6. Прив’язка у часі. Фінансовий облік відображає фінансову історію організації. Бухгалтерські проводки виконуються вже після звершення відповідної операції. Хоча дані фінансового обліку й беруться до уваги при плануванні, але вони за своєю природою носять "історичний" характер. Управлінський облік включає в свою структуру, нарівні з інформацією "історичного" характеру, оцінки й плани на майбутнє. Ціль фінансового обліку – показати, "як це було", а управлінського – “як це має бути”.

7. Форми вираження інформації. Фінансові документи, які являються кінцевим продуктом фінансового обліку, містять в основному інформацію в грошовому виразі. В управлінському обліку фігурує інформація, як в грошовому, так і в натурально – речовому виразі. В управлінському обліку відображається кількість матеріалу та його вартість тощо.

8. Ступінь точності інформації. Адміністрації підприємства потрібна своєчасна інформація, і тут часто можна піти на певне послаблення вимог до точності на користь швидкості отримання інформації. Таким чином, в управлінському обліку часто використовуються приблизні й приблизні оцінки, мабуть навіть частіше, ніж точні дані. Авжеж, дані фінансового обліку не можуть бути абсолютно точними, але приближення й приблизні оцінки в управлінському обліку використовуються значно частіше, ніж у фінансовому.

9. Періодичність звітності. Повний фінансовий звіт складається підприємством за підсумками року, менш детальні – щоквартально. Деталізовані звіти в управлінському обліку складаються великими організаціями щомісячно; звіти за окремими видами діяльності можуть складатись потижнево, щоденно, а в деяких випадках – негайно.

10. Строки представлення звіту. Оскільки для вивірення даних й перевірки їх зовнішніми аудиторами потрібен час, до якого потрібно добавити деякий термін на друк та розповсюдження фінансових звітів, останні потрапляють до користувачів тільки через кілька тижнів після закінчення звітного періоду.

Звіти ж з управлінського обліку можуть містити інформацію, яка потребує негайних дій. Ці звіти звичайно складаються на протязі кількох днів після закінчення звітного місяця (або на наступний ранок - для щоденних звітів).

11. Об’єкт звітності. В фінансових звітах організація описується як єдине ціле. Для великих компаній, що діють в кількох галузях, є необхідність відображення виручки й доходу по кожній галузі, тобто по великим сегментам цілого підприємства. В управлінському обліку основна увага звертається на порівняно невеликі підрозділи підприємства – по окремих виробах, видам діяльності, по організаційним підрозділам, по центрам відповідальності.

1.4. Предмет та метод бухгалтерського обліку

Предметом бухгалтерського обліку являється господарська діяльність підприємства. До групи об’єктів, що її забезпечують, відносяться господарські засоби та їх джерела, а до об’єктів що складають – господарські процеси та їх результати.

Господарські засоби являють собою: основні засоби (будівлі, споруди, машини, обладнання, транспортні засоби, інструменти тощо). Вони створюють необхідні умови для нормального здійснення виробничого процесу, сприяють його правильній організації. Основні засоби беруть участь у процесі виготовлення продукції протягом тривалого часу, обслуговують багато виробничих циклів. Одночасно основні засоби поступово передають втілену в них працю на продукцію, що виготовляється, у вигляді амортизаційних відрахувань. Це призводить до їх зносу та зменшенню вартості.

Оборотні засоби являють собою вихідний матеріал, з якого виготовляється продукція. До оборотних засобів відносять: сировина та матеріали, напівфабрикати, допоміжні матеріали, паливо та незавершене виробництво (оборотні засоби, обробка яких не закінчена на тій чи іншій фазі виробництва) та інші матеріали, що використовуються в одному виробничому циклі та цілком переносять свою вартість на продукцію, що виготовляється.

Грошові кошти використовуються для здійснення різноманітних платежів, поділяються за місцем їх знаходження, зберігаються в основному на розрахунковому рахунку банку та використовуються для здійснення всіх основних розрахунків підприємства: з постачальниками та покупцями, з фінансовими та податковими органами тощо, такі розрахунки ведуться через розрахунковий рахунок та інші рахунки підприємства за безготівковими перерахуваннями. Готівкові гроші знаходяться в касі підприємства.

Кошти в розрахунках являють собою дебіторську та кредиторську заборгованість, тобто борги інших підприємств та осіб даному підприємству, та заборгованість даного підприємства перед іншими підприємствами чи особами. Відповідно до цого ті чи інші сторони являються дебіторами чи кредиторами.

1.5. Документація обліку

Обов’язковою умовою бухгалтерського обліку являється оформлення кожної господарської операції документом. Документація – це процес суцільного та безперервного відображення господарських операцій в документах.

Оскільки на підприємстві здійснюється велика кількість різноманітних господарських операцій, існує багато різноманітних за своєму змісту та формі документів. Більшість документів взаємопов’язані між собою, та зміст одних документів витікає зі змісту інших.

Первинні документи, в тому числі на паперових та машинозчитувальних носіях інформації, повинні мати такі обов’язкові реквізити: найменування документу (форми), код форми, дата та місце складання, зміст господарської операції, вимірювачі господарської операції, посада особи, відповідальної за ведення господарської операції та правильність її оформлення, особистий підпис або інші знаки, які ідентифікують особу, яка здійсняла господарську операцію.

В залежності від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можна внести додаткові реквізити.

При складанні документів на машинних носіях інформації підприємства зобов’язані за свій рахунок та власними силами зробити їх копії на паперових носіях за вимогою контролюючих або судових органів та своїх клієнтів. Первинні документи мають бути складені в момент здійснення операції, я якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення.

Жодна господарська операція, яка відбувається на підприємстві та установі, не повинна уникнути документування. Однак документуванням господарських операцій займаються не тільки і не стільки працівники бухгалтерської служби підприємства чи установи, а