Проте окремі переробні підприємства в п.р. працювали неритмічно, зменшили обсяги виробництва в порівнянні з відповідним періодом минулого року, потужності в них лишились майже незавантажені. Через відсутність сировини та ринків збуту готової продукції в поточному році не працював Ново-Суханівський спиртзавод, з перебоями працювали інші спиртзаводи, які скоротили обсяги виробництва на 35 %. Нижче своїх можливостей працює Сумський лікеро-горілчаний завод. Обсяг товарної продукції тут скоротився натретину, а виробництво лікеро-горілчаних виробів - на 40 %. Державне регулювання виробництва спирту та лікеро-горілчаних виробів позитивних результатів не дає.

У 2000 році спостерігається зростання продукції легкої промисловості. В основному завдяки пожвавленню виробництва в колективному виробничо-торговельному об’єднанні “Талан” та деяких швейних фабриках.

Спад виробництва у порівнянні з січнем-липнем 1999 року допущено у машинобудуванні та металообробці (-11,8 %), деревообробній промисловості (-26,7 %), борошномельно-круп’яній і комбікормовій (-24,8 %), електроенергетиці (-2,6 %) та в чорний металургії (-3,1 %).

Через втрату ринків збуту продукції значне зниження обсягів виробництва допустили акціонерні товариства “СМНВО ім.Фрунзе” (-19,0 %), “Селмі” (-66,1 %), “Кролевецький арматурний завод” (-24,8 %), а через значне скорочення надходження сировинних ресурсів скоротив - Кролевецький (-23,1 %) і Сумський (-35,6 %) комбінати хлібопродуктів, ВАТ “Василівський сирзавод” Лебединського району (-21,7 %).

В Тернопільській області у легкій галузі, питома вага якої майже 9 % в обласному обсязі виробництва, збільшення виробництва (+47,3%) досягнуто, в основному, за рахунок ВАТ “Текстерно”, Кременецької фабрики “Ватин”, швейної фабрики “Текстерно”, СП “Білербек-Україна”.

Питома вага фарфоро-фаянсової промисловості складає майже 5 % обласного рівня. Приріст (майже 30%) в ній відбувся за рахунок Бережанського ВАТ “Скляний завод” та Рогачинського склотарного заводу.

Не вийшли на рівень січня-липня 1999 року підприємства машинобудування та металообробки (13% загальнообласного обсягу), які зменшили виробництво на 25,4%. Основними підприємствами, що негативно вплинули на результати роботи галузі стали ВАТ “Комбайновий завод” (-44,2%), “Ватра” (-15,8%), “Оріон” (-75,7%). Питома вага названих підприємств становить 73 % у обсязі цієї галузі. Основними причинами спаду виробництва на зазначених підприємствах є: по ВАТ “Комбайновий завод” – невключення в перелік техніки, що поставляється сільгосптоваровиробникам за рахунок державного лізингового фонду та відсутність авансування виготовлення корене- та гичкозбиральних машин, а також непроведення реструктуризації заборгованості перед бюджетом, по ВАТ “Оріон”- зірвання підписання контракту з Індією на поставку продукції радіозв”язку на суму 2 млн.дол.США та невирішення питання надання пільгового кредиту для розробкиі впровадження у виробництво сучасної цифрової закритої транкінгової системи радіозв'язку для відомчих та державних структур України, по ВАТ “Ватра” – велика дебіторська заборгованість.

Зменшено виробництво на підприємствах промисловості будівельних матеріалів (питома вага – 3,5%) на 10,8%.

З 14 провідних галузей промисловості Харківської області збільшили обсяги виробництва 10 (чорна металургія на 21,6%, кольорова металургія - на 21,7%, легка промисловість - на 14,7%, харчова - на 49,7%, медична - на 41,2% та інші). Зростання обсягів виробництва продукції легкої промисловості відбулось за рахунок стабільної роботи провідних підприємств галузі. ВАТ "Харківський канатний завод" збільшено обсяги виробництва на 20,6%, ВАТ ВТФ "Еліта" – на 45,5%, ЗАТ "Ярославна" – в 5,5 р., ВАТ "Швейна фабрика ім. Тінякова" – на 4,2%, ВАТ "Вовчанська взуттєва фабрика – на 26,5%, ВАТ фабрика театрального реквізиту" – на 30,3%.

Ріст обсягів виробництва медичної промисловості відбувся за рахунок збільшення обсягів виробництва лікарських та освоєння нових імпортозамінних засобів, впровадження сучасних технологій.

Приріст обсягів виробництва продукції підприємствами харчової промисловості досягнуто, в основному, за рахунок збільшення виробництва в оліє-жировій, кондитерській, пиво-безалкогольній, тютюновій, спиртовій та м'ясній галузях. Так, виробництво м'яса збільшилось на 38,5%, ковбасних виробів - на 18,1%, кондитерських виробів – на 17,8%,олії – на 36,5%, мила господарського – в 5 разів, мила туалетного – на 44,6%, спирту етилового – в 2 рази, пива – на 37,2%, безалкогольних напоїв – на 19,9%, мінеральних вод – на 50,3%, цигарок та сигарет – на 44,8%.

На зниження обсягів виробництва в галузі машинобудування і металообробка вплинуло те, що 3 найбільш великих підприємства галузі мали значні труднощі у цей період. Так, ДП "Завод ім. Малишева" у березні поточного року фактично не працював, а всього за 7 місяців 2000 року спостерігалось скорочення виробництва на 92,4%. Це сталося із-за закінчення контракту з Пакистаном, а також інших замовлень. На сьогодні єдиним джерелом забезпечення стабільної роботи заводу є забезпечення фінансування робіт з розробки та модернізації броньованих бойових машин та закупівля їх Міністерством оборони, не вирішується вже довгий час закупівля прогресивних комплексів для шахт, а також дизелів для потреб “Укрзалізниці”.

На Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві (ХДАВП) за цей період відбулось падіння виробництва на 25,1% в порівнянні з 7 місяцями 1999 року. Кризовий стан ХДАВП має кілька причин. Перш за все, це відсутність фінансування Державної програми розвитку авіаційної промисловості., крім того, - невиконанням доручень Президента України (від 11.08.98р. №1-14/605) на поставку чотирьох літаків АН-140 для потреб “Авіалінії України”.

На ВАТ "ХТЗ" скорочення обсягів виробництва за цей період становило 79,0%, що викликано відсутністю в цьому році фінансування виробництва тракторів на умовах лізингу.

У липні проти червня п.р в цілому в Херсонській області відбувся спад виробництва на 37,7% в основному через планову зупинку у липні п.р. ВАТ ”Херсон-нафто-пе-рероб-ка” (-65,6% до попереднього місяця) та тимчасову зупинку виробництва на ВАТ ”Херсонський бавовняний