за № 892/4185.
Наказ Міністерства фінансів України "Про затвердження Iнструкцiї з бухгалтерського облiку балансової вартостi груп основних фондiв" від 24 липня 1997 р. №159.
Наказ Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку" від 29 грудня 1995 р. №352.
Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну України від 24.05.95 р. №88, зареєстрованим у Мін'юсті України 05.06.95 р. за №168/704.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджене наказом Мінфіну України від 27.04.2000 № 92 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну від 30.11.2000 № 304.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, затверджений наказом Мінфіну України від 31.12.99р. №318.
1.3.Актуальні проблеми обліку та оцінки основних засобів
Серед проблем, висунутих практикою переходу до ринкової економіки, особливу актуальність набувають оцінка основних засобів і їх відображення в бухгалтерському балансі, а також методи амортизації.
Ринкові відносини обумовлюють об'єктивну необхідність підвищення ролі бухгалтерського обліку в управлінні підприємством. Для прийняття оперативних і тактичних рішень по управлінню підприємством в умовах постійно мінливої ринкової кон'юнктури і конкуренції товаровиробників необхідна своєчасна достовірна й аналітична інформація.
У нових умовах у підприємства зростає необхідність активніше використовувати бухгалтерський облік, щоб контролювати й удосконалювати свою роботу.
Облік займає одне з головних місць у системі управління. Він відображає реґіональні процеси виробництва, розподілу і споживання, характеризує фінансовий стан підприємства, є основою для планування його діяльності.
Бухгалтерський облік не тільки відображає господарську діяльність, але і впливає на неї.
Облік є найважливішим засобом систематичного контролю за збереженістю всіх засобів господарства, за правильним їх використанням і виявленням додаткових резервів зниження собівартості продукції.
Особливе місце в системі бухгалтерського обліку займають питання, пов'язані із станом основних фондів. Це пояснюється тим, що вони у своїй сукупності утворюють виробничо-технічну базу і визначають виробничу мету господарства.
Точність показників об'єму, стану і руху основних засобів, а у відомій мірі і точність їх якісної характеристики багато в чому залежить від того, на скільки правильно і достовірно проведена їхня оцінка, маючи на увазі те, що неправильна оцінка основних засобів може не тільки спотворити загальну картину, але і викликати:
неточне числення амортизації, а звідси собівартості і відпускних цін продукції (робіт, послуг), отже, прибутковості, рентабельності і прибутку;
перекручування сум належного податку як із майна, так і з прибутку;
неправильне відображення у бухгалтерському балансі співвідношення основних і оборотних коштів;
невірне числення ряду техніко-економічних показників, що характеризують використання основних засобів: знос, коефіцієнти вибуття і надходження, широко застосовувані показники ефективності: фондовіддача, фондоємність і фондоозброєність, невірно буде обчислюватися й ефективність вкладень у необоротні активи.
2. Облік основних засобів
2.1. Визнання та оцінка основних засобів
У Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.99 р. не дано визначення основних засобів - є лише визначення активів, до яких належать ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, спричинить у майбутньому економічні вигоди.
Непряме визначення основних засобів знаходимо в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 2 "Баланс". У пункті 16 рекомендовано в статті балансу "Основні засоби" вказувати вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів згідно з відповідними положеннями (стандартами). Таким відповідним Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку є Положення (стандарт) 7 "Основні засоби", який повинен був визначити методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про основні засоби і який досі не затверджено.
На це ж Положення (стандарт) посилається Інструкція "Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій", затверджена наказом Мінфіну №291 від 30.11.99 р. Згідно з нею до основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких перевищує один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Треба звернути увагу: у визначенні нічого не говориться про мінімальну вартість предметів, що не включаються при придбанні (спорудженні, виготовленні) до складу основних засобів. Таку мінімальну вартість Мінфін визначив у Наказі №258 від 17.12.98 р. "Про зміни граничної вартості предметів" у розмірі до 500 гривень.
Що стосується податкового обліку, то він оперує поняттям "основні фонди" і дає таке визначення: "Під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що використовуються у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом" (підпункт 8.2.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"). Далі в законі сказано, що основні фонди поділяються за такими групами:
група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їх частини (квартири і місця загального користування);
група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони та рації, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;
група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1 і 2.
Облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення групи 1, ведеться по кожній окремій будівлі, споруді або їх структурному компоненту та загалом по групі 1 як
