Уразі витрачення підприємством готівки з виручки на виплати, пов’язані з оплатою праці і виплатою дивідендів (доходів), ці кошти включаються до фактичних залишків готівки в касі того дня, коли були здійснені таки виплати, з подальшим порівнянням одержаної суми із зазначеним лімітом каси.

Записи в касову книгу проводяться касиром відразу після одержання або видачі грошей за кожним прибутковим касовим ордером і видатковим документом. Щодня з кінця робочого дня касир підбиває підсумки операцій за день, виводить залишок грошей у касі на наступне число і передає бухгалтерії як звіт касира другий відривний ордери (копію залишків у касовій книзі за день) з прибутковими касовими ордерами і видатковими документами під розписку в касовій книзі.

Видача грошей з каси, не підтверджена розпискою одержувача у видатковому документі, залишку готівки в касі не приймається. Ця сума вважається нестачею і стягується з касира.

Готівка, не виправлена прибутковими касовими ордерами, вважається надлишком каси і зараховується в доход підприємства.

9. Постанова Кабінету Міністрів України №571 від 27.04.98р. м. Київ «Про обчислення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності». Кабінет Міністрів України постановляє :

а) 100% середньої заробітної плати (доходу), розрахованої згідно з законодавством :

- робітникам, які мають загальний трудовий стаж 8 і більше років;

-робітникам, у яких тимчасова непрацездатність наступила внаслідок трудової діяльності, або професійного захворювання;

- робітникам, які мають на утриманні трьох та більше дітей у віці до 16 років (учнів до 18 років);

- ветерани війни та особи, на яких розповсюджується дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

-робітникам, віднесеним до 1 - 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

дружинам (чоловікам) військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби;

- робітникам із числа колишніх дітей-сиріт та дітей батьків, позбавлених батьківських прав;

б) 80% середньої заробітної плати (доходу) розрахованого згідно законодавства

робітникам, які мають загальний трудовий стаж від 5 до 8 років;

в) 60% середньої заробітної плати (доходу), розрахованого відповідно законодавства - робітникам, які мають загальний трудовий стаж до 5 років [16].

10. Закон України “ Про колективні договори і угоди “ [9].

Цим Законом передбачено складання угод трьох рівнів : на державному – Державне, на галузевому – галузеві, на регіональному – регіональні угоди. На виробничому рівні ( підприємства, що мають права юридичної особи та використовують найману працю ) – укладаються колективні договори.

У відповідності з цим Законом сторонами переговорів з метою укладання угод з питань, пов’язаних із трудовими відносинами, на всіх рівнях виступають, з одного боку – власники ( власники майна підприємств ) або уповноважені ними органи, а з іншого – профспілки або інші представницькі організації працюючих, що мають відповідні повноваження.

Дія Генерального або галузевих угод на підприємства недержавних форм власності, не поширюються, якщо їх представники не приймали участі у переговорах, не підписали угоди, або не уповноважили на це інші органи.

11. Кодекс законів про працю України (Затверджується Законом N 322-VIII ( 322а-08 ) від 10.12.71ВВР, 1971, додаток до N 50, ст. 375)

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників (див. табл.1.7) [1].

§ Організація трудових правовідносин на підприємстві, організаціях, установах.

Діяльність кадрових служб базується на чинному законодавстві і насамперед – на КЗпП України. Їх функції коло завдань які вирішуються, і організаційна форма регламентуються низкою внутрішніх документів до яких належать:

Колективний договір;

Правила внутрішнього трудового розпорядку;

Штатний розпис.

Колективний договір укладається на підприємствах, організаціях, установах незалежно від форми власності і господарювання, які використовують найману працю і мають права юридичної особи на підставі гл. 2 КЗпП України, в порядку визначеному Законом України від 01.07.93р. № 3356-ХП „Про колективні договори та угоди”. Колективний договір набирає чинності з моменту його підписання представниками сторін або від дня зазначеного у ньому. Згідно з постановою КМУ від 05.04.94р. № 225 „Про порядок повідомної реєстрації галузевих і регіональних угод, колективних договорів”, усі колективні договори підлягають повідомній реєстрації у районних державних адміністраціях.

Правила внутрішнього трудового розпорядку. Згідно зі ст. 142 КЗпП, трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього розпорядку, затвердженими трудовим колективом за поданням власника або уповноваженого ним органу і профспілкового комітету на підставі типових правил. У правилах внутрішнього трудового розпорядку зазначаються використання робочого часу, взаємні обов’язки працівників і адміністрації, порядок надання відпусток, відрядження співробітників тощо.

Штатний розпис. Тут вказується посадовий і чисельний склад підприємства із зазначенням фонду заробітної плати. Штатний розпис підписується заступником керівника, потім узгоджується з головним бухгалтером і затверджується керівником підприємства, який у грифі вказує загальну штатну чисельність підприємства і місячний фонд заробітної плати.

Зміни до штатного розпису за потреби вносяться наказом керівника. (див. зразок в табл.1.6).

Таблиця 1.6

Штатний розпис на 2006р.

№ з/п | Посада | Кількість

одиниць | Посадовий оклад, грн | Загальна

сума, грн | Примітки

Адміністрація

1. | Ген. директор | 1 | 550,00 | 550,00

2. | Заст.Ген. директора | 2 | 450,00 | 900,00

3. | Секретар-референт | 2 |