інтегровані в економіку колишнього Радянського Союзу. В Сумській області є багато підприємств, які виробляли продукцію для централізованого розподілу, причому це не були товари народного споживання. Аналізуючи потреби галузей, населення області і України в цілому, а також технологічні можливості підприємств, вчені дійшли до висновку, що слід переорієнтувати все машинобудування на виробництво машин і механізмів для переробки сільськогосподарської продукції, сільськогосподарського виробництва, побутової техніки, інших товарів широкого попиту. При цьому економічно обґрунтованим є якнайширше використання технологій і обладнання цих підприємств. Навіть при реформуванні тих чи інших міністерств і відомств України чи після проведення приватизації цим підприємствам доцільно не втрачати технологічних, постачальницько-збутових і організаційних зв'язків у межах галузей і об'єднань. Є чимало підприємств, які керуються такими порадами, і це позитивно впливає на їхній фінансовий стан.
Особливе значення надається реформуванню виробничих відносин у сільськогосподарському виробництві.
Наголошується на безумовному визнанні всіх форм власності і господарювання на селі.
Сьогодні головну роль у виробництві сільськогосподарської продукції відіграють і будуть відігравати в майбутньому великі колективні господарства, засновані на особистій власності громадян.
Значною проблемою є система управління економікою на регіональному рівні. На підставі аналізу ходу реформування економіки можна вважати, що система управління господарством повинна будуватися таким чином, щоб забезпечити оптимальне сполучення централізованого державного регулювання економіки, по-перше, з широкими правами регіональних структур в управлінні основними галузями господарств, розміщеними на їх території, і по-друге, з правами підприємств.
Для цього потрібно:
1. Забезпечити функціонування і розвиток господарства регіону. Відповідальність територій за вирішення цих питань зумовлена тим, що нормальне функціонування господарства:—
забезпечує населення даної території засобами існування у вигляді заробітної плати та інших доходів;—
формує фінансові ресурси (у вигляді доходів бюджету), необхідні для реалізації функції держави і державних територіальних формувань.
2. Забезпечити функціонування й розвиток соціальної сфери, необхідної для життєдіяльності населення даної території, його відтворення.
3. Охороняти навколишнє середовище як єдине джерело життя.
Усі ці завдання взаємопов'язані і не можуть вирішуватись одне без одного, їх реалізація неможлива без адекватної системи управління цими процесами на територіальному рівні.
Отже, територіальні органи влади повинні здійснювати управління народним господарством, соціальною сферою і охороною навколишнього середовища, мати для цього необхідні повноваження, методи та важелі управління, відповідні структури.
Перехід підприємств до ринкової економіки потребує виконання таких вимог:
стабілізації виробництва через вирішення питань постачання сировини і матеріалів і збуту вироблених товарів, хоча б за державними замовленнями;
скорочення чисельності працюючих за рахунок впровадження передових технологій і автоматизації виробництва, тобто оновлення активної частини основних фондів;
ріст державних доходів повинен бути у прямій залежності від зростання виробництва і прибутку;
державна допомога підприємствам усіх форм власності по пріоритетних напрямах через бюджетні інвестиції і пільгові кредити;
податкова політика має стимулювати виробництво.
Література:
Азаров В., Гурченко М. Основні напрями реформування державного підприємства // Екон. України. — 1995. — № 2. — С. 59—63.
Леонов Г. Ф., Хуторненко С. А., Шаблий Е. И. Особенности экономической культуры в США, Японии и странах Западной Европы. - К.: УкрНТИ, 1992. - 60 с.
Бабич В. П., Сало И. В. Государственное управление финансами в рыночной экономике. — К.: Акад. информатики, 1994. — 97 с.
Балтійський ринок цінних паперів // Україна—Бізнес. — 1995. - № 10. - С. 10.
Богиня Д., Волинський Г. До питания щодо різних варіантів ринкових реформ // Екон. Украйні. — 1994. - № 3. — С. 29—34.
Бондаренко А. Ф., Головко Г. М., Алибекова Б. Ш., Мищенко В. И. Основы маркетинга / Под ред. В. И. Мищенко. — Сумы: Слобожанщина, 1995. - 344 с.
Бобров В. Я. Основи ринкової економіки. — К.: Либідь, 1995. —320с.
Борисенко А. Экономико-математическая модель эффективного использования инвестиций // АПК: экономика, управление. — 1995. -№ 1. - С. 25-30.
Браунинг П. Современные экономические теории. — М.: Экономика, 1986. — 160 с.
Гальчинський А. С. Сучасна валютна система. — К. : Лібра, 1993. - 96с.
Геллер И. "Сі у" вводит свои индикаторы фондового рынка // Сі у. - 1995. - 11 апр. - С. 5-6.
Герасшмук М. Економічні та інституційні умови інвестиційної діяльності // Екон. України. — 1994. — № 12. — C.3—11.
Грядовая О. Ценообразование на рынке государственных ценных бумаг // Рос. экон. журнал. — 1995. — № 4. — С. 45—54.
Давидов О. Оптимальна структура джерел фінансування інвестицій на підприємствах // Екон. України. — 1994. — № 11. — С. 84—87.
