Курсова робота

Тема:

Аудит кредитних операцій

План.

Вступ.

Відповідно Закону України “Про аудиторську діяльність” від 22 квітня 1993 року N 3125-XII, аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.

Аудиторські послуги можуть надаватись у формі аудиторських перевірок (аудиту) та пов'язаних з ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних та юридичних осіб.

Аудит може проводитись з ініціативи господарюючих суб'єктів, а також у випадках, передбачених чинним законодавством (обов'язковий аудит). Затрати на проведення аудиту відносяться на собівартість товару (продукції, послуг).

Аудиторський висновок - це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), який складається у встановленому порядку за наслідками проведення аудиту і містить в собі висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності.

На основі аудиторського висновку складається публічна бухгалтерська звітність. Аудиторський висновок про достовірність, повноту і відповідність чинному законодавству та встановленим нормативам балансу та інших форм публічної бухгалтерської звітності повинен ґрунтуватися на аналізі достатнього обсягу інформації щодо наслідків фінансово-господарської діяльності, в тому числі на вивченні бухгалтерської звітності і документів, які становлять комерційну таємницю і не підлягають публікації.

Відкриття бухгалтерської звітності, що становить комерційну таємницю, для проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг здійснюється користувачами бухгалтерської звітності.

Аудиторський висновок складається з дотриманням відповідних норм та стандартів і повинен містити підтвердження або аргументовану відмову від підтвердження достовірності, повноти та відповідності законодавству бухгалтерської звітності замовника.

1. Аналіз дебіторської заборгованості.

1.1. Бухгалтерське визначення загальної суми дебіторської заборгованості.

Як основний капітал, запаси, кредит клієнтам, дебіторська заборгованість представляє для підприємства майже постійну статтю використання засобів, що дозволяє розширити клієнтуру, і домагатися кращих конкурентних позицій на ринку.

Сума кредитування клієнтів містить у собі боргові зобов'язання клієнтів, що складаються з ще не оплачених рахунків. Також вона містить у собі цінні папери до одержання від клієнтів (які відбиті в бухгалтерських записах) сум, виданих клієнтами, але ще неотфактурованих; деякі аналітики додають також враховані векселі, термін оплати яких ще не наступив. Часто використовуваний розрахунок дебіторської заборгованості полягає в наступному:

Боргові зобов'язання споживачів

+ цінні папери до одержання

+ неотфактуровані рахунки

+ враховані векселі, термін оплати яких ще не наступив

----------------------------------------------------------------------

Боргові зобов'язання клієнтів і зв'язані з ними рахунки

Нарешті, кредитування споживачів визначають не тільки здійснені, але і не оплачені постачання через те, що вони не були отфактурировані з урахуванням відсотків («флат») .

Підприємство У вивчає вплив, що може зробити на його рентабельність надання кредиту споживачам на два місяці. Припустимо, для спрощення ситуації, що підприємство В цілком фінансується власними капіталами, і що його запаси і ліквідні засоби майже дорівнюють нулю.

Допустимо, що в перший рік ця нова політика привела до нової ситуації, що відбилася в бухгалтерських записах.

Баланс підприємства У

Основний капітал | 1 800 | Власні капітали | 2 000

Боргові обов’язки (дебітори) | 200 | Прибуток | 216

Ліквідні активи | 216

1 800 | 2 216

Звіт про доходи підприємства:

Якщо ми допустимо той факт, що не було підвищення цін, то можна констатувати, що в результаті надання кредиту споживачам збільшилася кількість продажів на 20%. Той факт, що норма прибутковості (18%) залишилася на колишньому рівні, означає, що особливі витрати по кредиту клієнтам (витрати по керуванню, по неоплачених векселях) були дорівнюють нулю. Вкладники капіталу (власного) повинні були зробити додатковий внесок 200 од., що відповідає інвестиціям, що рівні наданому на два місяці кредиту.

Отже, середня прибутковість власних капіталів збільшується до 10, 8%, а прибутковість «інвестицій по боргових зобов'язаннях» — до 18%. Оскільки ця цифра вище середньої прибутковості інвестицій на ринку, то рішення буде спокушати вкладників капіталу. Цю можливість варто також зіставити з іншими даними, наприклад, зв'язаними з тривалістю наданого кредиту (один місяць, два місяці...).

1.2. Складові кредиту споживачам.

Тривалість періоду, на який наданий кредит, складає лише одну з частин кредитного терміну в широкому змісті слова. Останній може змінюватися і під впливом внутрішніх факторів, як:

Таким чином, визначення причин зміни терміну кредиту клієнтів є складною справою. Воно вимагає докладних аналітичних зведень.

2. Бухгалтерський облік грошових коштів, розрахунків і банківських кредитів.

У процесі господарської діяльності підприємства вступають у грошові відносини один з одним, членами трудового колективу, податковими органами, банками, Пенсійним фондом України і Фондом соціального страхування, Фондом зайнятості, різними юридичними і фізичними особами. З розвитком ринкових відносин істотно розширюється сфера бухгалтерського обліку і фінансового контролю операцій, зв'язаних з рухом коштів, станом розрахункових і кредитних відносин.

Підприємства повинні робити розрахунки за своїми обов'язками перед іншими підприємствами, організаціями й установами в безготівковому порядку через установи банків або векселями. Наличноденежный оборот підприємств зв'язаний в основному з оплатою праці, виплатою посібників по соціальному страхуванню, оплатою витрат на службові командировки, операційних, господарських витрат.

Основними задачами бухгалтерського обліку і контролю касових операцій є забезпечення схоронності коштів, законності і доцільності їхньої витрати, дотримання касової дисципліни й інших вимог відповідно до встановленого порядку ведення касових операцій.

При цьому отримані в банку кошти повинні бути використані по цільовому призначенню, а також дотримані