Місячний фонд заробітної плати визначають шляхом множення середньої ставки на кількість педагогічних ставок, встановлених по кількості класів, планованих на 1 січня і 1 вересня, а знаючи ці дані, можна вирахувати місячний фонд заробітної плати як на поточний, так і на наступні роки.

Стаття 2. Нарахування на заробітну плату. Включаються асигнування на виплату внесків по соціальному страхуванню у встановлених відсотках від заробітної плати.

Стаття 3. Канцелярські і господарські витрати.

Плануються по окремих розрахунках видатки на опалення, освітлення, комунальні послуги й інші господарські видатки.

Стаття 4. Відрядження та службові роз'їзди. Визначаються асигнування на оплату проїзду, добові і за проживання в готелі при службових відрядженнях та роз'їздах, відрядженнях на курси, сесії, збори, конференції.

Стаття 5. За її рахунок забезпечуються учні книгами і посібниками, письмовим та креслярським знаряддям, художньою та іншою літературою.

Стаття 9. Кошти цієї статті забезпечують учнів харчуванням із врахуванням натуральних норм харчування в день і кількості днів харчування одного учня на рік.

Стаття 12. За рахунок коштів цієї статті забезпечується придбання обладнання та інвентаря, яке використовується для учбових і господарських заходів, а також транспорт, станки, прилади для учбових цілей.

По статті 14 кошторису провадяться видатки на придбання одягу, взуття, м'якого інвентаря для учнів школи-інтернату відповідно до встановлених норм.

Із статті 16 провадяться видатки на капітальний ремонт приміщень і споруд згідно з кошторисно-технічною документацією.

По статті 18 ("Інші видатки") провадяться видатки на організаційні заходи культурного призначення (ялинка, вечори), спортивно-масові та інші заходи.

Видатки на утримання установ охорони здоров'я повністю провадяться за рахунок бюджетів усіх рівнів, за винятком приватних лікувальних закладів.

Установи охорони здоров'я поділяються на три основні групи:—

лікувально-профілактичні установи, до яких належать лікарні і поліклініки, лікарські й фельдшерські пункти, станції швидкої допомоги, переливання крові та інші аналогічні заклади;—

санітарно-профілактичні установи, тобто санітарно-епідеміологічні, дезинфекційні станції, та заходи по боротьбі з епідеміями;—

інші установи й заходи по обслуговуванню інвалідів війни, постраждалих від стихійного лиха, по проведенню судово-медичних експертиз.

При плануванні видатків бюджету на заклади охорони здоров'я виходять із показників:—

по лікарнях та інших лікувальних закладах (госпіталях) — кількості ліжок;—

по амбулаторно-поліклінічних установах — кількості лікарняних посад;—

по фельдшерсько-акушерських пунктах — кількості установ.

При складанні кошторисів лікарень важливе значення має чітке визначення кількості ліжок у стаціонарі на початок планованого року, яка встановлюється на основі фактичної їх кількості на звітну дату та можливості збільшення їх на кінець поточного року.

Для визначення видатків на утримання лікарень визначається середньорічна кількість ліжок (К), яку встановлюють, виходячи із строків розгоріування нових ліжок (Н) шляхом додачі їх середньорічного зростання (3) до перехідної кількості на початок планованого року (П):

Крім кількості лікарняних ліжок у лікарні, треба встановити кількість днів функціонування одного ліжка в рік, яка визначається по кожному профілю ліжок шляхом поділу кількості ліжкоднів на середньорічну кількість ліжок. Практично цей показник встановлюється вищим органом. Кількість ліжкоднів по кошторису визначається шляхом множення середньорічної кількості ліжок на кількість днів функціонування ліжка.

Загальний розмір амбулаторно-поліклінічного обслуговування населення визначається кількістю відвідувань за рік.

Таким чином, діяльність поліклінік визначається:

кількістю лікарняних відвідувань, річною навантаженістю лікаря, кількістю лікарняних посад.

В усіх бюджетних установах статті видатків по кошторисах ідентичні, тобто заробітна плата — ст. 1, нарахування на неї — ст. 2, канцелярські і господарські витрати — ст. З, командировочні видатки — ст. 4 і т. д. згідно з розділами, параграфами і статтями бюджетної класифікації.

Як і в органах освіти, визначення заробітної плати лікарів провадиться згідно з тарифікаційними списками.

На практиці вони об'єднуються у штатному розписі.

За підсумками тарифікації (лікарняний стаж, освіта) визначаються середні ставки заробітної плати по групах персоналу шляхом поділу місячної заробітної плати на кількість ставок. Кількість ставок — це число штатних посад на початок планованого року, вона визначається з огляду на їх фактичну наявність на останню звітну дату із врахуванням заповнення посад до кінця року і розширення обсягу діяльності.

Відповідно до потужності лікарняних закладів визначаються видатки на опалення, освітлення, тобто господарські видатки.

Видатки на придбання м'якого і твердого обладнання визначаються на основі встановлених норм, по твердому обладнанню — з розрахунку на рік, а по м'якому — на одного хворого. Всі вони провадяться в межах асигнувань із бюджету.

Видатки на харчування провадяться відповідно до натуральних норм, встановлених на одного хворого, але у межах коштів, передбачених в кошторисах витрат на утримання лікарень.

Із наведеного витікає, що фінансування видатків усіх бюджетних установ провадиться тільки згідно з кошторисами видатків, тобто відповідно розпису видатків по статтях витрат згідно з бюджетними асигнуваннями.

Фінансування соціально-культурних закладів забезпечує підняття культурного рівня населення. Для цього діє широка мережа різноманітних культурно-просвітних установ. Фінансування цих установ провадиться за рахунок трьох джерел:—

Державного і міських бюджетів;—

коштів профспілок;—

коштів акціонерних, приватних підприємств та колективних сільських підприємств.

За рахунок Державного бюджету утримуються ті соціально-культурні заклади, які мають загальнодержавне значення, а за рахунок місцевих бюджетів — широка ланка культурно-просвітних закладів, клубних установ, масових бібліотек, які розташовані в основному у сільській місцевості. Останнім часом підприємства постійно ставлять питання про передачу відомчих клубних установ та бібліотек на фінансування із місцевих бюджетів, аналогічно і профспілки, які разом з підприємствами провадили і провадять велику культурно-масову роботу по розвитку фізичної культури.