При цьому аудитор має змогу здійснювати перманентну (безперервну) аудитор-ську перевірку підприємства-замовника протягом всього контрольо-ваного звітного періоду.
Стратегічні завдання здебільшого виникають у процесі надання аудиторських послуг. До стратегічних завдань аудитора належать проведення стратегічного аналізу, складання фінансових прогнозів, визначення стратегії та перспектив розвитку підприємства.
Роль аудиту можна окремо розглядати на макро- і мікроекономічному рівнях. На макроекономічному рівні аудит виступає як одна із організаційних форм контролю і розв'язує стратегічні завдання. На мікроекономічному рівні результати діяльності аудиторів (ауди-торських фірм) становлять невід'ємну частину інформаційного забезпечення управління суб'єктами господарської діяльності. Отже, завдання аудиту доцільно розглядати як на рівні економічної сис-теми країни загалом, так і на рівні окремих господарських струк-тур.
У запропонованій нами класифікації завдань аудиту (рис. 1.2) на макрорівні доцільно виділити такі завдання:
- розробка ННА;
- розробка і впровадження кодексу професійної, етики;
- система підготовки аудиторів;
- підвищення кваліфікації аудиторів тощо.
Успішне виконання завдань аудитом на макрорівні залежить від налагодженої роботи Спілки аудиторів України (САУ), АПУ та вузівської підготовки майбутніх аудиторів. Сьогодні вже розроб-лені та впроваджені в практику ННА, кодекс професійної етики аудитора.
До загальних завдань аудиту доцільно відносити:
- розробку внутрішньо-фірмових нормативів аудиту;
- складання робочих документів аудитора;
- розробку типового плану і програми аудиту;
- складання тестів системи внутрішнього контролю, залишків на рахунках бухгалтерського обліку.
Часткові завдання аудиту залежать від виду аудиторських по-слуг. При здійсненні аудиту фінансової звітності до них можна віднести:
- вивчення статуту, установчої угоди й інших документів, що засвідчують правове поле діяльності суб'єкта перевірки;
- ознайомлення з бізнесом клієнта, зі системою господарювання й управління;
- оцінку ефективності системи внутрішнього контролю;
- контроль здійснення господарських операцій процесів поста-чання, виробництва, реалізації, інвестування;
- встановлення повноти відображення всіх господарських та фі-нансових операцій, підприємства у бухгалтерському обліку;
- перевірку реальності розрахунків із постачальниками і покуп-цями;
- встановлення достовірності розрахунків із бюджетом і поза-бюджетними фондами;
- реальність визначення фінансових результатів тощо.
Крім перевірки системи бухгалтерського обліку і підтвердження реальності та достовірності фінансової звітності, як зовнішні, так і внутрішні аудитори виконують різноманітні послуги: аналіз систе-ми обліку і внутрішнього контролю, консультації з питань менедж-менту, маркетингу й оподаткування, розробку проектів управлінських рішень, проведення оперативного, ретроспективного і стратегіч-ного аналізу, розробку фінансових прогнозів, аналіз фінансового стану та ін.
У кожному конкретному випадку, зауважуючи характер тієї чи іншої аудиторської послуги, буде визначатися те чи інше завдання. Наприклад, в аналізі фінансового стану підприємства основними частковими завданнями аудитора (аудиторської фірми) будуть: оці-нка реальності та достовірності статей балансу й інших форм фі-нансової звітності, визначення показників ліквідності, економічної активності, заборгованості, прибутковості, використання акціонер-ного капіталу. Наступним завданням є здійснення порівняльного аналізу з показниками попередніх років, інших аналогічних підпри-ємств або середньо-галузевими тощо.
При наданні послуг з питань оподаткування основними завдан-нями аудиту будуть: вивчення чинної нормативно-правової бази з того чи іншого питання, оцінка системи внутрішнього контролю і виявлення порушень, надання консультації з приводу виправлення допущених у системі обліку і звітності помилок та інших порушень чинного законодавства.
Отже, конкретні завдання аудиту найбільшою мірою визначаються характером наданих послуг і конкретизуються у договорі про вико-нання тих чи інших робіт аудиторськими службами.
До чинників, що визначають мету і завдання аудиту, належить підхід до аудиту (еволюція методології аудиту).
На ранніх стадіях розвитку аудиту (підтверджувальний аудит) основною процедурою дослідження було підтвердження записів у системі обліку шляхом суцільної перевірки.
З розвитком аудиту орієнтація аудиторів змістилася на користь вибіркової перевірки на підставі результатів оцінки системи внутріш-нього контролю й оцінки аудиторського ризику. Для підтвердження попередньо визначеного рівня аудиторського ризику аудитори ста-ли використовувати тести системи внутрішнього контролю, залиш-ків на рахунках бухгалтерського обліку.
В економічній літературі більшість вчених виділяє три етапи розвитку аудиту: підтверджувальний, системно-орієнтований, ризико-орієнтований.
В умовах підтверджувального аудиту основною метою і завдан-ням аудиторської перевірки є попередження і виявлення помилок, зловживань і шахрайства. При системному або ризико-орієнтованому аудиті основною метою перевірки є підтвердження достовірності фінансової звітності.
Отже, на основі вивчення джерел наукової спеціальної літерату-ри, аналізу чинних міжнародних і національних нормативів аудиту та практичного досвіду українських і закордонних аудиторських фірм
можна дійти висновку, що на мету і завдання аудиту (аудиторських послуг) впливають такі чинники
- види аудиту та аудиторських послуг;
- зміст договору на аудиторську перевірку;
- підходи до аудиту (еволюція його розвитку).
Функціональні завдання аудиту тісно пов'язані з функціональ-ними обов'язками. Зі зміною виду аудиторських послуг і етапів аудиторського процесу змінюються функціональні завдання. У про-цесі аудиту фінансової звітності ці завдання такі:
- вивчення бізнесу клієнта й укладання договору на аудиторсь-ку перевірку;
- розробка плану і робочої програми перевірки;
- дослідження та збір аудиторських доказів;
- аналіз і оцінка аудиторських доказів;
- коригування плану та робочої програми;
- складання аудиторського висновку й акту виконання робіт.
Отже, аудит в Україні стає однією з важливих галузей науки і практики. Він значно розширює і якісно поліпшує традиційні фор-ми контролю. З розвитком ринкової інфраструктури зростає потре-ба в об'єктивній кількісній та якісній оцінці господарських явищ і фактів при визначенні їх відповідності встановленим критеріям та надання зацікавленим користувачам достовірної інформації про об'єкти господарської діяльності підприємства В цьому вбачається основна мета аудиту
Історія розвитку аудиту в світі та характеристика тенденцій, що впливають на нього
В економічній літературі висловлюються різні думки щодо істо-рії виникнення аудиту в світі. Слово "аудит" походить від латинсь-кого слова "audio" (він слухає, відповідно "auditor" — той, хто слухає).
Одні автори стверджують, що започаткування професії аудито-ра сягають давніх часів. Ще в Стародавньому Єгипті (близько 2600 років до н.е.) існували чиновники, які поєднували функції обліку та контролю. В Римській імперії (НІ ст. до