За допомогою амортизації регулюється швидкість звороту основних засобів, інтенсифікується процес їх відтворення, реалізується технічна та виробнича політика на підприємстві.

Але ж на сьогодні відсутні чіткі правила (рекомендації) відносно вибору методу амортизації, який був би найкращім для підприємств різноманітних організаційно-правових форм та галузей, об’єктів основних засобів та способів їх використання.

Таблиця 3.8. Методи нарахування амортизації основних засобів та фактори, що пов’язані з їх експлуатацією.

№ | Метод амортизації | Фактори експлуатації об’єкту основних засобів, що впливає на очікуваний спосіб отримання економічної корисності від його використання

1 | 2 | 3

1 | Прямолінійний | Рівномірна експлуатація об’єкту, пов’язаного з експлуатацією різноманітної продукції

Незначний моральний знос

2 | Зменшення залишкової вартості | Об’єкт використовується у виробництві різноманітної продукції

Швидкий фізичний та моральний (або лише моральний) знос

Необхідність швидкого накопичення грошових коштів для прискореного відновлення основних засобів

3 | Прискореного зменшення залишкової вартості | Об’єкт використовується у виробництві різноманітної продукції

Швидкий фізичний та моральний (або лише моральний) знос

Необхідність швидкого накопичення грошових коштів для прискореного відновлення основних засобів

4 | Кумулятивний | Об’єкт використовується у виробництві різноманітної продукції

Швидкий фізичний та моральний (або лише моральний) знос

Необхідність швидкого накопичення грошових коштів для прискореного відновлення основних засобів

Строк експлуатації об’єкту виміряється цілим числом років

1 | 2 | 3

5 | Виробничий | Об’єкт використовується для виробництва одного виду продукції або надає один вид послуг

Не рівномірна експлуатація об’єкту

Економічна корисність, що є складовою основних засобів, зменшується не просто протягом часу, а залежно від експлуатації об’єкта

Строк корисного використання об’єкту безпосередньо визначається його ресурсом: кількість вироблених за його допомогою одиниць продукції, пробігом, годинами роботи тощо

6 | Зменшення залишкової вартості (податковий) | Не враховується строк експлуатації

Не враховується фізичний та моральний знос

Не враховуються виробничі фактори використання основних засобів

Розрахована лише для цілей оподаткування

7 | Прискореної амортизації (податковий) | Розрахована в основному для мети оподаткування

Не допрацьована нормативно

Виробничий метод не має чіткої природи у результаті коливання обсягів виробництва. За відомими причинами виділяються із загальної тенденції метод зменшення залишкової вартості за податковим законодавством.

Згідно з П(С)БО №7 метод амортизації основних засобів обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуємого способу отримання економічної корисності від його використання. Обраний метод повинен сприяти прискоренню відновлення основних засобів, визначення реальної величини прибутку, найкращим образом враховувати усі фактори, що пов’язані з об’єктами основних засобів тощо (табл.3.8).

Поряд з цим детальний аналіз усіх методів приводить до думки, що між деякими з них немає суттєвої різниці як у теоретичному плані, так і на практичних результатах (наприклад, табл. 3.8), що може бути основою для їх скорочення. Мова йде про методи зменшення залишкової вартості у зрівнянні з методом простого зменшення залишкової вартості. Цей метод не повністю відповідає своєму призначенню та не гарантує систематично повного списання вартості об’єкта основних засобів. Його використання обумовлює необхідність корегування нарахування амортизації у останні роки строку експлуатації. Це робиться різноманітними способами. Крім розглянутого нами методу може робитися комбінування з прямолінійним методом, починаючи з другої половини строку експлуатації або за два останніх роки. Все це лише ускладнює застосування методу прискореного зменшення залишкової вартості.

Прискорене зменшення залишкової вартості у зрівнянні з простим можливе лише при визначених комбінаціях строку експлуатації та співвідношення ліквідаційної та первісної вартості об’єкту основних засобів. Це легко вивести з нерівності – норма амортизації згідно з прискореним зменшенням повинна бути більшою, ніж при простому:

(3.11)

Результати розрахунків приведені у таблиці 3.9.

Таблиця 3.9. Умови, при яких застосування методу прискореного зменшення залишкової вартості веде до збільшення амортизаційних відрахувань у порівнянні з методом зменшення залишкової вартості.

Строк корисного використання об’єкту, роки | Доля ліквідаційної вартості у первинній, % | Строк корисного використання об’єкту, роки | Доля ліквідаційної вартості у первинній, %

3 | Не менше 3,7 | 7 | Не менше 9,5

4 | Не менше 6,2 | 8 | Не менше 10,0

5 | Не менше 7,8 | 9 | Не менше 10,4

6 | Не менше 8,8 | 10 | Не менше 10,8

Ці ж самі умови можна представити, як показано у табл. 3.10.

Таблиця 3.10. Умови, при яких застосування методу прискореного зменшення залишкової вартості веде до збільшення амортизаційних відрахувань у зрівнянні з методом зменшення залишкової вартості.

Строк корисного використання об’єкту, роки | Доля ліквідаційної вартості у первинній, % | Строк корисного використання об’єкту, роки | Доля ліквідаційної вартості у первинній, %

1 | Менше 3 | 7 | Менше 5

2 | Менше 3 | 8 | Менше 6

3 | Менше 3 | 9 | Менше 7

4 | Менше 4 | 10 | Менше 8

5 | Менше 4 | 11 | Менше 18

6 | Менше 4 | 12 | Менше 52

Як бачимо, метод прискореного зменшення залишкової вартості відповідає своєму призначенню лише за умов невеликих строків експлуатації та при достатньо значній ліквідаційній вартості. Коли ж ліквідаційну вартість приймають рівною нулю, умов для застосування методу прискореного зменшення залишкової вартості практично не залишається. Аналогічні результати та без будь-яких оговірок дає систематичний метод залишкової вартості.

Який метод обрати – питання, яке повинно бути вирішено разом з керівником, головним бухгалтером та економічними службами. Так, дослідження, що були проведені у 1984 році у США, показали, що прямолінійний