Курсова робота

на тему:

Контроль і ревізія операцій з товарно-матеріальними цінностями.

План.

1. Суть і характеристика ТМЦ.

Відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (IAS), що узгоджується з українською системою бухгалтерського обліку, товарно-матеріальними цінностями вважаються активи, що:

* зберігаються для перепродажу при нормальному ході діяльності;

* знаходяться в процесі виробництва для подальшого продажу; чи

* існують у формі матеріалів або запасів, що будуть спожиті в процесі виробництва чи надання послуг.

Відповідно до вищенаведеного визначення, товарно-матеріальні цінності підрозділяються на три категорії: сировина, незавершене виробництво і готова продукція.

Сировина - це неопрацьовані предмети, що будуть використані в процесі виробництва, до незавершеного виробництва відносяться товари, виробництво яких довершене частково, а готова продукція - це закінчені товари, готові до продажу.

Відбивані в обліку товарно-матеріальні цінності, вартість яких не перевищує визначеної величини (установлюваної Міністерством Фінансів), і термін корисної служби яких не перевищує одного року, визначаються як "малоцінні і предмети, що швидко зношуються ".

Якщо вартість майна значна, а передбачуваний термін служби перевищує один рік, таке майно варто класифікувати як основні засоби. Прикладом такого майна є використовувані при литті прес-форми, а також запасні частини до устаткування.

Товарно-матеріальні цінності враховуються за чистою ціною можливої реалізації, коли передбачається, що собівартість таких предметів відшкодувати не удасться. Може виявитися, що відшкодувати собівартість товарно-матеріальних цінностей буде неможливо в тому випадку, якщо такі товарно-матеріальні цінності були зіпсовані, або вони цілком (чи частково) застаріли, чи якщо ціни на них упали. Крім того, може виявитися, що відшкодувати собівартість товарно-матеріальних цінностей буде неможливо, у тому випадку, якщо збільшуються передбачувані витрати на завершення, чи передбачувані витрати з продажу. Практика списання товарно-матеріальних цінностей до чистої ціни можливої реалізації погодиться з теорією, відповідно до якої активи не слід враховувати по вартості понад тієї, котру, як очікується, можна виручити від їхнього продажу чи використання.

Списання товарно-матеріальних цінностей до чистої ціни можливої реалізації, як правило, здійснюється на індивідуальній основі. У той же час, у деяких випадках може виявитися доцільним згрупувати аналогічні чи взаємозалежні види запасів.

Витрати виробництва - це витрати, понесені в зв'язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) для перепродажу, чи з їхнім виробництвом. Витрати промислового підприємства, зв'язані з виробництвом, - це такі витрати, що зв'язані з продукцією і включаються в оцінку незавершеного виробництва і готової продукції; потім вони включаються в собівартість реалізованої продукції при розрахунку результату від реалізації.

Витрати звітного періоду - це такі витрати, що не включаються в оцінку товарно-матеріальних цінностей і, отже, розглядаються як витрати того періоду, протягом якого вони були зроблені. Таким чином, періодичні витрати не включаються в запаси.

Незавершене виробництво і готова продукція містять у собі усі виробничі витрати. Витрати виробництва включають три компоненти витрат: прямі матеріальні витрати, прямі трудові витрати і накладні виробничі витрати.

Прямі матеріальні витрати мають три характеристики: (1) вони включаються в собівартість готової продукції, (2) вони використовуються винятково для виробництва продукції, (3) між ними і продукцією існує чітка і зв'язок, що легко просліджується. Деякі матеріали можуть утворювати частина готової продукції, але встановлення зв'язку між такими матеріалами і продукцією може надзвичайно дорогою і трудомісткою справою. З цієї причини такі матеріали враховуються як непрямі матеріальні витрати, і включаються до складу накладних виробничих витрат.

Прямі трудові витрати включають витрати праці всіх працівників, що безпосередньо беруть участь у процесі переробки матеріалів у готову продукцію. Як і у випадку з прямими матеріальними витратами, прямі витрати на оплату праці по випуску виробничої продукції включають тільки витрати праці безпосередньо зв'язані з такою продукцією. Непрямі витрати праці складаються з вартості послуг, що чи принципово практично неможливо співвіднести з виробленою продукцією, і які включаються в накладні виробничі витрати.

Накладні виробничі витрати включають усі виробничі витрати, за винятком тих, котрі враховуються як прямі матеріальні витрати і прямі витрати праці. Накладні виробничі витрати являють собою витрати, які необхідно зробити, але які чи принципово практично неможливо співвіднести з конкретними одиницями зробленої продукції.

2. Огляд нормативно-правової бази і спец літератури з питань ТМЦ.

Для проведення ревізії збереження і руху матеріальних цінностей у сфері иеріального виробництва розроблено та прийнято такі документи: - Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в країні, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня Юр. № 250 з усіма змінами та доповненнями:

- вказівки щодо організації бухгалтерського обліку в Україні, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 7 травня 1993 р. № 25 із змінами та доповненнями;

- інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків;

- Порядок проведення дооцінки залишків матеріальних цінностей із змінами та доповненнями, затверджений наказами Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 р. № 69 і № 07-104 від 31 травня 1993 р. та наказом Міністерства економіки України № 34-28/248 від 31 травня 1993 р.;

- інструкція № 179 про норми витрат пального і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджена Департаментом автомобільного транспорту України 3 травня 1995 р.;

- граничні терміни експлуатації устаткування у виробництві, галузеві техничні норми витрат сировини та матеріалів на виробництво готової продукції;

- Закон України "Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей", ухвалений 6 червня 1995 р.;

- Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей із змінами, внесеними ПостаноююКабінету