Курсовая работа
Курсова робота
з дисципліни “Міжнародна економічна діяльність”
на тему:
“Система регулювання міжнародної економічної діяльності”
План
Вступ
Розділ І. Теоретичні засади регулювання міжнародної економічної діяльності (МЕД).
Сутність та цілі регулювання МЕД.
Рівні регулювання МЕД.
Суб’єкти регулювання МЕД.
Інструменти та методи регулювання МЕД.
Принципи регулювання МЕД.
Розділ ІІ. Практичний аспект регулювання МЕД.
Регулювання МЕД міжнародними організаціями.
Регулювання МЕД суб’єктами міжнародних економічних відносин (окрім міжнародних організацій).
Аналіз регулювання МЕД на прикладі Росії.
Розділ ІІІ. Регулювання МЕД в Україні.
Сучасний стан регулювання МЕД в Україні.
Національні інтереси та регулювання МЕД в Україні.
Проблеми регулювання МЕД в Україні та перспективи їх вирішення.
Висновки
Використана література
Вступ
Інтернаціоналізація господарського життя, зростання взаємозалежності між країнами, а також виникнення глобальних проблем об’єктивно визначають необхідність активного і свідомого регулювання світового господарства. Особливо необхідність регулювання міжнародних економічних відносин з’явилася після другої світової війни. Післявоєнні десятиріччя принципово змінили характер світової економіки. Вона вступила в новий період свого розвитку. Відбувається перебудова її інституціональних основ. Національні економіки поступово втрачають можливість саморозвитку, і тому вони активно включаються в єдиний економічний організм з універсальною системою регулювання.
Якісна зміна у розвитку міжнародних економічних відносин відбувся у 40-і роки. Після другої світової війни були засновані і почали функціонувати такі впливові організації як Міжнародний валютний фонд, Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Генеральна угода по тарифам і торгівлі, організації системи ООН.
Виникнення великої кількості міжнародних організацій було пов’язане з наслідками другої світової війни, коли людство зрозуміло, що всі найгостріші і найсерйозніші питання воно має вирішувати мирним шляхом.
Новий сплеск у розвитку міжнародних економічних відносин почався з 70-х років, коли відбувся крах колоніальної системи і виникло чимало нових незалежних держав. З їх появою у світовому співтоваристві виникла велика кількість складних проблем, таких як зовнішня заборгованість, дискримінація у зовнішній торгівлі, голод та ін. У останні десятиріччя розпад комуністичного табору спричинив появу нових країн, що прагнуть зайняти своє місце у світовій економічній системі. Окрім традиційних проблем світового господарства незвичайно гостро виявились нові – валютно-фінансова та енергетична кризи, екологічні проблеми, проблеми конфліктів і глобальних загроз, які не можуть вирішуватись без органічної взаємодії і регулювання.
Економічні відносини між країнами фактично розглядаюься як багатосторонні. Держави більш активно приймають участь у процесах регулювання міжнародної економічної діяльності. Регулювання відбувається у різних формах, на різних рівнях: на рівні урядових і законодавчіх органів окремих країн, у формі інтеграційних об’єднань, у формі двосторонніх, багатосторонніх договорів, угод різних держав.
Розділ І. Теоретичні засади регулювання МЕД.
1.1. Сутність та цілі регулювання МЕД.
Об’єктивна необхідність міжнародного регулювання світогосподарських зв’язків обумовлена наступними обставинами:
глобалізацією світової економіки: посиленням взаємозв’язку і взаємозалежності національних економік і внаслідок цього розвиток економічних відносин між юридичними особами, які належать до різних держав;
збільшенням інвестиційних проектів і транснаціоналізацією виробничої діяльності;
зростанням міжнародних потоків товарів та послуг. Поштовхом до інтернаціоналізації світогосподарських зв’язків є досягнення науково-технічної революції в галузі виробництва, транспорту, енергетики, зв’язку та ін. В умовах глобалізації світової економіки міждержавні кордони стосовно економічних відносин набули зовсім іншого значення, що обумовило створення нової системи регулювання світогосподарських зв’язків, яка була заснована на принципах лібералізації торгівлі, усунення торгівельних бар’єрів, забезпечення вільного руху капіталів; така лібералізація могла бути досягненою лише за рахунок збалансованої координації національних правових режимів в галузі торгівлі та інвестицій;
неузгодженість національних господарств різних країн породжує різноманітні серйозні проблеми і суперечності між суб’єктами світогосподарських зв’язків і між державами. З’явилась потреба у створенні єдиного універсального механізму регулювання міжнародних економічних відносин, який включає в себе різноманітні засоби і методи: тарифи, ціни, податки, кредити, регулювання фінансових і товарних ринків, підприємницької діяльності;
досягнення валютно-фінансової стабільності, здатної забезпечити конвертованість національних валют, яка б полегшувала взаємні розрахунки учасників світогосподарських зв’язків, можливо лише на основі вироблення спільної валютно-фінансової політики на багатосторонній основі і її здійснення шляхом спільних дій;
внутришньодержавні методи втручання і регулювання єкономіки, які відрізняються великим різноманіттям, об’єктивно потребували виробітки спільних підходів і розробки стратегій розвитку.
Світова економічна система, як і будь-яка інша, має регламентуватися певними правилами і нормами, щоб уникати протиріч та конфліктів.
Механізм регулювання міжнародих економічних відносин являє собою певну систему поєднання принципів, інструментів та методів управління зовнішньоекономічною діяльністю, якою займаються суб’єкти цих відносин. Вона складається з трьох основних складових:
принципи управління, які характеризують певну “ідеологію” підходу до міжнародних економічних відносин. Розрізняють два основних полюса економічного співробітництва, положення між якими визначає характер і форми регулювання світогосподарських зв’язків: протекціонізм і свободна торгівля;
сукупність конкретних економічних методів та інструментів регулювання. До них належать митні тарифи, квоти і ліцензії, субсидії, валютні курси тощо;
інституційно-правові структури – це різні міжнародні та національні норми, звичаї, угоди, правила, які регламентують порядок здійснення міжнародного економічного співробітництва.
Регулювання МЕД визначається такими основними цілями:
Ефективний розподіл наявних економічних ресурсів з точки зору максимізації добробуту, тобто споживання товарів та послуг. Досягнення цієї мети може бути здійснено за рахунок розвитку вільної торгівлі, вільного руху капіталів та встановлення валютних курсів рівноваги. Але застосування такого шляху може, у свою чергу, викликати цілий ряд ускладнень.
Вплив системи на економічне зростання.
Міжнародні економічні домовленості впливають на господарський розвиток двома основними шляхами. По-перше, вони можуть зменшити обмеження, які накладають на національну економіку зовнішні фактори (дефіцит платіжного балансу, наприклад). По-друге, такі домовленості сприяють розвитку зовнішньоекономічних зв’язків, що, у свою чергу, прискорює економічне зростання. Так, усунення торгівельних бар’єрів позитивно впливає на економічний розвиток шляхом збільшення зовнішньої торгівлі, а сприятливий інвестиційний клімат
