Так як зобов'язання виникають завжди (наприклад по податках), це означає, що дане підприємство з випередженням (авансом) виконує свої зобов'язання. Воно нікому не повинно, і питання про його неплатоспроможність просто не виникає.

У той же час підприємство може абсолютно не мати власного капіталу, працювати цілком на позикових коштах і залишатися платоспроможним. Усі залежить від виручки.

Наприклад, підприємство, не маючи ні одиниці власного капіталу, працює цілком на позикових коштах в обсязі 1000 умовних одиниць. Але якщо його середньоденна виручка дорівнює 100 одиницям, воно устигає розрахуватися з кредиторами за 10-денний цикл і ніяких проблем з його платоспроможністю в кредиторів не виникає.

Таке справедливо, однак, якщо кредиторів улаштовує 10-денний цикл, тобто вони схильні відпускати свої кошти і товари в позичку на 10 днів.

З вищенаведеного прикладу випливає, що неплатоспроможність насамперед оберненно пропорційна виручці. Чим менше виручка, тим вище неплатоспроможність (природно, при наявності зобов'язань).[13]

У загальному і цілому неплатоспроможність підприємства, як тенденція прямо пропорційна обсягу зобов'язань і оберненно пропорційна величині середньоденної виручки.

Якщо за визначений період темпи росту зобов'язань були вище темпів приросту виторгу, то підприємство просунулося в напрямку росту неплатоспроможності.

У загальному випадку причинами неплатоспроможності є фактори, що впливають на:

· зниження чи недостатній ріст виручки;

· випереджальний приріст зобов'язань.

Уповільнення темпів росту виручки або її абсолютне зниження спостерігається при:

· затоваренні, коли ринок знижує попит на продукцію через її незадовільну якість, високої ціни чи зниження на неї потреби;

· зростаючому неповерненні платежів за відвантажену продукцію, коли підприємство працює з неналежним покупцем чи не вільно у виборі належного;

· звуженні ринку за рахунок обмеження на нього доступу шляхом уведення заборон, квот, митних бар'єрів і т.д.

Іншими словами, тут прості причини: чи не беруть продукцію (послуги) чи беруть, але не платять, чи не пускають на ринок.

Випереджальний темп приросту зобов'язань спостерігається у випадках, коли:

· підприємство здійснює неефективні довгострокові фінансові вкладення (капіталовкладення), що не супроводжуються відповідним ростом виручки. Тут може бути і розрив між сьогоднішніми вкладеннями і завтрашнім приростом виторгу.

· підприємство завантажує виробництво надлишковими (непрацюючими) запасами, що не збільшують обсягів виробництва і виручки;

· підприємство нарощує кошти в розрахунках, що практично не мають відносинь до виручці;

· підприємство несе збитки.

Даний комплекс загальних причин неплатоспроможності характерний для всіх підприємств, що випробують труднощів своєчасного розрахунку за своїми обов'язками, незалежно від країни виробництва і ринку.[21]

Ситуація особливо збільшується, коли відсутне планування і керування грошовими потоками.

У загальному і цілому причини неплатоспроможності можуть бути зведені до двох основних:

· відставання від запитів ринку (по пропонованому асортименті, по якості, за ціною і т.д.). У цьому випадку можна говорити про хворобу бізнесу;

· незадовільному фінансовому керівництву підприємством, коли воно надлишково обтяжується зобов'язаннями. У даному випадку можна говорити про хворобу фінансового керування чи менеджменту.[20]

Перший випадок найбільше наочно відображається на виручці, другий — на прирості маси зобов'язань.

У загальному випадку причини неплатоспроможності можуть бути наступними:

· зниження чи недостатній ріст виручці (затоварення, звуження ринку, неповернення платежів);

· випереджальний приріст зобов'язань (неефективні фінансові вкладення, надлишкові запаси, нарощування коштів у розрахунках);

· відставання від запитів ринку.

3.2. Шляхи виходу з передкризового стану для ТОВ “Таргет”

Головна задача, що стоїть перед колективом у такий складний період, - перейти на нормальний, звичайний режим роботи. Для чого необхідно в першу чергу виконати перед кредиторами зобов'язання, забезпечені заставою, погасити заборгованість у бюджетні і позабюджетні фонди, і, нарешті, розрахуватися з кредиторами, з якими ведеться постійна робота, за сировину, матеріали і т.д.

Рекомендації з оздоровлення економічної діяльності підприємства можна виділити в наступні етапи.

1. Перший етап.

На цьому етапі необхідно підготувати план фінансового оздоровлення підприємства.

Стан ресурсів:

- кадри:

Необхідна заміна кадрів на більш кваліфіковані і скорочення персоналу для зниження витрат на виробництво і підвищення конкурентноздатності продукції, що випускається.

- фінанси:

У зв'язку з тим, що підприємство знаходиться в складній фінансовій ситуації, кредитування вкрай скрутне, однак необхідно будь-яким способом залучити додаткові кошти для подальшої реалізації господарської діяльності.

- сировина і матеріали:

На момент ситуації, що створилася, відсутня необхідна для безперебійної роботи кількість сировини. Необхідно відновити зв'язку з постачальниками і посередниками, зацікавити їх у необхідності подальшої підтримки економічних зв'язків

- продукція:

Уся продукція, що знаходилася на складах і придатна для реалізації -невисокої якості. У зв'язку з цим, повернення до старих позицій на ринках збуту готової продукції можливе тільки при зниженні ціни (це буде можливо при зниженні витрат на собівартість, скороченні робочих місць і заміну кадрового складу більш компетентним).

Для рішення задач першого етапу підприємству необхідно зробити фінансову чи товарну допомогу від посередників, постачальників чи зацікавлених клієнтів, банків. А так само є можливість реорганізації ТОВ в акціонерне товариство з випуском акцій і залученням капіталу, що дозволило б зробити продукцію, реалізувати її, нагромадити фінанси для рішення задач другого етапу.

2. Другий етап

На цьому етапі необхідно збільшити обсяги виробництва і реалізації. Шляхом ретельно спланованої роботи в області маркетингу підприємству відкриється така можливість, як поліпшення позицій на ринках збуту продукції.

Обмеженням для одержання більш високих результатів є недостача оборотних коштів.

На цьому етапі необхідно спланувати стабілізацію виробництва шляхом:

· створення більш удосконаленої системи керування,

· поліпшення якості продукції.

3. Третій етап

Дрібними кроками збільшуючи виробництво і збут, підприємству вдасться установити задовольняючі обсяги по випуску продукції і зробити повне погашення кредиторської заборгованості.

Для того, щоб вирішити існуючі проблеми, що стоять на сьогоднішній день перед підприємством, директору товариства необхідно більш чітко планувати роботу маркетингової служби (більш ґрунтовно вивчати ринки збуту, шукати незаповнені ніші,