вартість активу може бути достовірно визначена.

2. Критерії визнання нематеріальних активів:

немонетарний актив;

не має матеріальної форми;

може бути ідентифікований;

- утримується з метою використання протягом періоду більше одного року або операційного циклу, якщо він перевищує один рік, для:1.виробництва;2.торгівлі;3.адміністративних цілей;4.надання в оренду іншим особам.Всі активи підприємство отримує внаслідок минулих подій. Операції або події,що очікуються в майбутньому, не приводять до появи активів.Критерій щодо можливості достовірної оцінки вартості активу застосовується незалежно від того, чи був нематеріальний актив придбаний, отриманий ззовні, чи створений на підприємстві.Для визнання нематеріальних активів, створених на підприємстві, відповідно до вимог ПБО 8 застосовуються додаткові критерії визнання: 1.Витрати на створення нематеріального активу класифікуються на етап досліджень та етап розробок.

Дослідження—заплановані підприємством дослідження, які проводяться ним уперше з метою отримання і розуміння нових наукових та технічних знань.

Розробка—застосування підприємством результатів досліджень та інших знань для планування і проектування нових або значно вдосконалених матеріалів, приладів продуктів, процесів, систем або послуг до початку їхнього серійного виробництва чи використання.

2.Витрати на дослідженя визнаються витратами під час їх здійснення. Якщо підприємство не може відокремити етап дослідження від етапу розробок у процесі створення наматеріального активу, тоді всі витрати розглядаються як витрати на дослідження.

3.Нематеріальний актив, отриманий в результаті розробки, слід відображати в Балансі за умови, якщо підприємство має:

- намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, у якому він придатний для реалізації або використання;

- можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу;

- інформацію для достовірного визначення витрат, пов’язаних з розробкою нематеріального активу.

Якщо нематеріальний актив не відповідає переліченим вище критеріям визнання, то витрати, пов’язані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені, без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.

Прикладом витрат, які не ведуть до виникнення нематеріального активу і підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені є:

витрати на дослідження (інші операційні витрати);

витрати на підготовку і перепідготовку кадрів (адміністративні витрати);

витрати на рекламу і просування продукції на ринку (витрати на збут);

витрати на створення, реорганізацію, переміщення підприємства або його частин (адміністративні витрати);

витрати на підвищення ділової репутації підприємства (адміністративні витрати).

Крім того, не слід визнавати нематеріальним активом розроблені самим підприємством торгові марки, заголовки, назви видань, переліки клієнтів та інші подібні за своєю суттю об’єкти.

1.3.2 Класифікація нематеріальних активів

В обліку і фінансовій звітності нематеріальні активи поділяються за кількома ознаками.

За способом отримання:

створені власними силами.

отримані іншим шляхом:

придбані за грошові кошти;

придбані в обмін на інші активи;

придбані в обмін на інструменти капіталу;

отримані внаслідок об’єднання підприємств;

отримані безоплатно;

придбані за рахунок коштів цільового фінансування.

За групами:

права користування природними ресурсами;

права користування майном;

права на знаки для товарів і послуг;

права на об’єкти промислової власності;

авторські і суміжні з ними права;

інші нематеріальні активи.

Класифікація нематеріальних активів за способом отримання пов’язана з особливостями їх визнання та оцінки в обліку і звітності.

У розрізі груп повинен бути організований облік нематеріальних активів за субрахунками рахунку 12”Нематеріальні активи”.

Група нематеріальних активів—сукупність однотипних за призначенням та умовами використання нематеріальних активів.

До підсумку Балансу включається різниця між первісною вартістю нематеріального активу та сумою його зносу.

1.3.3 Оцінка і переоцінка нематеріальних активів.

Придбані або створені нематеріальні активи зараховуються на Баланс за первісною вартістю (таблиця 1.1). Собівартість внутрішньо створених активів визначається в сумі витрат, здійснених з дати, коли нематеріальний актив почав відповідати критеріям визнання. Не можна здійснювати перерахунок витрат, визнаних у звіті про фінансові результати за попередні звітні періоди.

Переоцінка за справедливою вартістю на дату Балансу здійснюється для тих нематеріальних активів, для яких існує активний ринок.

Активний ринок—це ринок, якому притаманні такі умови:

1.предмети, що купуютья або продаються на цьому ринку є однорідними;

2.у будь-який час можна знайти зацікавлених продавців і покупців;

3.інформація про ринкові ціни є загальнодоступною.

Можливість існування активного ринку реалізується не для всіх видів нематеріальних активів. Окремі з них є дуже особливими і тому стверджувати про наявність існування їх активного ринку за умовами, визначеними П(С)БО8 ”Нематеріальні активи”, наприклад, для фірмової назви, складно. Окрім того, для окремих видів нематеріальних активів існують обмеження або, навіть, і заборони щодо їх реалізації: дозволи чи ліцензії на провадження діяльності тощо.

У випадку переоцінки одного об’єкта нематеріальних активів переоцінці підлягають усі об’єкти групи на кінець звітного року.

Переоцінена вартість і знос об’єкта нематеріальних активів визначається як добуток первісної вартості і зносу на індекс переоцінки.

Індекс переоцінки визначається за формулою:

IП= Справедлива вартість об'єкта / Залишкову вартість об’єкта.

Сума дооцінки залишкової вартості об’єкта нематеріальних активів відображається у складі додаткового капіталу, а сума уцінки, яка здійснюється вперше, у складі витрат звітного періоду.

При цьому в бухгалтерському обліку складаються записи:

На дооцінку первісної вартості:

Дебет12”Нематеріальні активи”;

Кредит 423 “Дооцінка активів”.

2.На суму зносу:

Дебет 423”Дооцінка активів”;

Кредит 133”Знос нематеріальних активів”.

1.3.4 Синтетичний та аналітичний облік надходження і вибуття нематеріальних активів

Облік нематеріальних активів здійснюється на рахунку 12 „Нематеріальні активи”.За дебетом рахунка відображається надходження об’єктів нематеріальних активів, їх дооцінка; за кредитом—вибуття та уцінка нематеріальних активів. Дебетовий залишок по рахунку 12 показує на визначену в грошовому вимірнику вартість нематеріальних активів, у результаті використання яких очікується отримання майбутніх економічних вигод.

Облік нематеріальних активів ведеться за такими субрахунками:

121 „Права користування природними ресурсами”;

122 „Права користування майном”;

123 „Права на знаки для товарів і послуг”;

124 „Права на об’єкти промислової власності”;

125 „Авторські та суміжні з ними права”;

126 „Гудвіл”;

127 „Інші нематеріальні активи”.

На субрахунку 121 „Права користування природними ресурсами”ведеться облік прав користування надрами,