на реалізацію продукції, тис.грн.
№ п/п | Показники | План | Звіт | Відхилен-ня від плану | Вплив на реаліза-цію
1. | Випуск товарної продукції | 8307 | 8360 | +53 | +53
2. | Залишки нереалізованої продукції на початок року | 410 | 452 | +42 | +42
3. | Залишки нереалізованої продукції на кінець року | 387 | 856 | +469 | - 469
4. | Зміна залишків нереалізованої продукції за рік | -23 | + 404 | +427 | - 427
5. | Реалізація продукції | 8330 | 7956 | - 374 | - 374
На наступному етапі аналізу вивчається хід виконання плану виробництва продукції за асортиментом і структурою та його вплив на реалізацію.
Розрахунок критичного обсягу реалізації продукції.
Важли-вою умовою оцінки портфеля замовлень є визначення критичного обсягу реалізації продукції, який вказує на гранично мінімальний обсяг поставки, що забезпечує підприємству вихід за межі бан-крутства. Він характеризує таку масу продажу продукції чи вико-наних робіт і послуг, за якої витрати на виробництво і збут про-дукції дорівнюють виручці від продажу. Чим більша маса продажу проти критичної, тим більше прибутку отримує підприємство. Мета управління витратами полягає у зменшенні критичного обсягу ре-алізації продукції, що гарантуватиме більшу стабільність при зміні кон'юнктури товарного ринку та при конверсії виробництва ( К1).
Критичний обсяг реалізації визначається порівнянням суми продажу продукції (В) і витрат на її виробництво та збут (С). Мож-ливості продажу обмежуються виробничою потужністю і ринковою ціною. Витрати на виробництво і збут продукції (собівар-тість) розглядають у вигляді трьох складових частин:
а) постійні витрати (виробничі, комерційні та адміністративні), які не залежать від обсягу виробництва і реалізації продукції, а визначаються параметрами виробничої потужності та виражають політику вищої адміністрації (ПС). Визначаючи постійні витрати, виходять з того, що одна частина їх залежить від потужності підприємства (амортизація, податок на майно, рента, страхування та ін. ), а друга - виражає політику вищої адміністрації та вста-новлюється нею (витрати на рекламу, на дослідження, на підви-щення кваліфікації працівників та ін. ). У критичний момент друга частина може зменшуватися за ініціативою адміністрації;
б) прямі змінні витрати (ПЗ) залежать від обсягу виробництва і реалізації продукції, легко нормуються і стандартизуються. До них належать витрати матеріальних ресурсів та витрати на оплату праці;
в) накладні змінні (НЗ) витрати (виробничі та комерційні), які також залежать від обсягу виробництва і реалізації продукції, але не підлягають чіткому нормуванню і стандартизації. До них належать витрати на утримання та експлуатацію устаткування, поза-виробничі витрати та ін. їх розподіляють на собівартість одиниці продукції спеціальними методами.
Різниця між виручкою від продажу і собівартістю реалізованої продукції визначає прибуток від виробництва і реалізації продукції (П).
В управлінні реалізацією продукції і витратами для зменшення критичного обсягу реалізації найбільші можливості відкриваються зі зміною ціни продажу (пошук нових ринків збуту, поліпшення якості продукції за відносно незначного зростання витрат та ін.) і зі скороченням постійних витрат. У першому випадку зростає прибу-ток, а в другому - зменшуються відносно необов'язкові витрати. Суму прибутку і постійних витрат підприємства називають маржинальним доходом (МД).
Графічне вираження критичного обсягу реалізації продукції дає можливість встановити співвідношення
Кт / ПС = / МД.
Звідси критичний обсяг реалізації продукції визначається за формулою
Кт = В* ПС / МД.
Якщо визначити ставку маржинального доходу у ціні продукції (Цм) з розрахунку
Цм = МД / В
то критичний обсяг реалізації продукції може бути розрахований
Кт = ПС / Цм
Вказівка на критичний обсяг реалізації є одним з основних пара-метрів економічної оцінки виробничої програми.
Аналіз виконання договорів поставки
У ринковій економіці вся виробнича діяльність будується на системі договорів поставки продукції, виконання яких є не лише гарантією фінансової стабільності підприємства, а й формою його високого авторитету (іміджу). Як відомо, зобов'язання за договора-ми поставки продукції підприємства України виконують на дер-жавне замовлення, за державними контрактами і за прямими до-говорами.
Державні замовлення виражають потреби держави у поставках продукції для задоволення суспільних потреб на прискорення на-уково-технічного прогресу. Міністерства і відомства визначають обсяг і склад держзамовлень, несуть відповідальність за надання підприємствам важливих матеріально-технічних ресурсів і вирі-шення питань збуту виготовленої на державне замовлення про-дукції.
На відміну від держзамовлення, держконтракт виражає по-требу у поставках продукції державі, але випуск її підприємством . фінансується державним бюджетом.
Прямі договори поставки - це найбільш прогресивна форма поставки продукції споживачам підприємствами-виробниками і підприємствами оптової торгівлі. До них належать договори між виробничими об'єднаннями, підприємствами, організаціями-вироб-никами та споживачами.
В умовах, коли скорочується частка держзамовлень і розши-рюється самостійність підприємств у формуванні "портфеля за-мовлень", суттєво зростає відповідальність трудових колективів за чітке виконання своїх зобов'язань, значно зростає ризик не знайти сфери збуту для своєї продукції, якщо імідж підприємства не став гарантом високої якості та конкурентоспроможності.
Головна мета економічного аналізу обгрунтованості та виконан-ня договорів поставки полягає у забезпеченні повного і своєчасного виконання договорів на найвигідніших економічних умовах.
Аналіз виконання договірних зобов'язань проводиться в декіль-ка етапів:
а) на першому етапі дається загальна оцінка виконання зобов'я-зань і наростаючим підсумком з початку року;
б) на другому етапі виділяється аналіз виконання за окремими групами продукції (в тому числі товарів народного споживання) і в розрізі державного замовлення та за прямими договорами;
в) на третьому етапі проводиться аналіз виконання договірних зобов'язань за асортиментом, якістю і строками поставки продукції.
Особливу увагу слід звернути на рівень виконання договірних зобов'язань за асортиментом, якістю і строками поставки, адже договір вважається виконаним лише тоді, коли виконуються усі умови поставки.
Склад, асортимент і структура