коефіцієнтів, що характеризують позичальника, а також цілий ряд параметрів, що характеризують динаміку його економічного розвитку.
Однак головним результатом аналізу руху коштів є визначення наявності коштів у клієнта в різні періоди часу. Ці дослідження проводяться з метою усунення можливих причин, що викликають складності погашення кредиту через відсутність засобів у клієнта по об'єктивних причинах.
При аналізі руху коштів експерта цікавлять тільки кошти, а саме: готівка плюс гроші на рахунку (безготівкові), рух інших активів і пасивів фірми не приймаються в увагу. Крім того, приток і відтік коштів повинний бути зафіксований саме в той період часу, коли він реально був здійснений (згадаєте модель з «гаманцем», кількість грошей у ньому змінюється тільки тоді, коли ви берете чи кладете туди гроші).
Таблиця 1 “Історія” “Прогноз”
Кошти на початок | Сн
Періоди: | -3 | -2 | -1 | 0 | 1 | 2 | 3
А - Надходження коштів | А-3 | А-2 | А-1 | ... | ... | ... | ...
В - Витрати коштів | В-3 | В-2 | В-1 | ... | ... | ... | ...
С - Залишок коштів на кінець періоду | С-3 | С-2 | С-1 | З0 | ... | ... | ...
Деякі зауваження по загальному вигляді прогнозу руху коштів:
Зовсім очевидно, що частини таблиці в періоди -3, -2, -1 (що можна назвати історією) визначаються “майже” точно (усе залежить від того, наскільки точну і повну інформацію одержав кредитний експерт від клієнта), а частини таблиці в періоди 1, 2, 3 (називані прогнозом) можуть бути оцінені лише приблизно. Період 0 - це період проведення економічного аналізу в позичальника.
Кожний з пунктів А и В є адитивним (тобто складається з безлічі підпунктів, що, складаючись, утворять пункт). У кожному конкретному випадку в пунктах А и В може бути, узагалі говорячи, різний набір підпунктів.
Існує проста формула, що діє в цій таблиці (у рядку С) : , для кожного періоду . Причому існує такий параметр як - це залишок коштів на підприємстві, що був на початковий момент (на кінець періоду, що передує першому аналізованому в прогнозі).
Принципово неможливі варіанти, коли в будь-якій чарунці з'являться негативні значення, тому що це б означало, що в цій чарунці записане “- х $”, фізичний зміст такого висловлення відсутній (згадайте модель з «гаманцем», Ви ж ніколи не маєте в гаманці «мінус» 10 $). Наприклад, якщо показник С, при розрахунках, у якийсь період раптом став негативним, то виходить, що десь допущена помилка (або неправильно визначена , Показник С є результуючим і його динаміка дуже показова для аналізу розвитку клієнта: дані, з’ясовані експертом у клієнта, невірні).
Показник С є результуючим і його динаміка дуже показова для аналізу розвитку клієнта:
Мал. 4.
З малюнка видно, коли приток коштів більше витрат фірми (фірма працює з накопиченням грошей) і коли відбувається навпаки, але, крім того, видний і кінцевий залишок коштів фірми, накопичений за періоди з -3 по 0 (це показник Со), що залежить від усієї передісторії діяльності фірми.
Розглянемо окремо структуру пунктів А и В таблиці 1
1. Надходження коштів - А:
Кредити і позики.
Виторг від реалізації продукції і/чи послуг.
Інші надходження коштів (одержувані фірмою дивіденди, виторг від продажу основних засобів, додаткові доходи від здачі в оренду приміщень і/чи устаткування та інше).
2. Витрати коштів - В.
Ці витрати можна розділити на три великі групи:
а) Витрати на покупку товарів і/чи матеріалів.
в) Накладні витрати, зв'язані з бізнесом.
с) Не прямі витрати.
Розглянемо окремо підпункти а), в), с):
а) - це витрати, зв'язані з покупкою товарів для торгових фірм і матеріалів з комплектуючими, для виробничих. Для аналізу руху коштів не важливо, коли були (чи будуть) поставлені ці товари і матеріали, важливо лише, коли витрачені гроші на їхнє придбання.
в) - ці витрати умовно можна розділити на двох груп:
поточні повторювані витрати, зв'язані з бізнесом;
разові (одноразові) витрати, зв'язані з бізнесом.
Важко, для всіх можливих випадків, розділити класи повторюваних і разових витрат, тому що для різних фірм той самий вид накладних витрат може бути як повторюваним, так і разовим (наприклад, командировочні витрати, грошові заохочення працівникам і т.д.). Однак немає ніяких проблем визначити, до якого типу належить той чи інший вид накладних витрат у конкретному випадку. Тому перелічимо види накладних витрат, не розділяючи їх (для спільності) на поточні і разові:
заробітна плата співробітникам і керівникам (цікавить момент часу, коли гроші видавалися на руки, а не нараховувалися по бухгалтерії);
орендні платежі за орендовані приміщення, транспортні засоби, устаткування і т.д.;
платежі за комунальні послуги, телефон, утримання приміщень і устаткування;
платежі за послуги, що робляться третіми фірмами (комп'ютерний супровід, юридичні і бухгалтерські консультації та інше);
транспортні витрати (ГСМ, поточний ремонт і т.д.);
витрати на рекламу і маркетинг;
податки (щомісячні, квартальні, інші);
утримання охорони (чи платежі рекету);
витрати на ліцензії і сертифікати;
мита;
командировочні витрати;
винагороди і заохочення працівникам;
виплати дивідендів;
представницькі витрати (чи витрати на хабарі);
інші.
с) – це витрати, що фірма здійснює з прибутку, вони містять у собі:
капітальні витрати (покупка устаткування, нерухомості, техніки, їхній крупний ремонт і переоснащення, витрати на будівництво та інше);
вилучення прибутку власниками і засновниками;
інші.
Крім того окремим рядком у звіті про рух коштів ми виділяємо виплати відсотків, основного боргу, штрафів і неустойки по кредитах і позикам, якими користається фірма.
Виходячи з вищенаведених списків і конкретної ситуації (конкретного кредитного випадку) можна досить просто розшифрувати по підпунктах показники А