3. Організаційно економічна характеристика установи (Деснянський районне управління освіти за 3 роки).

Деснянське районне управління складається з:

* Керівництво керування

* Відділ бюджетного планування і фінансування

* Відділ бухгалтерського обліку і звітності

* Відділ спеціальних освітніх установ і соціального захисту дитинства

* Відділ кадрової роботи

* Відділ загального утворення

* Відділ ліцензування, атестації, акредитації

* Відділ виховної роботи і додаткового утворення

* Відділ організаційного й інформаційного забезпечення

* Група технічного нагляду, організації ремонтно-будівельних робіт і матеріально-технічного забезпечення

4. Організаційно інформаційна модель контролю операцій з ТМЦ в закладах освіти.

Контроль за станом запасів спрямований на підтримку їх на рівні встановлених норм. Здійснення його утруднене тим, що виробничі запаси на підприємствах постійно знаходяться в русі. Постачання матеріальних ресурсів, на підприємство, відпуск їх у цехи - усе це впливає на рівень запасів. Тому при контролі за станом запасів, крім даних про залишки засобів виробництва на складах, необхідно мати інформацію про їхній рух. Контроль повинен вестися за кожним матеріалом окремо.

Для якісного контролю за станом запасів на підприємствах варто встановити норми, диференційовані по кожному типосорторозміру матеріалів При цьому важливо домогтися порівнянності даних про фактичні залишки матеріалів з установленими нормами. Треба порівняти з ними середні фактичні залишки матеріальних цінностей за певний період (місяць, квартал, рік), оскільки норми також встановлюються як середні величини на плановий період. У момент слідкування залишки будуть у потрібних межах, якщо вони не вищі від максимальної і не нижчі від мінімальної норм запасу.

Стан запасів контролюється різними методами. Найбільш розповсюдженою є система "максимум-мінімум", при якій по кожному матеріалу встановлюються максимальна і мінімальна норми запасів. Дані заносяться в картки складського обліку, у яких відображаються фактичні залишки, а також рух матеріалів. Тому працівники складів можуть порівнювати залишки матеріалів з нормами й у разі їхнього порушення повідомляти відділу постачання.

На ряді підприємств запаси контролюються за методом АВС [1]. У цьому випадку всі матеріали розбиваються на три групи, залежно від обсягів споживання і значимості їх у виробничому процесі. До групи А входять звичайно матеріали, що скла-дають основу продукції, яка виробляється. Номен-клатура їх не широка, але у вартості матеріаль-них витрат вони займають найбільшу питому вагу. Саме від стану цих запасів залежать ритмічність виробництва і швидкість оборотності коштів. Тому за матеріалами групи А встановлюється постійний контроль, а за іншими - періодичний.

Нині облік руху матеріальних цінностей на більшості підприємств здійснюється за допомо-гою ЕОМ, що дозволяє автоматизувати процес контролю. В умовах АСУПЗ запаси контролюють-ся щодня по всіх типосорторозмірах. Причому ЕОМ видають на друк тільки таку інформацію, яка вимагає вживання заходів. У результаті значно підвищується ефективність контролю, своєчасно вживаються заходи для доведення запасів до встановлених норм.

Вищі органи контролюють запаси підприємства на основі статистичної звітності. Однак у ній за-лишки показуються на певну дату. Без поперед-ньої обробки вони не можуть бути порівняні зі вста-новленими нормами запасів, розрахованими як середні в плановому періоді. Використання ЕОМ дозволяє привести показники до порівнянного ви-гляду шляхом розрахунку середніх фактичних залишків за звітний період.

Велике значення має також перепис залишків найважливіших видів матеріальних ресурсів. Кон-троль за станом запасів повинен носити не тільки констатуючий, але й запобіжний характер. Для цього необхідно добре знати причини утворення наднор-мативних запасів і попереджати їх утворення.

Ритмічний процес виробництва продукції пови-нен забезпечуватися сировиною, матеріалами і паліивом. У свою чергу ця система несе в собі розподільні функції, будучи посередником між постачальником і споживачем.

Аномальні запаси прийнято підрозділяти на наднормативні і нижченормативні. До наднорма-тивних варто відносити такі запаси, які перевищу-ють максимальну норму, тобто суму максималь-ного поточного страхового і підготовчого запасів. При наявності сезонних запасів наднормативним варто вважати таку наявність матеріалів, яка пе-ревищує встановлену на певну дату норму сезон-ного запасу, включаючи і його страхову частину.

Особливим різновидом наднормативних за-пасів є зайві матеріали, до яких належать запаси матеріальних цінностей (у тому числі й ті, які вже вживались, але придатні для використання), не потрібних підприємству в плановому періоді. До цих запасів відносять матеріали, що не будуть застосовані протягом року і зберігаються на скла-дах. Категорія нижченормативних запасів охоплює таку наявність матеріалів, яка менша від мінімаль-ної норми запасу, встановленої на рівні страхо-вого запасу. Окремим вираженням нижченорма-тивних запасів є нульові запаси, тобто відсутні, хоча і необхідні для виробництва матеріали. Утво-рення аномальних запасів впливає на економічні показники роботи підприємств Зниження величи-ни запасів до мінімального рівня приводить до зайвих Еїитрат в організації термінового одержан-ня матеріалів. [Відсутність запасів часто є причи-ною заміни одних матеріалів іншими, що зв'язано з додатковими витратами матеріалів у процесі ви-робництва.

Зі збільшенням обсягу випуску промислової продукції обсяг запасів матеріальних ресурсів зро-стає, але він повинен зростати диференційовано за видами сировини, матеріалів, напівфабрикатів, які входять у кінцеву продукцію, що підлягає реа-лізації. Структура виробничих запасів постійно змінюється, і якщо з одних їх видів запаси повинні різко збільшуватися, то з інших - знижуватися (при загальній тенденції зростання запасів).

Одночасно у вартісному вираженні запаси змінюються у бік підвищення в більшій мірі, ніж їх натуральне вираження. Це пояснюється тим, що об'єктивно вартість сировини, матеріалів, палив-но-енергетичних ресурсів у собівартості промис-лової продукції, що випускається, збільшується. У зв'язку/ з цим необхідно брати до уваги, що вит-рати на матеріальні ресурси постійно збільшують-ся - видобування корисних копалин з освоєнням різних родовищ обходиться дорожче і вимагає додаткових витрат при введенні нових технологіч-них процесів видобуто/ і збагачення,