ринку праці, що, в свою чергу, стимулюватиме збільшення виробництва предметів споживання, купівлю цінних паперів, валюти. Кожний ринок дуже різноманітний і поділяється на конкретніші. Ринки взуття, косметики, швейних виробів, молочних, хлібних, риб-них товарів існують всередині ринку предметів споживання. Ринки машин, верстатів, нафтопродуктів, металу, вугілля органічно входять до складу ринку засобів виробництва. Ринки акцій, кредитних ре-сурсів є складовими фінансового ринку [7, c.81].

3. РИНОК ПРЕДМЕТІВ СПОЖИВАННЯ

Ринок предметів споживання і послуг призначений для задо-волення фізіологічних та соціальних потреб людини. Він безпосе-редньо відображує виробництво і споживання, попит і пропозицію товарів. Матеріальне і нематеріальне виробництво мають бути адек-ватними платоспроможному попиту населення. Якщо цієї рівноваги немає, то в суспільстві настає дисбаланс: не вистачає певної групи товарів споживання, з одного боку, і виникає перевиробництво — з іншого. Ринок через конкуренцію, ціни, прибуток, перелив капіталу та інші його механізми впливає на виробництво, змінюючи його структуру, ліквідує тим самим диспропорції в економіці та у сфері обігу. Так відновлюється рівновага між платоспроможним попитом , населення та пропозицією товарів і послуг. Ринок засобів виробництва спрямований на задоволення виробничих потреб. Його суб'єктами є фізичні та юридичні особи, що займаються економічною діяльністю. Самостійність останніх залежить від забезпеченості засобами виробництва, можливості вільної реа-лізації продукції, встановлення на неї цін, укладення договорів. Підприємництво існує лише тоді, коли кожна юридична і фізична осо-ба мають можливість вільно придбати будь-які засоби виробництва.

Реальний ринок неможливий без розвиненої торгівлі засобами виробництва. Саме торгівлі, а не розподілу. Лише вона сприяє певній заінтересованості підприємств у ефективному використанні матері-ально-технічних ресурсів, спонукає вивчати та прогнозувати вироб-ництво з урахуванням замовлень споживачів, приймати оперативні самостійні рішення при зміні кон'юнктури.

4. РИНОК ВИРОБНИЧИХ РЕСУРСІВ

Ринок засобів виробництва, як і будь-який товарний ринок, пе-редбачає економічну і юридичну відповідальність за виконання кон-трактів та поставок. Порушення їх призводить до втрати прибутку, а іноді й до банкрутства.

Продавці засобів виробництва — фізичні та юридичні особи, що створюють продукцію виробничого призначення, реалізують її на спеціалізованому ринку, який називають товарною біржею.

Ринок нерухомості формується для торгівлі землею, об'єктами, що на ній збудовані, в тому числі житловими будинками. Суб'єктами цього сегменту ринку є фізичні та юридичні особи, які можуть купу-вати об'єкти нерухомості як для особистого (квартира чи будинок), так і для виробничого споживання (земля для сільськогосподарської діяльності, приміщення для офісу тощо).

Нерухомість як товар має ряд відмінностей від решти товарів, а саме:*

це об'єкт довгострокових інвестицій (в землю, будівлі, житло можна вкладати капітал, підвищуючи тим самим його вартість);*

передається у спадщину майбутнім поколінням;*

займає певний простір і вказує місце його знаходження, умови проживання.

Ринок науково-технічних розробок та інформації включає науково-технічну продукцію, технічні засоби інформації, інформатив-ні системи. Цей сектор ринку обслуговує всі сфери людської діяль-ності. Без впровадження новітніх досягнень науки і техніки у вироб-ництво не можна примножити національне багатство країни, підви-щити добробут її громадян, забезпечити їхнє духовне та інтелекту-альне зростання. Цим визначається місце ринку науково-технічних розробок та інформації у суспільно-економічному житті.

Особливе місце у цьому сегменті ринку на порозі нового тисячо-ліття належить новим інформаційним технологіям і комп'ютерам. Вони прискорюють прогрес, дають змогу людям обмінюватися інфор-мацією не зважаючи на кордони. Не виключено, що у XXI ст. люди робитимуть покупки через систему «Інтернет», використовуючи для цього комп'ютер, який стане такою ж невід'ємною складовою життя людей, як сьогодні телефон.

Ринок праці (робочої сили)