i доходом залежить вiд вiдкритого Кейнсом «основного психологiчного закону», згiдно з яким люди схильнi нарощувати своє споживання разом iз зростанням доходу, але доход при цьому зростає вищими темпами.
Це явище Кейнс пояснює через поняття граничної схильностi до споживання (ГСС), математичний вираз якої дається вище. Величина ГСС знаходиться у промiжку значень вiд О (коли споживання не зростає) до 1 (коли споживається увесь прирiст доходу).
Кейнс вводить також поняття граничної схильностi до заощаджень (ГСЗ), яке виражається вiдношенням приросту заощаджень до приросту доходу, тодi як ГСС виражається вiдношенням приросту споживання до приросту доходу. Сума ГСС i ГСЗ дорiвнює /:
де с - прирiст споживання, х - прирiст заощадження, у - прирiст
доходу.
Макроекономiчна модель Кейнса може виражатись через систему рiвнянь або ж графiчно, i навiть в табличнiй формi. Основне рiвняння в моделi Кейнса має такий вигляд:
Нац. доход = Автономне спожив. + Частка спожив, в нац. доходi + Iнвестицiї,
або У= а+сУ+I,де с - ГСС.
Розв'язок рiвняння вiдносно У приводить його до такого вигляду:
, а потім ,
де у-прирiст доходу, -коефiцiєнт мультиплiкатора, i -прирiст iнвестицiй.
Це означає, що рiвень доходу i його прирiст визначаються обсягом iнвестицiй та їх приростом i коефiцiєнтом мультиплiкатора, який є параметром функцiї споживання.
Графiчний вираз основного рiвняння моделi Кейнса зображено на рисунку 1. На графiку по горизонтальнiй осi вiдкладено зростання обсягу ЧНП (нацiонального доходу), по вертикальнiй осi – обсягу заощаджень та iнвестицiй (8,1). Бiсектриса (промiнь 5 пiд кутом 45градусiв) вiдображає пропозицiю, пряма / - обсяг інвестицiй (iнвестицiї незмiннi, тому пряма паралельна горизонтальнiй осi), пряма С - прирiст споживання, а пряма Д - сукупний попит (I+С), вона паралельна прямiй С. Точка Е відображає рiвновагу ринку (попит дорiвнює пропозицiї). Обсяг продукту (доходу) у данiй точцi рiвноважний - ЧНПЕ.
Але дана рiвновага тимчасова. При змiнi доходу, заощаджень i споживання вона одразу ж буде порушена. У моделi Кейнса рiвновага є моментною, вона трактується як випадковiсть, а порушення рiвноваги - як правило. Це суперечило висновкам «класичної» i «неокласичної» теорiй, якi трактували рiвновагу як природну властивiсть ринкової економiки. Кейнс пiдкреслював: рiвновага ринку не вiдновлюється автоматично, для встановлення рiвноваги потрiбне втручання держави. Без державного втручання, наголошував Кейнс, ринок самостiйно не зможе досягти рiвноважного стану.
Рис.1.Ринкова рiвновага у моделi Кейнса Рис.2.Змiна ринкової рiвноваги у моделi
Кейнса
Графiк на рисунку 2. вiдображає змiну точки рiвноваги пiд дiєю змiни сукупного попиту (у двох варiантах - вiд До до Дi, тобто зменшення, i вiд Д0 до Д2, тобто збiльшення). Якщо сукупний попит зменшується, точка рiвноваги змiщується з Ео у Еi, а якщо зростає, то точка рiвноваги змiщується в Е2.
У моделi Кейнса аналiзується також вплив iнвестицiй на заощадження. У «класичнiй» моделi - це рiвнi величини (I==S). Якщо ж I» S, то попит перевищить пропозицiю i ЧНП(нацiональнийдоход) зростатиме, якщо ж S « I, то попит буде меншим пропозицiї i ЧНП зменшуватиметься, якщо ж I= S, то ЧНП не змiниться.
В кейнсiанськiй моделi iнвестицiї самi створюють заощадження. Закономiрнiсть тут така: змiна обсягу iнвестицiй викликає змiну обсягу ЧНП (нацiонального доходу), що веде до утворення додаткового обсягу заощаджень, який рiвний обсягу змiни iнвестицiй. При цьому точка рiвноваги ринку змiститься i змiниться обсяг рiвноважного ЧНП:
при зменшеннi заощаджень прирiст продукту (доходу) зросте внаслiдок збiльшення сукупного попиту, а при зростаннi обсягу заощаджень прирiст продукту (доход) зменшиться.
Вiдхилення вiд рiвноважного продукту (доходу) веде до дивовижного результату - до появи мультиплiкацiї, або мультиплiкатора. Згадаємо, що мультиплiкатор - це спiввiдношення вiдхилення ЧНП вiд рiвноважного i початкових змiн у витратах (iнвестицiях), якi викликали дану змiну реального ЧНП. Тобто
Перетворюючи рiвняння, одержуємо уже знайомий вираз:
Явище мультиплiкатора грунтується на двох фактах. По-перше, на тому,-що витрати суспiльства завжди дорiвнюють його доходам, а по-друге, будь-яка змiна доходу тягне за собою пропорцiйнi змiни у споживаннi i заощадженнях у тому ж напрямi. Початкова змiна величини витрат породжує ланцюгову реакцiю багаторазової змiни ЧНП (нацiонального доходу), яка поступово згасає з кожним наступним циклом змiни iнвестицiй. Новi iнвестицiї породжують новi доходи, а останнi - новi заощадження, що перетворюються в iнвестицiї, i т.д.
Тут була змальована спрощена макроекономiчна модель Кейнса. У нiй вiн аналiзує вплив сукупного попиту, сукупного доходу, iнвестицiй, сукупного споживання i сукупних заощаджень на пропорцiйнiсть i рiвновагу суспiльного вiдтворення.
У повнiй макроекономiчнiй моделi Кейнс дослiджує, вплив таких факторiв, як грошовий обiг, фiнансово-кредитна полiтика держави, зовнiшнiй ринок на стан рiвноваги нацiональної економiки.
Роль держави у своїй моделi Кейнс вбачав у стимулюваннi ефективного попиту. Ефективний сукупний попит – своєрiдний «детонатор» мультиплiкацiї (примноження) нацiонального доходу, iнвестицiй i зайнятостi. Видатний англiйський економiст буквально приголомшив своїх сучасникiв твердженням, що для зростання доходу i зайнятостi слiд бiльше споживати i витрачати, а не заощаджувати, як рекомендувала «класична» теорiя.
Кейнс закликав державу збiльшувати i свої витрати, а також податки (доход держави), не боячись навiть дефiцитного державного бюджету (коли витрати держави перевищують її доходи). Бiльше того, вiн настiйливо рекомендував вдаватись до дефiцитного бюджету, а також - до певного рiвня iнфляцiї, щоб забезпечити ефективний попит, збiльшити граничну схильнiсть до споживання i коефiцiєнт мультиплiкатора, якi найвищими будуть при повнiй зайнятостi ресурсiв, насамперед трудових.
Кейнсiанська модель - це антициклiчна модель. Вона спрямована проти циклiчних спадiв (криз) виробництва i безробiття.
Кейнсiанськi iдеї викликали масове захоплення у 40-60-х роках. Проте iснувала i критика моделi Кейнса, яка особливо посилилась в перiод кризи державного регулювання макроекономiчної рiвноваги у 70-х роках.
МОНЕТАРИСТСЬКА