Відповідно до Графіка розгляду пріоритетних законопроектів, який було надано урядом України країнам — учасницям робочої групи з розгляду заявки України про вступ до СОТ, визначено 20 першочергових законів i кодексів, які потребують реформування. На сьогодні більшість з цих нормативних актів уже прийнято.

Водночас важливим є також питання запобігання прийняттю законодавчих та інших нормативно-правових актів, які не відповідають угодам СОТ, тобто дотримання так званого принципу «stand still» («стій нерухомо»).
Адаптація податкового законодавства України до норм СОТ здійснюється відповідно до доручень уряду. Так, згідно з Указом Президента України «Про Програму заходів щодо завершення вступу України до Світової організації торгівлі» фахівцями ДПА України здійснено комплексний аналіз податкового законодавства щодо його відповідності нормам СОТ. Проведений аналіз свідчить, що на сьогодні розвиток таких галузей, як вітчизняне автомобілебудування, виноробна промисловість, сільськогосподарське виробництво, які можуть зазнати негативних наслідків у зв’язку зі вступом України до СОТ, стимулюється шляхом надання податкових пільг, відмова від яких є однією з умов вступу України до СОТ.

Ці пільги встановлено Законом України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», який передбачає звільнення від оподаткування або оподаткування за нульовою ставкою певних операцій, що здійснюються вітчизняними виробниками товарів, робіт та послуг. Тим самим порушується принцип національного режиму щодо внутрішнього оподаткування, який встановлено ст. III ГАТТ.

Вищезазначений принцип також порушують норми законів України від 07.05.96 р. № 178/96-ВР «Про ставки акцизного збору i ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої» та від 24.05.96 р. № 216/96-ВР «Про ставки акцизного збору i ввізного мита на деякі транспортні засоби», якими встановлено пільгові умови справляння акцизного збору для товарів вітчизняного походження, таких як: транспортні засоби та комплектуючі до них; вина та виноматеріали; коньяки; бренді; спирт етиловий (денатурований та неденатурований).

На сьогодні особлива увага уряду приділяється вирішенню питання щодо впорядкування існуючих пільг в автомобільній галузі.

Податкові пільги в автомобільній галузі встановлено законами України від 19.09.97 р. № 535/97-ВР «Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні» та від 24.05.96 р. № 216/96-ВР «Про ставки акцизного збору i ввізного мита на деякі транспортні засоби та шини до них». Такі пільги, зокрема, поширюються на податок на прибуток підприємств, податок на додану вартість, плату за землю й акцизний збір.

Надання вищезазначених пільг є адресною субсидією виробникам автомобілів i може спричинити застосування компенсаційних (антидемпінгових) заходів до вітчизняних товарів (автомобілів) у разі завдання шкоди автомобілебудівній галузі країн — членів СОТ та/або ЄС. Застосування таких заходів передбачено ст. VI ГАТТ та ст. 19 Угоди про партнерство та співробітництво між Європейськими Співтовариствами i Україною.
Існування таких пільг суперечить правилу національного режиму i режиму найбільшого сприяння, які встановлено статтями I та III ГАТТ.
З метою впорядкування існуючих пільг в автомобільній галузі у липні 2002 р. урядом України погоджено з Європейською Комісією План заходів з адаптації законодавства України щодо стимулювання автомобільної промисловості до положень Угоди про партнерство i співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами та норм Світової організації торгівлі.
Відповідно до вимог зазначеного Плану заходів передбачається скасування для вітчизняних автомобілебудівних підприємств низки діючих податкових пільг, які не відповідають законодавству ЄС: звільнення від ПДВ операцій із ввезення (пересилання) товарів, що використовуються для будівництва та виробничої діяльності; звільнення від ПДВ та акцизного збору операцій з продажу автомобілів; звільнення від податку на землю.

Водночас зазначеним Планом передбачено заходи, які повинні сприяти розвиткові автомобільної галузі, а саме: звільнення на 3 роки всіх виробників автомобілів (включаючи виробників легкових, вантажних автомобілів та автобусів) від сплати податку на прибуток за умови реінвестування цього податку у виробництво протягом пільгового періоду; звільнення від сплати ввізного мита на обладнання, запчастини до нього, матеріали та комплектуючі для виробництва.

Сьогодні ключове місце в процесі адаптації національного податкового законодавства до норм та вимог угод СОТ i виконання обов’язків, узятих на себе українською стороною перед державами — членами ЄС, відводиться прийняттю Податкового кодексу України — документа, що уособлює основні зусилля з реформування податкового законодавства нашої країни.
Більшість невідповідностей законодавства України нормам та вимогам угод СОТ уже усунено в прийнятому 29 листопада 2001 р. у другому читанні проекті Податкового кодексу України.

Зважаючи на необхідність подальшої гармонізації законодавства України з нормами i принципами СОТ, ряд положень проекту Податкового кодексу України спрямовано на забезпечення однакових умов оподаткування для всіх платників податків: як українських, так i зарубіжних. Разом з ліквідацією низки податкових пільг це створить єдине правове поле діяльності, рівноправними партнерами на якому виступатимуть як вітчизняні, так i зарубіжні підприємці.
На жаль, як свідчить минулорічний досвід, Верховна Рада України досить часто не підтримувала законодавчі пропозиції уряду, спрямовані на приведення законодавства України у відповідність з вимогами СОТ та законодавством ЄС. Так, зокрема, при прийнятті проекту Податкового кодексу у другому читанні до нього включено пропозиції народних депутатів щодо перенесення до цього проекту деяких чинних норм податкового законодавства, скасування яких є необхідною умовою вступу до СОТ.

Таким чином, в умовах підготовки проекту Податкового кодексу України до розгляду у третьому, заключному, читанні необхідно, щоб дії Верховної Ради i уряду України були зосереджені на виконанні спільної мети — здійсненні якісної гармонізації національного законодавства з нормами i вимогами СОТ.