Таблиця 3.3 Нарахування амортизації методом зменшення залишкової вартості.

Рік | Амортизаційні відрахування за рік | Накопичена амортизація (знос) на кінець року | Залишкова вартість на кінець року

0 | - | - | 20 000

1 | 20 000 х 0.3691 = 7382 | 7 382 | 12 618

2 | 12 861 х 0.3691 = 4657 | 12 039 | 7 961

3 | 7 961 х 0.3691 = 2938 | 14 977 | 5 023

4 | 5 023 х 0.3691 = 1854 | 16 831 | 3 169

5 | 3 169 х 0.3691 = 1169 | 18 000 | 2 000

Метод прискореного зменшення залишкової вартості

Цей метод є різновидом методу зменшення залишкової вартості.

При такому методі річна сума амортизації визначається виходячи з залишкової вартості об’єкту на початок звітного періоду або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації по введеним протягом року об’єктам та подвоєння річної норми амортизації, що розраховується виходячи зі строку корисного використання об’єкту.

Норма амортизації у наданому випадку розраховується аналогічно нормі амортизації при застосуванні прямолінійного методу нарахування амортизації, тобто використовується подвоєна ставка амортизаційних відрахувань, що розрахована методом прямолінійного списання.

При цьому норму амортизації при використанні прямолінійного методу можна розрахувати так:

НА = А / АВ (3.7)

Переробивши надану формулу, отримаємо норму амортизації для наданого методу:

НА = 2 х (А / АВ) = 2 х ( АВ / Т) / АВ = 2 / Т (3.8)

Наданий метод нарахування амортизації, а саме при розрахуванні норми річної амортизації, не передбачає обов’язкової наявності ліквідаційної вартості об’єкту основних засобів. При цьому виконується правило, при якому сума амортизації останнього року розраховується таким чином, щоб залишкова вартість об’єкту наприкінці періоду його експлуатації була не менше, ніж його ліквідаційна вартість.

Таблиця 3.4. Нарахування амортизації методом прискореного зменшення залишкової вартості, грн.

Рік | Амортизаційні відрахування за рік | Накопичена амортизація (знос) на кінець року | Залишкова вартість на кінець року

0 | - | - | 20 000

1 | 2 х 20% х 20 000 = 8 000 | 8 000 | 12 000

2 | 2 х 20% х 12 000 = 4 800 | 12 800 | 7 200

3 | 2 х 20% х 7 200 = 2 880 | 15 680 | 4 320

4 | 2 х 20% х 4 320 = 1728 | 17 408 | 2 592

5 | 20 000 – 2 000 – 17 408 =592 | 18 000 | 2000

Кумулятивний метод.

Річна сума амортизації за цим методом визначається як перемноження амортизуємої вартості та кумулятивного коефіцієнта.

Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишилися до кінця очікуємого строку служби об’єкту основних засобів, на суму чисел років його корисного використання.

Сума чисел років – це результат суми порядкових номерів тих років, протягом яких функціонує об’єкт.

У нашому прикладі сума чисел років корисної експлуатації обладнання рівна 15 (1+2+3+4+5).

Річна норма амортизації визначається як співвідношення залишеного строку служби ( на початок звітного періоду) та суми чисел років.

У нашому прикладі ця норма встановить:

У 1-й рік експлуатації – 5/15

У 2-й рік експлуатації – 4/15

У 3-й рік експлуатації – 3/15

У 4-й рік експлуатації – 2/15

У 5-й рік експлуатації – 1/15

Для визначення річної суми амортизаційних відрахувань норму амортизації відповідного року помножаємо на різницю між первинною вартістю об’єкту та його ліквідаційною вартістю, тобто на амортизуєму вартість.

А = НА х (ПВ – ЛВ) (3.9)

Нарахування амортизації характеризується даними таблиці 3.5.

Таблиця 3.5. Нарахування амортизації кумулятивним методом.

Рік | Амортизаційні відрахування за рік | Накопичена амортизація (знос) на кінець року | Залишкова вартість на кінець року

0 | - | - | 20 000

1 | 5/15 х 18 000 = 6 000 | 6 000 | 14 000

2 | 4/15 х 18 000 = 4 800 | 10 800 | 9 200

3 | 3/15 х 18 000= 3 600 | 14 400 | 5 600

4 | 2/15 х 18 000 = 2 400 | 16 800 | 3 200

5 | 1/15 х 18 000 = 1 200 | 18 000 | 2 000

Якщо строк експлуатації об’єкта достатньо довгий, то сума чисел років визначається за формулою кумулятивного числа:

(( Т + 1) х Т) / 2 (3.10)

Треба зазначити, що застосування методу залишкової вартості, а також кумулятивного методу визначення сум амортизації є найбільш прогресивним з точки зору методології бухгалтерського обліку. Доцільність використання цих методів пояснюється наступним:

найбільша ефективність використання основних засобів приходиться на перші роки їх експлуатації, коли вони фізично та морально ще нові;

накопичуються грошові кошти для заміни об’єкта у випадку його морального застаріння та інфляції;

забезпечується можливість збільшення частини витрат на ремонт амортизуємих об’єктів, що приходяться на останні роки використання таких об’єктів без відповідного збільшення витрат виробництва за рахунок того, що сума нараховуємої амортизації у ці роки зменшується.

Крім розглянутих норм та методів нарахування амортизації, підприємство має право застосовувати норми та методи нарахування амортизації основних засобів, що передбачені податковим законодавством, а саме ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Отже треба зазначити, що у бухгалтерському обліку на відміну від податкового нарахування амортизації робиться не в цілому по групі, а по окремому об’єкту основних засобів щомісячно.

Крім