"поганих" боргів, що завдасть йому збитків на 190 млрд єн. Хвора банківська система пронизана корупцією та оплутана криміналітетом. Тим інвесторам зі США, що скуповують у японських банків "погані" борги, доводиться рахуватися з новим видом ризику, який реально становлять для них японські гангстери. Вважається, що певна частина власності, заставлена за борги у вигляді цінних паперів, належить кримінальним угрупованням, - так званій якудзі. Якудза не зупиняється перед насиллям, коли виникає загроза позбавлення прав власності за прострочені борги. За станом на початок 2001 р. сукупний обсяг позик у банківській системі Японії становив 455 трлн єн (3,9 трлн дол.), з них приблизно 83 трлн єн класифікувалися як прострочені, а сума безнадійних кредитів становила від 17 трлн єн. (офіційна статистика) до 34 трлн єн. (матеріали аналітиків). При цьому спеціалісти не виключали можливостей виникнення проблем з погашенням заборгованості в цьому році на суму додатково ще 20-30 трлн єн.
Фінансова криза в країнах Південно-Східної Азії боляче зачепила країни-кредитори. Подібні ситуації вже траплялися в новітній історії. Важким уроком для США у 1980-х роках стала боргова криза в Латинській Америці. Тоді латиноамериканські країни заборгували США майже 100 млрд дол. Американці почали побоюватися ринків, які швидко розвиваються.
Цього разу лідером за обсягом азіатських боргів стала Японія - 97,2 млрд дол. США (23,8 млрд дол. заборгованості) посіли четверте місце, пропустивши вперед, крім Японії, Німеччину (31,7 млрд дол.) і Францію (24,6 млрд дол.).
Не всім японським банкам, які ще не розв'язали власних проблем (75% банків ще до кризи вважалися некредитоспроможними), буде під силу впоратися з новими труднощами. Міжнародні експерти вважають, що без оздоровлення банківської системи не можна розраховувати на економічне відродження Японії. Японський уряд виступив із програмою врятування від банкрутства, за якою передбачається влити в банківський сектор 228 млрд дол. капіталу. Ослаблені банки вимушені згортати свою діяльність. Дев'ять японських фінансових інституцій закрилися в Гонконгу. Ті ж, які ще діють, скорочують свою базу активів. Це відбувається не тому, що Японія вирішила покинути ринки Гонконгу (банкіри наполегливо шукають варіантів, як зберегти довгострокові стосунки з вигідними клієнтами), а через необхідність поліпшення рентабельності. Конкурентоспроможність японських банків на міжнародних ринках потерпає під тиском вимог програми реструктуризації, яка має на меті підготовку до лібералізації індустрії фінансових послуг усередині країни. Японська банківська криза має всі шанси увійти до історії як найдовша. Крах японського ринку нерухомості, який майже знищив фінансову систему країни, відбувся більше 10 років тому, з 1992 до 2000 р. японські банки списали неповернені позики на суму 68 трлн єн (приблизно 600 млрд дол.), обсяги державної допомоги тільки за 1998-1999 pp. становили 9,3 трлн єн. (біля. 85 млрд дол.), а істотного поліпшення ситуації досі немає.
З 1999 р. в Японії розпочато програму дерегуляції економіки, за якою до банківського сектора нарешті було допущено іноземні фінансові інституції. Але загострення кризи корпоративної заборгованості у другій половині 2000 р. звело всі досягнення на нівець.