Невід'ємний елемент бухгалтерського контролю – проведені у встановлені керівником підприємства терміни раптові інвентаризації готівки, а також знаходяться в касі підприємства цінних паперів (акцій, облігацій, ощадних сертифікатів) і грошових документі.

Відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року, виявлені при інвентаризації надлишки коштів у касі підлягають оприбуткуванню з віднесенням їхній на фінансові результати діяльності підприємства. Це відбивається в бухгалтерському обліку записом по дебету рахунка "Каса" і кредиту рахунка "Прибутки та збитки". Одночасно встановлюються причини виникнення надлишків і винні обличчя.

Розкриті інвентаризацією нестачі грошей у касі пред'являються до стягування з касира.

Відповідно до законодавства України кожне підприємство вправі відкривати в будь-якому банку розрахунковий і інший рахунки для збереження коштів і здійснення усіх видів розрахункових, кредитних і касових операцій. Банк по місцеві реєстрації підприємства зобов'язаний відкрити йому розрахунковий рахунок по його вимозі. Відкривати ще рахунка в іншому банку не рекомендовано.

Установа банку гарантує таємницю по операціях, зробленим на рахунках підприємства. Довідки по ці операції видаються банком самим підприємствам-клієнтам, а при необхідності також судам, органам наслідку й арбітражу, аудиторським організаціям і податковим органам.

Деякі особливості має організація обліку і контролю засобів на валютному рахунку підприємства, а також інших операцій в іноземній валюті. Вони відбиваються в бухгалтерському обліку в гривнях на основі попереднього перерахування іноземної валюти за курсом Центрального банку України, що діє на дату здійснення операцій. Одночасно облікові записи по цих операціях виробляються у валюті розрахунків і платежів.

Контролю піддається правильність віднесення на фінансові результати діяльності підприємства курсових разниц по його валютному рахунку в банку й інших операціях в іноземній валюті. Різниця між оцінкою коштів і інших активів за курсом іноземної валюти на дату відображення в обліку і здійснення операцій відноситься на рахунок "Прибутки та збитки". В аналітичному обліку по цьому рахунку курсові різниці відбиваються обособлено як окрема стаття позареалізаційних доходів чи втрат у таблиці аналітичних даних журнали-ордери № 15.

Перехід до ринкової економіки вносить істотні зміни в систему розрахункових і кредитних відносин. Цілком скасовані окремі форми, що існували раніше обмеження у виборі, розрахунків між постачальниками і покупцями. Порядок і форми розрахунків визначаються в господарських договорах (угодах) між сторонами. Підприємства можуть відпускати продукцію і виконувати роботи (послуги) у кредит зі сплатою покупцями (замовниками) відсотків за користування комерційним кредитом. Для оформлення таких торгових угод переважно використовувати вексельне звертання.

Безготівкові розрахунки між підприємствами здійснюються платіжними дорученнями, чеками, акредитивами, платіжними вимогами-дорученнями.

Розрахунки з покупцями і замовниками за товари, роботи і послуги відбиваються в бухгалтерському обліку і звітності по-різному в залежності від прийнятої на підприємстві методики включення продукції в обсяг реалізації: або в міру пред'явлення розрахункових документів покупцям (замовникам) за відвантажену (відпущену) продукцію, виконані послуги; або після оплати розрахункових документів покупцями і надходження засобів на рахунок, валютний чи рахунок у касу підприємства-постачальника. Обраний підприємством варіант передбачається при прийнятті облікової політики на тривалий термін (ряд років) виходячи з умов господарювання та договорів. Дотримання прийнятого підприємством методу, у продовж звітного року обов'язково.

Відповідно до діючої системи розрахунків у народному господарстві підприємства можуть видавати аванси іншим підприємствам або одержувати від них аванси під майбутнє постачання товарно-матеріальних цінностей і виконання робіт (послуг), а також оплаті продукції і робіт з мери їхній часткової готовності. Стан цих розрахунків контролюється на основі облікових записів на активному рахунку “Розрахунки по авансах виданим" і пасивному рахунку “Розрахунки по авансах отриманим". Однойменні статті маються й у розділі III активу і пасиву балансу.

3. Аудит коштів на розрахунковому рахунку

3.1. Аудит розрахункових операцій.

Аудит коштів починається з перевірки дотримання порядку відкриття розрахункових, поточних і бюджетних рахунків в установах банків і дослідження виписок за весь період, що перевіряється, які повинні знаходитися в бухгалтерії. Одночасно вивчаються документи підприємств-клієнтів, прикладені до виписок банку. При вивченні банківських документів визначають законність і обґрунтованість операцій і правильність віднесення витрат на відповідні рахунки. На практиці мають місце випадки порушень, коли для приховання зловживань окремими бухгалтерськими працівниками разом з касирами вироблялися заміна виписок банку іншими чи виправлення відповідних сум. У таких випадках важливо зробити зустрічну перевірку документів і зіставити між собою взаємозалежні господарські операції, відбиті на рахунках обліку і виписках банку. При цьому вивчають порядкову нумерацію виписок банку і правильність перенесення підсумків і їхніх залишків в облікові регістри. Якщо в клієнта відсутні окремі виписки банку, то важливо одержати з банку завірені їхні копії. Документи, прикладені до виписок банку, досліджують насамперед на предмет їхньої законності.

Звертається увага на правильність оприбуткування в касу грошей, отриманих з банку по чеках. Мають місце випадки, коли окремі бухгалтера в змові з касиром привласнювали гроші, отримані по чеках, але для того щоб обороти по виписці банку збігалися з відповідним журналом-ордером, суму отриманих грошей списували в дебет рахунка "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" чи в дебет іншого рахунка, по якому відбивали кредиторську заборгованість особливо з минулим терміном задавнення позову. Необхідно звіряти обороти по дебету і кредиту відповідних рахунків, тому що залишок може збігатися, якщо зменшити його на однакову суму.

Розрахункові операції можна досліджувати суцільним методом. Однак цей метод вимагає багато часу. При перевірці розрахункових операцій найчастіше застосовують метод вибіркової перевірки документів, що дозволяє розкрити можливі недоліки, порушення