У кожному виді діяльності затрати виконують різні функції Як видно із рисунка, затрати від операційної діяльності за функціональною класифікацією поділяються на: затрати на виробництво, затрати на продаж (реалізацію) та затрати на управління. Тому у собівартість проданого продукту, наданої послуги або проданого товару будуть включені:

а) при продажу продукції — лише виробнича собівартість проданої продукції,

б) під час продажу послуг — лише виробнича собівартість послуг, які були надані, та

в) під час продажу товарів — лише затрати на придбання товарів, їх доставку та доведення до придатного до продажу стану.

Решта затрат відносяться (формують) інші затрати:

Відповідно до П(С)БО вони є затратами звітного періоду.

Кожний вид підприємницької діяльності поділяється на галузі: промисловість, сільське господарство тощо; підгалузі — машинобудівна, легка, харчова та ін., або рослинництво, тваринництво тощо.

Визначення вартісних характеристик діяльності по виробленому продукту, його собівартості, вимагає облік затрат на виготовлення продукту, наданої послуги, підготовленого до продажу товару.

Кінцева мета будь-якої діяльності — одержання прибутку, а для цього потрібен облік доходів та порівняння їх з затратами для визначення кінцевого результату прибутку.

Затрати, доходи та результати обкладаються податками, обов'язковими платежами тощо.

Це означає, що вихідними чинниками (факторами) побудови діяльності є: вид діяльності, галузь діяльності, вид продукції, а також затрати на кожний вид продукції, доходи від кожного виду продукції, фінансовий результат (прибуток або збиток) від кожного виду продукції, податкова система.

Для побудови бухгалтерського обліку затрат потрібні їх змістове визначення та всебічна класифікація за видами, галузями тощо.

Будь-яку операційну діяльність — виробничу, комерційну або надання послуг спочатку потрібно розглядати з двох боків. З одного боку — це процес використання речовини і сил природи та виготовлення (створення) нового продукту праці як виробу або надання послуг, або підготовка товару для продажу, а з іншого — процес продажу та одержання доходу.

Процес діяльності пов'язаний з організаційними управлінськими зусиллями людей, що також вимагає використання різних речовин та сили природи.

Використані у процесі підприємницької діяльності різні вини і сили природи визначають затрати на продукцію (виріб, роботу, послугу), а грошовий їх вираз — її вартість.

Речовини і сили природи, що використовуються у процесі підприємницької діяльності виробничого характеру, зазнають складних механічних чи органічних перетворень. Ці процеси складають зміст діяльності підприємства, визначаються технологією та організацією робіт на ньому. Якщо діяльність має комерційний характер, то використані речовини і сили природи не зазнають складних перетворень. Вони просто використовуються. У цьому полягає головний фактор побудови обліку затрат.

Як видно із рисунку, де затрати від операційної діяльності надані за функціональною класифікацією, вони поділяються за такими функціями: виробництво надання послуг, торгівля, управління, збут та інші операційні затрати.

Наведене означає, що у процесі продажу (реалізації) до собівартості проданого (реалізованого) продукту, виробу, наданої послуги або проданого товару під час формування показника реалізації будуть включені лише:—

по проданій продукції — виробнича собівартість реалізованої продукції;

Решта затрат відносяться до складу інших операційних затрат, адміністративних затрат і затрат на збут. Вони є затратами того звітного періоду, в якому виникли. Таким чином склад собівартості реалізації має визначатися відповідно до економічного змісту цієї категорії.

3. Облік затрат зі збуту – продажу (реалізації) продукції, наданню послуг.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку затрати на збут – продаж, реалізацію – продукції, послуг, товарів формує окрему статтю звітності про фінансові результати, а це означає, що у бухгалтерському обліку має бути передбачено відокремлене формування цих затрат.

До затрат щодо збуту продукції, товарів, послуг належать ті, що пов’язані з відвантаженням та реалізацією продукції, товарів, тобто позавиробничі затрати. А саме:

До «Витрати на збут» відносяться також затрати підприємства, пов'язані з реалізацією продукції (товарів):*

оплата праці і комісійні продавцям, торговим агентам, пра-цівникам відділу збуту та складів, водіям тощо;*

затрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);*

витрати на відрядження;*

оплата послуг збутових, посередницьких, зовнішньоторгових організацій;*

оренда, податки, страхування, амортизація, ремонт та утримання основних засобів відділу збуту, складів, транспортних засобів, демонстраційних залів тощо;*

фрахт та інші виплати, пов'язані з транспортуванням продукції; *

надання знижок (дисконту) покупцям;*

гарантійне обслуговування покупців.

До цієї групи належать також затрати на відшкодування затрат за участь у виставках, ярмарках, безкоштовно передані зразки і моделі, на представницькі затрати (організацію прийомів), конференцій та інших офіційних заходів — включаючи оплату праці обслуговуючого персоналу в розмірі до двох процентів від обсягів реалізації продукції.

Разом з тим до затрат щодо збуту продукції не належать: