2.1. Роль курсу «Основи економіки» в загальній системі освіти

Країна зробила перший крок у ста-новленні шкільної економічної освіти. Однак коло невирішених пи-тань охоплює ще багато проблем: зміст і терміни навчання, варіа-тивність і різноманітність програм, навчально-методичне забезпечення та його якість, підготовка і пере-підготовка вчителів економіки. І та-ких проблем у вивченні економіки значно більше, ніж з інших дис-циплін.

З цього навчального року еко-номіку введено у навчальні плани як окремий предмет для 10 класів, а для класів технологічного про-філю - і в 11. На конкурсі - захисті Малої ака-демії наук працюють секції, на яких учні захищають творчі роботи з економіки. Розроблено орієнтовну програ-му підготовки і перепідготовки для вчителів, що проходять її в інсти-тутах післядипломної педагогічної освіти.

Активно розпочали підго-товку учителів економіки, чого ще кілька років тому не було. Незважаючи на економічні про-блеми, державою виділено кошти на видання підручників «Загальна еко-номіка» і «Основи підприємниць-кої діяльності».

В АПН України працюють ла-бораторії, що опікуються питання-ми економічного навчання та ви-ховання учнівської молоді. Чи не найголовнішим у тому, що зроблено за цей час є розуміння учнями та вчителями, що виклада-ють курс «Основи економіки», не-обхідності та важливості вивчення курсу, а також прискорення введен-ня економічних дисциплін її інших навчальних закладах, у тому числі вищих педагогічних.

Однією з найважливіших про-блем сьогодення є питання, як навчати? Щоб відповісти на нього, потрібно визначити для себе, чого ми хочемо навчати і кого виховува-ти? Якщо розумну, активну особистість, здатну здобувати знання і самовдосконалюватись, то форми, методи і технології навчання мають цьому відповідати.

Національна доктрина розвитку освіти у XXI ст., схвалена на Дру-гому Всеукраїнському з'їзді праці-вників освіти, передбачає перехід від репродуктивної і авторитарної освіти до інноваційної і гуманістич-ної. Тому методика викладання предмета повинна мати дієвий ха-рактер. Учень на уроках має бути активним учасником навчального процесу. Основне завдання його полягає не в умінні повторити за вчителем або відтворити зміст підручника. Треба навчити його са-мостійно знаходити знання в різних джерелах інформації, критично оці-нювати їх і застосовувати в реаль-ному житті.

Цього потрібно навчати не лише учнів, а й учителів. Учителеві, який багато років працював за репродук-тивною системою і досі не зрозумів, що є Й інші джерела інформації, важко змінитися. Треба йому допо-могти. Значну роль у цьому покли-кані відіграти Інститут післядипломної педагогічної освіти, методи-сти з економіки, центри економіч-ної освіти, вищі навчальні педа-гогічні заклади, що готують сту-дентів і працюють з учителями.

Протягом найближчих років по-трібно підготувати велику кількість учителів з економіки. Вимоги, що висуваються до вчителів економіки, дуже високі. Тому Міністерство ос-віти і науки України разом з На-ціональною радою економічної ос-віти США, Українською радою роз-починає розробку навчально-мето-дичного забезпечення курсів підви-щення кваліфікації вчителів еконо-міки. Сподіватимемось, що цей досвід буде вдалим і відповідатиме сучасним вимогам.

У цьому могли б сприяти такі громадські організації, як Всеукраї-нська асоціація викладачів економ-іки, економічні центри, асоціації, ради. Вони можуть впливати на підвищення якості навчально-вихов-ного процесу, допомагаючи вчите-лям через консультаційні центри, семінари, тренінги; залучати вчи-телів до оцінювання якості по-сібників, що видаються у різних ре-гіонах, та інформувати їх про це, брати участь у виховній та профорі-єнтаційній роботі і залучати грома-дськість до цього, проводити аналі-тичну, інформаційну і роз'яснювальну роботу, пов'язану з життєво важ-ливими економічними питаннями, брати участь у видавничій діяльності тощо.

Залишається відкритим питан-ня забезпечення навчальною літе-ратурою. Фактично в наявності є лише збірник навчальних програм, кілька підручників і посібників з базового курсу, журнал «Географія та основи економіки в школі». Не вистачає методичних посібників, збірників завдань для уроків і підго-товки до олімпіад, тестових завдань для перевірки навчальних досягнень учнів за 12-бальною системою. Ру-кописів, що надходять для розгляду до науково-методичної комісії, дуже мало. Якщо протягом наступних 4-5 місяців рукописи не надійдуть, у новому навчальному році знову за-лишимося зі старим багажем.

Водночас хочу дати пораду тим, хто займатиметься розробкою но-вих матеріалів. Досвід свідчить, що до колективу авторів, крім нау-ковців, обов'язково мають входити вчителі-методисти. Тільки такий ав-торський склад може зробити на-вчальні посібники життєздатними.

Також хотілося б нагадати про дидактичні принципи по-слідовності і наступності, а також доцільності і розумності матеріалу, що пропонується до друку. Перед тим як розробляти будь-який на-вчальний посібник, слід з'ясувати його місце у шкільному курсі, на-вчальному плані, тобто він не може бути відірваним від загальної кон-цепції економічної освіти. Не узгод-жений по горизонталі і вертикалі матеріал ставить у незрозумілі си-туації навчальні заклади, що без вагань вводять економіку в 3 або 7 класі, а по закінченні року не зна-ють, що робити у наступному.

Не кожний шкільний предмет дає учневі можливості застосувати на практиці нові знання і вміння. Еко-номіка таку можливість дає. Більше того, на її уроках учні вивчають не лише закони розвитку економічних систем, а й аспекти еволюції людсь-кої свідомості, культури народу, його моралі, психології та поведінки, що впливають як на життя окремої людини, так і на прогрес економіки.

До навчальних курсів економіч-ного спрямування, що дають мож-ливість розкритися потенціалу ди-тини ще в школі, належить, наприк-лад, курс «Основи підприємницької діяльності». Якщо теоретичні знан-ня з цього курсу вдається підкріпи-ти різними формами позаурочної діяльності (організація шкільного виробництва, сільськогосподарсько-го товариства, тривалої ділової гри тощо), та ефективність навчання значно зросте. Поєднання (інтеграція) трудового навчання та економ-ічних знань у старших класах шля-хом використання різноманітних допрофесійних програм є дуже пер-спективним шляхом розвитку про-фільної старшої школи. На жаль, допрофесійні програми у школі сьо-годні — це переважно