Потреби житлового господарства в бюджетних коштах розглядаються по галузі в цілому шляхом визначення доходів, які можуть бути направлені на будівництво житла та капітальний ремонт. При цьому кошти, яких бракує, одержують з бюджету разом із видатками на газифікацію житлового фонду.

Розрахунки по комунальних підприємствах до проекту бюджету роблять на основі визначення насамперед прибутків. Показники прибутків комунальних підприємств залежать від виробничо-експлуатаційної діяльності, тарифів (цін) на продукцію і послуги та їх собівартості.

Показники виробничої діяльності комунальних підприємств різні:—

для водопровідних станцій програма встановлюється у тис. куб. м води;—

для електричних мереж — у тис. кВт/год електроенергії;—

газових мереж — тис. куб. м газу;—

по тепломережах — у тис. кал. тепла;—

по трамвайних і тролейбусних управліннях — у тис. перевезених пасажирів та інших показниках, залежно від виду діяльності.

На основі цих показників встановлюють тарифи і калькулюють собівартість послуг. Тарифи на послуги багатьох комунальних підприємств не одинакові. Єдині тарифи встановлені в цілому по державі за проїзд в автобусах, трамваях, тролейбусах, метро та за електроенергію, газ.

Собівартість одиниці комунальних послуг коливається залежно від галузі. На підприємствах з високим технічним обладнанням собівартість нижча, в малих підприємствах — вища, а тим більше у селищах і невеликих містах.

Для визначення прибутків чи збитків комунальних підприємств при розрахунках видатків бюджету використовують кошторис витрат і калькуляцію на одиницю послуг.

Прибуток чи збиток комунальних підприємств визначають як різницю між валовими доходами та валовими видатками.

Головну статтю витрат по комунальному господарству становлять витрати на комунальний благоустрій міст і селищ.

Видатки на комунальний благоустрій включають:

капітальні витрати, витрати на капітальний ремонт і видатки на поточні виграти по утриманню споруд.

Видатки на капітальне будівництво доріг, тротуарів, мостів, водозаборів та інших об'єктів міського господарства плануються на основі проектно-кошторисних витрат у межах бюджетних асигнувань та залучених коштів.

Видатки на капітальний ремонт споруд міського благоустрою визначають відповідно до встановлених норм по видах споруд.

Витрати по капітальному ремонту споруд провадяться у межах асигнувань, передбачених бюджетом, згідно з кошторисом видатків та залучених коштів.

Кошториси видатків на поточний ремонт споруд міського благоустрою повинні відповідати коштам, закладеним у бюджети.

По всіх видах благоустрою повинні забезпечуватись перевірки обсягів робіт та їх вартості за одиницю послуг.

При затвердженні видатків по укрупнених показниках використовують дані про розмір площ, міських вулиць і проїздів на основі фактичних витрат у минулому році.

При плануванні видатків бюджетів місцевих рад передбачаються видатки на ремонт споруд і благоустрій сільських райцентрів та робітничих селищ з огляду на середній розмір видатків на одну адміністративну одиницю.

Видатки на науку, освіту, охорону здоров'я, культуру належать до поточних видатків бюджету. Названі галузі практично не мають доходів і свою діяльність провадять на основі видатків відповідних бюджетів. Розміри видатків на їх утримання визначаються спеціальними документами — кошторисами. Відтак фінансування видатків по цих установах називається кошторисним.

Кошторис — це основний документ, який визначає обсяг, цільове направлення і щоквартальний розподіл коштів, направлюваних із бюджету на утримання установ.

Усі установи, які фінансуються в кошторисному порядку, належать до бюджетних.

В умовах економічної кризи особливого значення набуває пошук ділових шляхів стабілізації економіки та відтворення виробництва. Вирішити дане питання неможливо без залучення науковців, а це потребує державної підтримки як центру фундаментальних досліджень — Національної академії наук України, науково-дослідних інститутів, так і вищих учбових закладів, які забезпечують висококваліфікованими кадрами і виробничі, і невиробничі галузі.

Показниками планування видатків бюджету по вищих учбових закладах виступають прийом і випуск студентів у кількості, встановлюваній Міністерством освіти України. Вони фінансуються з Державного бюджету, за винятком педагогічних ВУЗІВ, які фінансуються з місцевих бюджетів, як правило, обласних.

Спеціальні учбові заклади (технікуми, коледжі) фінансуються з обласних бюджетів, крім відомчих — Національного банку України, Міністерства фінансів України та ін.

Професійно-технічні училища фінансуються в основному з обласних бюджетів.

Середні загальноосвітні школи, гімназії фінансуються з міських районних бюджетів.

Дитячі садки, яслі-садки, за винятком відомчих, утримуються за рахунок відповідно міських, районних, селищних бюджетів.

Особливої уваги заслуговують діючі школи-інтернати, які зобов'язані забезпечити державну допомогу в одержанні освіти дітям, що залишилися без рідних, та дітям, які не мають умов для проживання у сім'ї, а також хворим дітям.

Кошторис видатків шкіл-інтернатів — основний документ, який визначає обсяг, цільове направлення і поквартальний розподіл асигнувань, що відпускаються з бюджету на утримання школи-інтернату. Він складається на календарний рік із обов'язковим заповненням усіх показників.

Видатки, які включаються в кошторис, повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками по кожній статті кошторису. Розрахунки складаються на основі показників по числу учнів, класів, педагогічних ставок з додержанням встановлених натуральних норм видатків по окремих видах витрат, діючих цін і тарифів.

Визначають видатки, виходячи з дійсної необхідності у коштах, після чого кошторис подається для перевірки до вищестоячого органу, який його і затверджує.

Зміни в кошторис школи-інтернату в процесі виконання може вносити тільки вищестоячий орган, який затвердив кошторис. Оформлення цих змін провадиться на основі повідомлення за встановленою формою.

Розрахунки видатків по окремих статтях кошторису школи-інтернату провадяться в такому порядку.

Стаття 1. Заробітна плата. До її складу входять заробітна плата вчителя, оплата за перевірку зошитів, заробітна плата учбового та обслуговуючого персоналу, додаткові види оплати й інші виплати заробітної плати.

Для прикладу: видатки на заробітну плату вчителів визначають, виходячи з кількості педагогічних ставок та розмірів середньої ставки вчителя в місяць, які вираховуються по даних тарифікаційного списку