3. Фінансова система, її ланки

По визначенню, фінансова система - це сукупність фінансових відносин. По природі своєї фінансові відносини є розподільчими, причому розподіл вартості здійснюється передусім по суб'єктам. Суб'єкти формують грошові фонди цільового призначення в залежності від того, яку роль вони грають в суспільному виробництві: є чи безпосередніми його учасниками, організують чи страховий захист або здійснюють державне регулювання. Саме роль суб'єкта в суспільному виробництві виступає в якості першого об'єктивного критерію класифікації фінансових відносин. В відповідності з ним в загальній сукупності фінансових відносин можуть бути виділені три крупні сфери: фінанси підприємств, заснування і організацій; страхування; державні фінанси. Всередині кожної з названих сфер виділяються ланки, причому угруповування фінансових відносин здійснюється в залежності від характеру діяльності суб'єкта, що виявляє вплив ,що визначає на склад і призначення цільових грошових фондів. Цей критерій дозволяє виділити в сфері фінансів підприємств (заснування організацій) такі ланки, як фінанси підприємств, що функціонують на комерційних засадах; фінанси заснування і організацій, здійснюючих некомерційну діяльність; фінанси суспільних об'єднань. В страховій сфері, де характер діяльності суб'єкта визначає специфіку об'єкту страхування, в якості ланок виступають: соціальне страхування, майнове і особисте страхування, страхування відповідальності, страхування підприємницьких ризиків. В сфері державних фінансів - відповідно, державний бюджет, позабюджетні фонди, державний кредит. Сфери і ланки фінансових відносин взаємопов’язані, утворюючи в сукупності єдину фінансову систему. Різні ланки фінансової системи обслуговують різні вигляди фінансового розподілу: внутрішньогосподарське - фінансами підприємств, внутрішньогалузеве - фінансами підприємств, комплексів, асоціацій, міжгалузеве і межтериторіальне - державним бюджетом, позабюджетними фондами. Кожна ланка фінансової системи в свою чергу поділяється на ланки в відповідності з внутрішньою структурою ньому фінансових взаємозв'язків. Так, в складі фінансів підприємств, що функціонують на комерційних засадах, в залежності від галузевого спрямування, можуть бути виділені фінанси промислових, сільськогосподарських, торговельних, транспортних підприємств і т. д., а в залежності від форми власності - фінанси державних підприємств, кооперативних, акціонерних, поодиноких і ін. Галузеві і економічні особливості підприємств, що функціонують на комерційних засадах, виявляють істотний вплив на організацію фінансових відносин, склад фондів ,що формуються грошових цільового призначення, порядок їхнього утворення і використання. В сфері страхових відносин кожна з ланок, наведена особливою галуззю страхування, поділяється по видам страхування. В складі державних фінансів угруповування фінансових відносин всередині ланок здійснюється у відповідності з рівнем державного управління (федеральний, суб'єктів федерації, місцевий). Однім з головних ланок фінансової системи є державний бюджет. З його допомогою уряд концентрує в своїх руках значну частину національного доходу, що перерозподіляється фінансовими засобами. В цій ланці зосереджуються найбільші доходи і найбільш важливі в політичному і економічному відношенні видатки. Бюджет тісно зв'язаний з іншими ланками фінансової системи, виступає що координують центром і виявляє їм необхідну допомогу в формі бюджетних дотацій, субсидій, субвенцій, гарантій, забезпечуючи більш-менш нормальне функціонування інших ланок фінансової системи. Ще однією важливою ланкою є місцеві фінанси, роль і вплив яких підвищується. Центральну роль в цій ланці грають місцеві бюджети, що не входять в склад державного бюджету і мають певну самостійність. Місцеві бюджети служать провідником соціальної політики центральних властей. Позабюджетні фонди управляються безпосередно центральними, а в окремих випадках місцевими властями. Найбільш розповсюдженими джерелами формування цих фондів є податки, відрахування з бюджету, спеціальні внески.

4. Фінансовий контроль. Управління фінансами

Призначення фінансового контролю полягає в сприянні успішної реалізації фінансової політики держави, забезпеченні процесу формування і ефективного використання фінансових ресурсів в усіх сферах і ланках народного господарства. Фінансовий контроль є формою реалізації контрольної функції фінансів. По визначенню, фінансовий контроль - це сукупність дій і операцій по перевірці фінансових і зв'язаних із ними питань діяльності суб'єктів господарювання і управління з застосуванням специфічних форм і засобів його організації.

Для здійснення фінансового контролю створюються особливі контрольні органи, що укомплектувалися висококваліфікованими фахівцями. ґхні права, обов'язки і відповідальність строго регламенту, в тому числі і в законодавчому порядку. Об'єктом фінансового контролю є грошові, розподільчі процеси при формуванні і використанні фінансових ресурсів, в тому числі в формі фондів грошових засобів, на всіх рівнях і ланках народного господарства.

Безпосереднім предметом перевірок виступають такі фінансові ( вартісні) показники, як прибуток, доходи, податок на добавлену вартість, рентабельність, собівартість, витрати обігу, відрахування на різноманітні мету і в фонди. Ці показники мають синтетичний характер, тому контроль за їхнім виконанням, динамікою, тенденціями охоплює всіх сторони виробничої, господарської і комерційної діяльності об'єднань, підприємств, заснування, а також механізм фінансово-кредитних взаємозв'язків. Сферою фінансового контролю є практичні всі операції, що вчиняються з використанням грошей, а в деяких випадках і без них ( бартерні угоди і т. П.). Контролю підлягають не тільки погано працюючі підприємства і організації, але і результати ,що є нормальні діяльності. Фінансовий контроль включає перевірку: додержання вимоги економічних законів, оптимальности пропорций розподілу і перерозподілу вартості валового суспільного продукту і національного доходу; складання і виконання бюджету (бюджетний контроль); фінансового стану і ефективного використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів підприємств і організацій, бюджетних заснування, а також податковий контроль; інші напрямки. Перед фінансовим контролем стоять наступні задачі: сприяння збалансованості між потребою в фінансових ресурсах і розмірами грошових доходів і фондів народного господарства; забезпечення