компаній.
Іпотечні банки пропонують довгострокові ссуди під заклад нерухомості – землі та будівель. Вони мобілізують ресурси за допомогою випуску особого виду цінних паперів – закладних паперів, забезпеченням яких є закладена в банках є фермери, населення, а в деяких випадках – підприємці. Іпотечний кредит фермери часто використовують для купівлі землі. Частково іпотечні ссуди використовуються для купівлі машин, добрива та інших засобів виробництва. Крім того, купівлі землі дає цим фермерам можливість розширити своє господарство.
Спеціалізовані банківські заклади включають банки, які спеціально займаються зазначеним видом кредитування. Таким чином, зовнішньоторгівельні банки спеціалізуються на кредитуванні експорта та імпорта товарів.
Розрахункові операції банків.
Підприємства розраховуються між собою безготівково через установи банку, в яких вона мають розрахункові рахунки.
Розрахунки проводять за такими правилами:
платежі здійснюються, як правило, після відвантаження товароматеріальних цінностей або виконання робіт;
за дорученням платника;
за рахунок власних коштів платника або в окремих випадках за рахунок кредиту банку;
сума списується з рахунку платника, а потім зараховується на рахунок постачальника. Виняток становлять розрахунки чеками у межах окремої держави.
Безготівкові розрахунки здійснюються у таких формах: платіжні доручення, чеки, акредитиви, вимоги-доручення, векселі.
Доручення за домовленістю між підприємствами можуть бати строковими (наприклад, авансом, або після відвантаження товару, або часткові платежі при великих угодах), дострокові або відстрочені – без шкоди для фінасового стану сторін.
Розрахунки акредитивами застосовуються, як гарантія оплати товарів або послуг. Акредитив призначається для розрахунків лише з одним постачальником.
Розрахунки вимогами – дорученнями застосовуються для оплати виконих робіт і наданих послу, поставленої договором продукції.
Розрахунки, що застосовуються між підприємствами, спрямовані на усунення автоматизму у розрахунках та підвищення відповідальності з виконання договорів.
Особливістю сучасної банківської справи в Україні є швидко зростаючий спектр пропонованих клієнтам послуг.
Нині банки є найбільш важливими фінансовими інститутами в ринковій економіці, які виконують чисельні функції в суспільстві за схемою клієнт-банк-клієнт.
Складові банківської послуги (servicе):
діяльність з надання клієнтові допомоги чи сприяння в отриманні прибутку;
система яка задовольняє певні потреби;
кваліфікована допомога, або порада, орієнтовані на практичне використання.
Банківські послуги – це комплексна діяльність банку із задоволення потреб клієнта при проведенні банківських операцій або із залученням тимчасово вільних ресурсів, спрямована на одержання прибутку.
Особливість банківських послуг полягає в тому, що вони носять не стільки грошовий відтінок, скільки мають властивість самозростаючої вартості. Визнана сеспільно необхідною послуга банку може бути способом задоволення певних потреб клієнтів банку, тобто мати статус товару. Діяльність банку не пов’язана з виробництвом матеріальних цінностей, але витрати на банківські продукти (bank product) можна трактувати як суспільно корисні дії, які задовольняють специфічні потреби суспільства.
Головним критерієм, який відрізняє продукт праці від товару, є те, що другий має суспільно корисні властивості, завдяки яким він здатний задовольнити суспільні потреби, тобто має споживчу вартість.
За станом на початок січня 2000 року в Україні зарєстровано 203 комерційних банків, у тому числі за участю іноземного капіталу 30 (8 банків з 100% іноземним капіталом).
Структура банківської системи.
Поява дворівневої банківської системи у державах колишнього схудного блоку була першою помітною ознакою переходу до економічної системи, орієнтованої на ринок. Адже банківська система є важловою єднальною ланкою між макроекономічними факторами та мікроекономічними процесами, а отже, істотно впливає на успішність чи неуспішність перехідного періоду.
Як переконує досвід країн із розвинутими ринковими відносинами, створення ефективної ринкової економіки можливе тельки за умови формування відповідної державної типової основи. Для цього паралельно з приватною власністю на засоби виробництва, вільним підприємництвом, конкуренцію, ефективною системою державного управління, рівновагою інтересів різних соціальних груп необхідно забезпечити функціонуючи систему ціноутворення і стабільність валюти. Власне, поняття грошової стабільності має величезне значення для соціально спрямованої ринкової економіки.
Зауважимо, що централізована планова економіка розглядала роль грошей тільки як інструменту перерахунку і контролю, тоді як роль грошей в умовах ринку має центральне значення. Гроші з їх різними функціями, як загальний еквівалент обміну, одиниця виміру, а також як засіб для передачі й збереження вартості – це кров економіки. Якщо надмірне збільшення грошової маси зумовлює рух спіралі цін і призводить до інфляційних викривлень, то результати зменшення грошової маси є дефляція і безробіття. Визначення грошової маси в такому обсязі, щоб вона з одного боку, стимулювала економічне зростання, а з другого не спричиняла інфляційних процесів – найважливіша функція банківської системи і насамперед центрального банку країни.
У сучасній ринковій економіці із розподілом праці банківська система має величезне значення завдяки зв’язкам цієї системи з усіма секторами економіки. Найважливіші функції банків полягають у забезпеченні безперебійного грошового обігу та обігу капіталу, у наданні можливостей отримання необхідного фінансування підприємствами, державою, приватними особами, а також створення сприятливих умов для вкладання каошті із метою нагромадження заощаджень у національній економіці. Через неї проходить великий об’єм грошових розрахунків і платежів підприємств, організацій і населення. Вона мобілізує і перетворює в активно діючий капітал тимчасово вільні кошти, заощадження та доходи населення, виконує різні кредитні, посередницькі, інвестиційні, довірчі та інші операції.
Банківська система України започаткована після прийняття Верховною Радою у березні 1991 року Закону України “ Про банки і банківську діяльність”.
Вона є дворівневою і складається з Національного банку України та комерційних банків різних видів і форм власності, у тому числі експортно-імпортного банку України та спеціалізованого комерційного ощадного банку України.
Національний банк України є центральним банком, який проводить єдину державну грошово-кредитну політику з метою забезпечення стабільності національної грошової одиниці.
Кмерційні банки створюються на акціонерних або пайових засадах юридичними і фізичними особами. Свої функції комерційні банки реалізують через виконання