За даними бухгалтерського обліку необхідно також оцінити ритмічність надходження на підприємство конкретних видів сировини, напівфабрикатів і комплектуючих та інших матеріальних ресурсів.[44]

Так визначимо ритмічність постачання пиловника хвойного за 2005 рік, з врахуванням того, якщо планове надходження 1600 м3.

Таблиця 3.4

Аналіз ритмічності постачання пиловника

хвойного за 2005 рік на ТзОВ „Уніплит”

№ | Період | Одиниці виміру | Фактичне надходження | Фактичне надходження в межах планового

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12 | На 01.01

На 01.02

На 01.03

На 01.04

На 01.05

На 01.06

На 01.07

На 01.08

На 01.09

На 01.10

На 01.11

На 01.12 | М3

М3

М3

М3

М3

М3

М3

М3

М3

М3

М3

М3 | 1500

1670

1873

1857

1897

1792

1897

1903

1757

1600

1590

1544 | 1500

1600

1600

1600

1600

1600

1600

1600

1600

1600

1590

1544

13 | ВСЬОГО | 20880,0 | 19034,0

Приймаючи в розрахунок ритмічності постачання пиловника хвойного підприємству фактичне надходження на початок кожного місяця (але не більше планового), можна визначати коефіцієнт, який дасть уявлення про стан постачання пиловника хвойного за формулою:

?Фн

Крп = , (3.2)

и*Пн

де Крn – коефіцієнт ритмічності поставок

и – кількість періодів, на які розбито аналізований період;

Пн – планове надходження;

Фн – фактичний запас (у межах нормативного)

Таким чином:

19034,0

Крn = = 0,91

20880,0

Отже, при виконанні плану постачання пиловника хвойного на 107,4% (табл. 3.2) постачання відбувалось на протязі року не ритмічно, оскільки коефіцієнт ритмічності 0,91, це свідчить про те, що у виробництві могли виникати простої.

На основі проведеного аналізу забезпеченості ТзОВ „Уніплит” виробничими запасами можна стверджувати, що забезпеченість по основних видах запасів складає 100 %, але перед планово-економічним відділом постає завдання покращити норми витрачання, оскільки вони в 2005 році були завищені на 184,00 тис.гривень. Крім того постачання запасами відбувалось в 2005 році не ритмічно. Неритмічність поставок сировини та інших матеріалів зумовлює простої, втрати робочого часу, необхідність понаднормових робіт.

Все це збільшує собівартість продукції, що випускається, і відповідно зменшує прибуток підприємства.

З метою покращення забезпеченості ТзОВ „Уніплит” запасами доцільно визначити оптимальний розмір поставок, застосувавши модель “економічного обгрунтування розміру поставки”. Ця модель базується на виборі розміру поставки, яка мінімізує витрати на доставку та зберігання, крім того дана модель дозволяє:

Для обчислення оптимального розміру поставки використовують формулу:

2*РВЗ*СВЗ

РППО = , (3.3)

ВЗЗ

де РППО – оптимальний розмір партії поставки;

РВЗ – розмір використаних запасів в звітному періоді;

СВЗ – середня вартість одного замовлення;

ВЗЗ – вартість зберігання одиниці запасів в звітному періоді.[19]

На основі зведених даних бухгалтерського обліку можна визначити: оптимальний розмір партії поставок пиловника хвойного, кількість поставок в рік та тривалість між партіями.

Таблиця 3.5

Визначення оптимального розміру партії поставок

№п/п | Назва витрат | Сума

1 | Матеріальні затрати пиловника хвойного за рік, мі | 20880,0

2 | Витрати на доставку: | 1510

2.1 | Оплата АТП за перевезення | 400

2.2 | Витрати на навантаження, розвантаження і складування | 290

2.3 | Витрати на страхування | 170

2.4 | Послуги прокерам | 500

2.5 | Інші витрати на доставку | 150

3 | Витрати на зберігання:

3.1 | Витрати на утримання запасів на складах підприємства за 1 день | 35

3.2 | Інші витрати на зберінання | 6

4 | Оптимальний розмір партії, мі | 1240,2

5 | Кількість поставок в рік (р.1/р.4) | 16

6 | Тривалість між поставками, днів (360/р.5) | 22

Отже, згідно моделі “економічного обгрунтування розміру поставки” постачання повинно відбуватися 16 разів в рік кожні 22 дні в розмірі 1240,2 мі. При таких умовах витрати на доставку і зберігання будуть мінімальними, а забезпеченість буде достатньою.

Такі розрахунки необхідно проводити по тих видах виробничих запасів, які займають основну частину у виробництві, а також по тих запасах, забезпеченість яких не є оптимальною.

Аналіз ефективності використання виробничих запасів

Недоліки в постачанні, зменшення обсягів матеріалів у поточних запасах та перевитрати матеріалів при їх використанні може певною мірою компенсуватися економією їх у виробничому процесі, але для цього необхідно провести оцінку ефективності використання матеріальних ресурсів за допомогою системи різноманітних показників, зокрема таких як: матеріаломісткість продукції, матеріаловіддача, коефіцієнт використання матеріалів; швидкість оборотності (тривалість обороту), коефіцієнт оборотності (кількість оборотів). Розрахунок коефіцієнта оборотності запасів та тривалості обороту здійснюється на основі даних звітності представлених в Додатку Б.

Коефіцієнт оборотності запасів (коефіцієнт інтенсивності використання) розраховується діленням собівартості реалізованої за звітний період продукції на вартість виробничих запасів.

47199,7

Кп2005= = 9 (оборотів)

3125,0

29330,4

Кп2004= = 7 (оборотів)

4076,4

Рівень оборотності виробничих запасів значною мірою залежить від галузевих особливостей і підвищення його в 2005 році до 9 оборотів означає покращення організації взаємозв’язків з клієнтами.

Тривалість обороту виробничих запасів представляє собою кількість днів, яка необхідна для перетворення виробничих запасів в грошову форму і є величиною оберненою до коефіцієнта оборотності.

360

Тп= 2005 = 40 (днів)

9

360

Тп2004= = 51 (днів)

7

Скорочення терміну оборотності в 2005 році на 11 днів (51-40) є позитивним.

Матеріаломісткість продукції є узагальнюючим вартісним показником і визначається як співвідношення суми матеріальних витрат до вартості виготовленої продукції і показує, скільки матеріальних витрат припадає на кожну гривню виготовленої продукції.

Аналіз матеріаломісткості проводиться у наступному порядку:–

визначається загальна оцінка матеріаломісткості продукції;–

аналізується зміна матеріаломісткості за окремими елементами витрат;–

визначається вплив зміни факторів на матеріаломісткість продукції;–

визначається вплив факторів на матеріаломісткість .

Аналіз матеріаломісткості продукції дає можливість пошуку резервів скорочення матеріальних витрат на виробництво продукції та сприяє зниженню собівартості.[39]

Аналіз матеріаломісткості проводиться за структурно-логічною, адактивною, краткою або мультиплікаційною факторними моделями.

Структурно-логічна факторна модель матеріальних витрат відображає зміну матеріаломісткості залежно від зміни загальної матеріаломісткості продукції, на які, у свою чергу, впливають фактори другого і третього рівнів. Структурно-логічна модель матеріальних витрат