Головні задачі бухгалтерського обліку основних засобів: контроль за їхньою наявністю і схоронністю з моменту набуття до моменту вибуття;

правильне і своєчасне обчислення зносу;

одержання відомостей для правильного розрахунку податку на майно, перераховувати до бюджету;

контроль за правильним і ефективним використанням засобів на реконструкцію, модернізацію і ремонт основних засобів;

контроль за ефективним використанням основних засобів по часу і потужності;

одержання даних для укладання звітності про наявність і рух основних засобів.

Базою правильної організації бухгалтерського обліку основних засобів в промисловості є затверджена типова класифікація основних засобів і єдиний принцип їхньої оцінки в обліку.

ІІІ. Класифікація основних засобів в промисловості.

Облік основних засобів в бухгалтерії ведеться по класифікаціойним групам в розрізі інвентарних об'єктів. Таким чином, інвентарний об'єкт є одиницею обліку основних засобів. Кожному об'єкту привласнюється інвентарний номер по серійно-порядковій системі кодування, що зберігається за ним на весь період його знаходження на підприємстві, в об'єднанні, організації. Інвентарні номери наводяться в актах приймання-передачі, актах про ліквідацію і в інших первинних документах, що служать підставою для обліку руху основних засобів. Інвентарний номер значити на кожному об'єкті. Основні Засоби різноманітні по складу і групуються по певним класифікаційним ознакам.

Згідно з типовою класифікацією основні засоби поділяються по видам наступним чином:

По приналежності основні засоби поділяються на власні і що орендувалися. Перші належать підприємству і нараховуються на його балансі; другі отримані від інших підприємств і організацій в тимчасове користування за плату.

По характеру участі в виробничому процесі розрізняють діючі і не що діють (що знаходяться в запасі або на консервації) основні засоби, по призначенню - виробничі і невиробничі (основні засоби об'єктів житлово-комунальної і соціально-культурної сфери).

До основних виробничих засобів відносяться: будинки і споруди виробничого призначення, передатні прилади, верстати, машини, обладнання, транспортні засоби – засоби обчислювальної техніки, інструмент, виробничий і господарський інвентар, що безпосередньо беруть участь в виробничому процесі виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг).

Вони знаходяться в виробничих (цехах, дільницях) і функціональних (відділах, службах) підрозділах підприємства і закріплені за ними. В складі виробничих основних засобів виділяють їхню активну частину - машини, обладнання, транспортні засоби.

Невиробничі - це основні засоби, призначені для соціально- побутового обслуговування членів трудового колективу підприємства. До них відносяться: числитися на балансі підприємства житлові будинки, об'єкти побутового обслуговування (лазні, перукарні, пральні та ін.), соціального (поліклініка, будинок відпочинку, табір праці і відпочинку, столова і ін.) і культурного (будинок культури, бібліотека і ін.) призначення.

Виробничі і невиробничі основні засоби можна поділити на:

1) діючі (в експлуатації);

2) непрацюючі (на консервації);

3) в запасі.

По характеру участі в основній діяльності і засобу перенесення вартості на витрати виробництва і звертання основні засоби поділяються на:

1) активні (їхня участь може бути зміряна кількістю годин роботи, обсягом робіт);

2) пасивні (будинки, споруди). Їхня участь в основній діяльності неможливо зміряти в будь-яких показниках.

Оцінка основних засобів в обліку.

Згідно з Положенням про бухгалтерський облік і звітності в Україні основні засоби відображаються в обліку по первісній вартості. Первісна (балансова) вартість включає в себе вартість будівництва (набуття) основних засобів, видатки по їхній доставці і настанові на місце використання. Вона виявляється в момент введення об'єкту в дію і залишається незмінної протягом усього терміну знаходження основних засобів на підприємстві. Якщо основні засоби придбанні з розстрочкою платежу або в кредит, тобто в первісну вартість включається і сума процентів, що сплачуються постачальникам.

В первісну вартість основних засобів, що придбались по імпорту, входять імпортний тариф і митні збір ,що оплачуються підприємством за оформлення вантажу.

В випадках, передбачених законодавством, в первісну вартість включають при набутті основних засобів податок на добавлену вартість ,що сплачується.

Первісна (балансова) вартість основних засобів не підлягає зміні, за винятком випадків добудовування і доустаткування об'єктів в порядку капітальних вкладень, реконструкції і часткової ліквідації об'єктів. Видатки підприємства, зв'язані з технічною реконструкцією або капітальною модифікацією (перебудовою) існуючих об'єктів основних засобів, повинні бути додані до первісної вартості, якщо в результаті проведених видатків відбудеться збільшення терміну корисної служби або виробничої потужності об'єктів основних засобів, значне поліпшення якості або зниження її виробничої собівартості ,що випускається продукції. Такого роду видатки попередньо нагромаджуються на рахунку 08 'Капітальні вкладення'.

Первісна вартість основних засобів за мінусом зносу утворить їхню залишкову вартість. Вартість відтворення основних засобів в сучасних умовах подає собою відновну вартість.

Первісною вартістю основних засобів, що придбані підприємством до 1 січня 1997 г., є їхня відновна вартість по результатах переоцінки на 1 січня 1997г. Списання затрат при внутрішньому переміщенні основних засобів.

Якщо об'єкт основних засобів демонтований, а після цього змонтований на новому місці, то його первісна вартість залишається незмінної.

Затрати будуть віддані на зменшення фонду нагромадження або за рахунок чистого прибутку підприємства. На витрати виробництва такі затрати не відносять.

Предмети, не що враховуються в складі основних засобів.

Вичерпний перелік таких предметів даний в Положенні про бухгалтерський облік і звітності в Україні.

До них відносяться:

предмети, що служать менш одною року, незалежно від