запчастин, тари і тарних матеріалів,МШП
Продовження табл. 1.1
1 | 2 | 3 | 4
Запаси незаверше
ного виробниц
тва(предмети праці) | Частина продукції, що не пройшла всіх стадій обробки та неприйнята відділом технічного контролю (ВТК)
Запаси готової продукції (продукти праці) | Продукція закінчена виробництвом, що прийнята ВТК і знаходяться на складі
Запаси товарні (продукти праці) | Товари, що знаходяться у сфері обігу, а також продукція, що знаходиться в дорозі
Така класифікація запасів забезпечує виконання основних завдань обліку та контролю запасів серед яких:
1. Забезпечення своєчасного документального оформлення руху запасів.
2. Контроль за повним і своєчасним оприбуткуванням запасів та їх збереження у місцях зберігання і на всіх стадіях обробки.
3. Забезпачення відповідності складських запасів нормативом.
4. Достовірна оцінка запасів.
5. Розрахунок фактичної собівартості витрачених матеріалів та їх зилишків.
6. Відображення операцій з оприбуткування та витрачання запасів у системі бухгалтерського обліку тощо.
Перераховані завдання сприяють формуванню інформації для управління запасами. В питанні управління запасами важливою є інформація щодо формування необхідного обсягу та складу товарно-виробничих запасів з метою забезпечення безперервного процесу виробництва та реалізації продукції з одночасною мінімізацією поточних витрат з обслуговування та забезпечення ефективного контролю за їх рухом. В цілях управління облікова інформація використовується для:
Визначення принципових підходів до формування запасів підприємства.
Щоденного отримання інформації про надходження та витрачання запасів у розрізі їх кількості, якості та матеріально відповідальних осіб.
Аналізу наявності та руху запасів у попередніх періодах.
Безперервної оцінки реальної вартості запасів на складі, та проведення аналізу ефективності використання запасів.
Оптимізації обсягу закупівлі запасів, виявлення резервів зниження витрат, пов’язаних із заготівлею запасів.
Оптимізації обсягу основних груп запасів.
Вибору методу оцінки запасів при їх вибутті, який найкраще підходить для підприємства.
Створення ефективної системи контролю за рухом запасів на підприємстві.
Контролю за дотриманням встановлених підприємством норм запасів.
Підвищення достовірності відображення на рахунках аналітичного обсягу господарських операцій з надходження та витрачання запасів.
Своєчасного складання та подання звітності про рух запасів.[56]
1.2. Оцінка виробничих запасів для цілей обліку
Оцінка запасів відіграє значну роль при формуванні облікової політики.
Важливим в оцінці запасів є принцип обачності, який передбачає застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки запасів, що повинні запобігти завищенню оцінки активів, а також забезпечувати точність фінансових результатів підприємства.
Згідно з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку у звітному бухгалтерському балансі матеріальні цінності оцінюють за мінімально можливою вартістю, яку отримують порівнянням фактичної собівартості придбаних запасів з їх ринковими цінами на момент складання звітного балансу.
Для відображення запасів товарно- матеріальних ціностей у звітному балансі в міжнародній практиці використовують методи оцінки за вартістю:
первісною, до якої входять витрати на придбання конкретного об’єкта;
відновною, яка є сумою грошових коштів, що необхідно було б сплатити в певний момент в разі заміни об’єкта відповідним іншим об’єктом;
чистою реалізацією – ціною продажу за вирахуванням торгових витрат і розумного прибутку;
приведеною-дисконтованою величиною майбутніх надходжень грошових коштів, які як очікується може принести реалізація певного предмета в ході звичайної „комерційної операції”.
Відповідно до П(С)БО в балансі відображаються за:
первісною вартістю- сума фактичних витрат на їх придбання або виготовлення;
чистою вартістю реалізації запасів- це очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію ;
справедливою вартістю- сума, за якою можна обміняти актив чи погасити заборгованість за операцією між проінформованими, зацікавленими та незацікавленими сторонами.
На практиці для відображення в бухгалтерському балансі і фінансовій звітності запасів товарно-матеріальних цінностей у грошовій оцінці використовують ціни:
історичні, або ціни придбання, які були актуальними минулому, тобто в момент отримання запасу;
поточні, що використовуються в момент виконання оцінки;
ціни відтворення, або репродукційні – це ціни передбачення визначених складових, відповідних у момент, коли цю складову буде замінено.
Зміну цін спричиняють дві складові. Одна є результатом дії ринкових чинників – попиту і пропозиції, а друга – зміни цін, зумовленої інфляцією. Тому одним з недоліків структури грошового вираження вартості є відсутність стабільності грошової одиниці з погляду вибраної реальної одиниці вартості, що виявляється у тенденції до зростання цін.
Слід наголосити, що оцінка активів щодо історичної вартості не є метою, оскільки в основному покладено можливо дійсну і правдиву інформацію про вартість активів. Теорія і практика обліку підтверджують, що за помірної інфляції такий етап досягається при використанні історичної вартості придбання як вимір вартості активів.[75]
Дійсне визначення вартості дає важливу інформацію, яка вказує на призначення окремого продукту, відповідність виробу вимогам споживачів. У зв’язку з цим оцінка вартості дає змогу зробити певні висновки, порівняти результати з початковими судженнями або проконтролювати кожну зміну крок за кроком, орієнтуючись на отримання максимальної віддачі. Саме правильний вибір обліку вартості може створити атмосферу боротьби за максимальний прибуток і скоординувати плани з метою досягнення кращих результатів встановленням реальної ціни на продукцію.
При надходженні запасів на підприємство їх первісна вартість визначається залежно від способу надходження на підприємство. Запаси можуть надходити на підприємство в результаті:
- придбання за грошові кошти та їх еквівалентами;
- виготовлення власними силами підприємства;
- внесення до статутного капіталу;
- безоплатного одержання;
- придбання в результаті обліку на подібні активи;
- придбання в результаті обліку на неподібні активи;
- виявлення як надлишок при інвентаризації.
Формування первісної вартості запасів залежно від напрямів надходження на підприємство можна представити у вигляді табл.1.2.
Таблиця 1.2.
Формування первісної вартості запасів залежно від напрямів надходження
№ | Напрями надходження | Первісна вартість
1 | 2 | 3
1 | Придбання за плату. | Усі витрати з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні до використання в за планованих цілях.
2 | Придбання