Для отримання пільг з прибуткового та земельного податку розмір інвестиції повинен становити не менше 200 тис. доларів США. Суб'єкти зони звільнені від сплати податку на прибуток на перші 2 роки з моменту реєстрації, якщо середньооблікова чисельність вивільнених працівників Чорнобильської АЕС у складі підприємства не менша 50%, але не менша 10 чоловік та фонд оплати праці яких становить не менше 25% від суми витрат на заробітну плату. Наступні 3 роки податок на прибуток сплачується у розмірі 50%.

Доходи нерезидентів оподатковуються у розмірі 2/3 ставки (крім інвестицій у цінні папери, випущені за рішенням органів місцевого самоврядування). Не вносяться збори до інноваційного та фонду соціального страхування. Податок на додану вартість і мито з товарів (крім підакцизних), що ввозяться для потреб власного виробництва, пов'язаного з реалізацією інвестиційного проекту, не справляється.

Окремі види діяльності на території зони підлягають ліцензуванню. Перелік таких видів визначається Кабміном (на час написання матеріалу ще не був опублікований).

6. СЕЗ "Курортополіс Трускавець".

Зона створюється на 20 років. Початок функціонування - 1 січня 2000 року. На території зони можуть провадитися всі види підприємницької діяльності, за винятком заборонених законами України.

Суб'єктом зони можна стати за умови внесення інвестиції у розмірі, еквівалентному 500 тис. доларів США.

Затвердження виконавчим комітетом Трускавецької міської ради інвестиційного проекту та укладення договору щодо умов його реалізації є підставою для реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності органом господарського розвитку і управління як суб'єкта СЕЗ "Курортополіс Трускавець", укладення договорів оренди землі, приміщень тощо. Порядок укладення договору (контракту) визначається Трускавецькою міською радою.

На території СЕЗ "Курортополіс Трускавець" державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності здійснюється у встановленому законодавством порядку. Орган господарського розвитку видає суб'єктам СЕЗ "Курортополіс Трускавець" свідоцтво про реєстрацію (при цьому справляється плата, розмір якої встановлюється Трускавецькою міською радою), що підтверджує право на отримання пільг, визначених законодавством про зону. Спеціальний правовий режим підприємницької діяльності поширюється на суб'єктів виключно під час здійснення ними підприємницької діяльності на території зони.

Протягом перших 3-х років суб'єкти зони не сплачуватимуть податок на прибуток, а наступні 3 роки - у розмірі 50% від діючої ставки оподаткування. Плата за землю не вноситься протягом визначеного в інвестиційному проекті періоді освоєння земельної ділянки (планування території, будівництва об'єктів інфраструктури) та вноситься у розмірі 50% у наступні 10 років.

Звільнено від обов'язкового продажу надходження в іноземній валюті від продажу продукції, робіт, послуг, вироблених або наданих на території СЕЗ.

Податок на додану вартість та мито не справляється при ввезенні на територію зони зареєстрованих в Україні лікарських засобів, перелік яких визначається Кабміном, а також з устаткування, обладнання, комплектуючих до них, програмного забезпечення об'єктів інтелектуальної власності для потреб власного виробництва, пов'язаного з реалізацією інвестиційного проекту.

Створення на території СЕЗ "Курортополіс Трускавець" комерційних банків, їх філій, аудиторських фірм, страхових, інших фінансових організацій, учасників фондового ринку, діяльність яких підлягає ліцензуванню, здійснюється у встановленому законодавством порядку після попереднього погодження з виконавчим комітетом Трускавецької міської ради. Суб'єкти зони, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи (філії, відділення, відокремлені підрозділи тощо), за результатами роботи складають відокремлений фінансово-господарський баланс у порядку, встановленому Державною податковою адміністрацією України.

Надання дозволів на спеціальне використання мінеральних вод у позакурортній практиці здійснюється виконавчим комітетом Трускавецької міської ради на конкурсній основі.

На території СЕЗ "Курортополіс Трускавець" справляється курортний збір з осіб, які прибули за путівками та курсівками в санаторії, будинки відпочинку, пансіонати та інші санаторно-курортні установи, в розмірах, встановлених законодавчими актами України.

2.3.2. Деякі проблеми формування спеціальних (вільних) економічних зон.

Процес формування вільних економічних зон у різних країн світу зовсім не є безхмарним. Як показує світовий досвід, лише близько трьох десятків промислово-експортних зон у країнах, що розвиваються, можна вважати успішно діючими, у той час як решта або тільки розпочали свою діяльність або зіткнулися з певними проблемами. До останніх зокрема належать недосконалий менеджмент, погане географічне розміщення, недостатнє фінансування, відсутність належної системи стимулювання, недостатня забезпеченість інфраструктурою, відсутність відповідного інвестиційного клімату, нечіткість законів і правил або труднощі у вільному функціонуванні у рамках глобальної виробничої діяльності [12].

Становлення та розвиток ВЕЗ на теренах колишнього СРСР і зокрема в Україні також супроводжується численними проблемами, серед яких безпосередньо можна виділити наступні:

1. Основна проблема і прихильників, й опонентів ВЕЗ в Україні полягає у відсутності загальної ідеології та розуміння самої суті поняття “вільна економічна зона”. Це спричиняється до повної плутанини і поширення переконання в тім, що ВЕЗ – це “дірка”, крізь яку невпинно спливають державні кошти.

2. Законодавство про ВЕЗ не по всіх параметрах відповідає міжнародним нормам, які обумовлюються в нормативних документах Євросоюзу та Світової організації торгівлі (СОТ). На думку західних експертів, податкові пільги у ВЕЗ не повинні розповсюджуватися на ті компанії, які експортують до країн ЄС до 80% виробленої продукції. Згідно з директивами ЄС пільги таким компаніям з боку держави вважаються незаконними субсидіями.

3. Відповідно до положень законів України “Про оподаткування прибутку підприємств” і “Про податок на додану вартість” ставки