по-друге, напрями використання коштів, а тим більше вільного прибутку вирішуються або акціонерами, або приватними особами;

по-третє, на відміну від державних акціонерні підприємства більш оперативні стосовно оцінки і аналізу прибутковості продукції, що реалізується, завдяки жорсткому контролю за витрачанням коштів з метою досягнення найвищого прибутку;

по-четверте, у фінансово-господарській діяльності вони не можуть розраховувати на підтримку держави чи одержання цільових кредитів, які виділяються державним підприємствам, хоч в умовах економічної кризи ця допомога має епізодичний характер, і підприємство змушене шукати виходу з неадекватних ситуацій. Це потребує від них значного поліпшення фінансової роботи підприємств, зусиль, спрямованих на забезпечення фінансовими ресурсами процесу виробництва і реалізації продукції, додержання фінансової дисципліни у використанні трудових, фінансових та грошових ресурсів. Необхідною умовою цього є планування або прогнозування використання фінансових і кредитних ресурсів на основі чіткого обліку й контролю за надходженням грошових коштів і розрахунків по зобов'язаннях, до яких належать: заробітна плата; розрахунки з постачальниками або іншими підприємствами-суміжниками та особами;

розрахунки щодо оподаткування; з банками за одержані кредити. Цю роботу на великих підприємствах виконують фінансові відділи. Малі акціонерні і приватні підприємства фінансову роботу покладають, як правило, на бухгалтерію.

Поступальний рух до ринку видозмінює фінансову роботу підприємств, вони стають складовою частиною суспільного механізму, який постійно змінюється. Технологічна новизна, посилення конкуренції, зміни на ринках збуту потребують постійного контролю за станом фінансів підприємства і оперативного реагування на зміни. Для цього необхідна чітка інформація про ринки збуту, оптові та фінансові ринки.

Необхідна інформація про стан фінансів підприємств відображується у балансі, обліковій документації та показниках фінансових результатів. У спрощеному вигляді баланс є фінансовим оглядом, який дає уявлення про джерела формування коштів і їх спрямування, що неможливо без налагодження системи обліку, за допомогою якої здійснюється збір, обробка і узагальнення матеріалів обліку. Облікова інформація — засіб вивчення конкретного змісту виробничих процесів та закономірностей використання коштів. Облік повинен чітко відображати реальність на основі сучасних методів кількісного виміру з використанням комп'ютерної техніки.

Облік — це кількісна і якісна характеристика явищ та процесів. Він повинен бути: своєчасним, точним, повним і чітким.

Своєчасність обліку — особливо важлива характеристика, необхідна для управління процесами і явищами, для вживання оперативних заходів по усуненню негативних наслідків.

Точність — жорстка необхідність для прийняття рішень щодо використання коштів, їх збереження з метою нагромадження.

Повнота обліку потребує реєстрації усіх без винятку операцій при використанні фінансів та у виробничій діяльності.

Чіткість обліку — необхідна умова для узагальнення процесів і явищ, які відбуваються на підприємстві, при прийнятті необхідного рішення.

Облік є найважливішою умовою виявлення резервів та вивчення конкретного змісту процесів і об'єктивних закономірностей, їх пізнання та використання. Він ведеться за різними показниками, але в умовах ринкових відносин найбільш прийнятним є вартісний показник, який відображає у грошовій формі натуральні (літри, тони) і трудові (дні, години, хвилини) показники.

В цілому облік на підприємстві підрозділяється на оперативний, бухгалтерський та статистичний.

Оперативний облік необхідний для швидкого одержання інформації про виконання завдань, робіт, послуг, використання коштів, для прийняття рішень щодо виробництва продукції тощо. Як правило, він відображається у графіках, таблицях або справах. Отже, оперативний облік — це позасистемний облік операцій, не відображених у бухгалтерському обліку.

Бухгалтерський облік є системою безперервного відображення коштів (за видами і джерелами) та процесів господарської діяльності цехів і підприємства в цілому.

Особливості бухгалтерського обліку:

1) використання натуральних, трудових та вартісних показників з переважанням вартісних показників, оскільки в бухгалтерському обліку відображаються узагальнені кошти, виграти та результати господарської діяльності;

2) суворе документування обліку. Відображення операцій повинно бути чітко документоване для перевірки цільового і законного використання коштів;

3) чітке і системне проведення операцій та їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку, який за звітними періодами узагальнюється в основному бухгалтерському документі — балансі фінансово-господарської діяльності підприємства;

4) інвентаризація товарно-матеріальних цінностей, результати якої відображаються в обліку;

5) безперервність у часі, а також обов'язкове висвітлення усіх виробничих і фінансових операцій.

Облікова інформація формується, групується і оформляється в систему бухгалтерського обліку, яка фіксує і відображає первинну інформацію, узагальнює її на основі принципу єдності і реальності оцінки, який відображає в грошових вимірах однорідні господарські кошти (основні, матеріальні тощо), встановлює обов'язкові правила оцінки коштів і контролює їх використання.

Принцип реальності потребує вираження у грошовій формі справжніх обсягів коштів (за рахунок чіткого відображення у балансі джерел надходження коштів та їх використання).

Таким чином, бухгалтерський облік — це система різних способів реєстрації матеріальних та грошових операцій і узагальнення даних про стан і рух коштів для відображення, підсумку і контролю кількісних та якісних показників фінансово-господарської діяльності.

Бухгалтерський облік на підприємстві проводиться з використанням наступних засобів: документування обліку, оцінки коштів, ведення рахунків і подвійного запису, інвентаризації, балансового узагальнення даних про кошти і відомості результатів обліку у показниках звітності.

На основі документів операції і кошти відображаються на рахунках бухгалтерського обліку, які використовуються для групування облікових об'єктів і одержання узагальнених показників господарської діяльності, що відносяться на рахунки за допомогою подвійного запису видів коштів та їх джерел. Застосування подвійного запису дає змогу не тільки фіксувати рух грошових коштів, а й впливає на фінансову діяльність підприємства.

На відміну від оперативного і статистичного обліку, нагляд та відображення виконуваних операцій має безперервний характер. Зміна на нинішньому етапі виробничих відносин потребує і більш чіткого бухгалтерського обліку, насамперед удосконалення обліку затрат на виробництво, оскільки в процесі виробництва виникає прибуток, що потребує встановлення місць виникнення затрат і центрів відповідальності, що вкрай