Розвиток ринку цінних паперів - основа неемісійного покриття дефіциту бюджету
Реферат на тему:
Розвиток ринку цінних паперів - основа неемісійного покриття дефіциту бюджету
Цінні папери — грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власниками і передбачають, як правило, виплату доходів у вигляді дивідендів або відсотків, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.
Цінні папери можуть бути іменними або на пред'явника. Іменні цінні папери передаються шляхом повного індосаменту (передавального запису, який засвідчує перехід прав на цінні папери до іншої особи). Цінні папери на пред'явника обертаються вільно.
В Україні випускаються і обертаються такі види цінних паперів: акції, облігації державних і місцевих позик; облігації підприємств; казначейські зобов'язання республіки; ощадні сертифікати; векселі; приватизаційні папери.
Юридична особа, яка від свого імені випускає цінні папери і зобов'язується виконувати обов'язки, що випливають з умов їх випуску, називається емітентом цінних паперів. Емітент виконує всі зобов'язання, які виникають у зв'язку із випуском цінних паперів. Права і обов'язки щодо цінних паперів виникають з моменту їх передачі емітентом одержувачу (покупцю) або уповноваженим особам.
Цінні папери — це свідоцтво про вкладення грошей в акціонерні підприємства або про надання їх в позичку, яке дає право на одержання доходів у вигляді дивідендів або відсотків.
Цінні папери, отже, дають їх власникові право одержувати дохід і капітал. Цей капітал має опосередковану ціну, що відображається через курс цінних паперів, або ціну, за якою цінні папери продаються на фондовій біржі. Наприклад, акція дає змогу її власникові одержувати щорічно 1000 гривень доходу при нормі відсотка 8.
Отже, курс акції, або її ціна — 12500 гривень.
Курс цінного паперу прямо пропорційний доходові й обернено пропорційний нормі відсотка.
Акція — цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.
Акції випускають іменними, на пред'явника, привілейованими та простими.
Випуск акцій починається з чіткого визначення кількості акцій іменних та на пред'явника, привілейованих і простих.
Облігація — цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого відсотка (якщо інше не передбачено умовами випуску).
Облігація є цінним папером, борговим зобов'язанням, за яким кредитор одержує доход (річний місячний, квартальний в залежності від того, на який строк випущена облігація).
Облігації підприємств можуть випускатися підприємствами всіх форм власності, але такі облігації ще не набули широкого впровадження.
Облігації внутрішніх і місцевих позик випускаються на пред'явника, можуть бути іменними, відсотковими і безвідсотковими (цільовими), кошти, одержані від реалізації облігації внутрішніх і місцевих позик, зараховуються відповідно до державного і місцевих бюджетів.
До облігації може додаватись купонний лист на виплату відсотків.
Казначейські зобов'язання України — вид цінних паперів на пред'явника; розміщуються виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фіксованого доходу.
Види казначейських зобов'язань такі:—
довгострокові — від 5 до 10 років;—
середньострокові — від 1 до 5 років;—
короткострокові — до одного року.
Кошти від реалізації казначейських зобов'язань спрямовуються на покриття поточних видатків Державного бюджету.
Виплата доходу по казначейських зобов'язаннях та їх погашення здійснюються відповідно до умов їх випуску.
Ощадні сертифікати — письмові свідоцтва банку про депонування грошових коштів, які засвідчують право вкладників на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і відсотків по них.
Ощадні сертифікати є строкові (під певний договірний відсотків на визначений строк) або до запитання, іменні та на пред'явника. При цьому іменні сертифікати обігу не підлягають, а їх продаж (відчуження) іншим особам є недійсним.
Доход по ощадних сертифікатах виплачується при пред'явленні їх для оплати в банк, який їх випустив.
Особливої уваги заслуговує робота, яка провадиться в Україні по приватизації майна державних підприємств України та одержання громадянами приватизаційних майнових сертифікатів.
Приватизація майна державних підприємств України — це відчуження майна, що перебуває у загальнодержавній, республіканській (Автономна Республіка Крим) і комунальній власності, на користь фізичних та недержавних юридичних осіб.
Приватизація здійснюється на основі таких принципів: законності, надання пільг на придбання державного майна членами трудових колективів підприємств, що приватизуються; забезпечення соціальної захищеності та рівності прав громадян України у процесі приватизації; пріоритетного надання прав громадянам України у процесі приватизації на придбання майна;
безоплатної передачі частки державного майна кожному громадянинові України; приватизації державного майна на платній основі із застосуванням приватизаційних паперів; додержання антимонопольного законодавства;
повного, своєчасного та достовірного інформування громадян про всі дії щодо приватизації, пріоритетного права трудових колективів на вибір форми власності і придбання майна своїх підприємств.
Приватизація провадиться згідно з Державною програмою та місцевими програмами приватизації.
До об'єктів приватизації належать: майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, що виділяються в самостійні підприємства і є єдиними (цілісними) майновими комплексами; незавершене будівництво; частки (паї, акції), що належать державі у майні господарських товариств та інших об'єднань. Перелік об'єктів, які не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою за поданням Кабінету Міністрів України.
Суб'єктами приватизації є: державні органи приватизації; покупці; продавці; представники і посередники.
Державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, органи приватизації Автономної Республіки Крим та