Ринок - це єдина система відносин купівлі-продажу, структурними елементами якої є ринок товару, капіталу, робочої сили, цінних паперів, ідей, інформації і т. д. Ринок - основа ринкової економіки. Ринок – це інструмент, або механізм, що зводить разом покупців (пред'явників попиту) і продавців (постачальників) окремих товару і послуг, Одні ринки є локальними, тоді як інші носять міжнародний або міжнаціональний характер. Деякі відрізняє особистий контакт між пред'явником попиту і постачальником, а інші є безособовими - на них покупець і продавець ніколи не бачать або зовсім не знають друг друга.

В умовах ринку ціноутворення є надто складним процесом, воно підлягає

впливу багатьох факторів і, нарешті, базується не тільки на рекомендаціях маркетинга. Але вибір загального напрямку в ціноутворенні, підходу до визначення цін на нові і існуючі вироби і послуги, що випускаються для збільшення обсягу реалізації, товарообігу, підвищення виробництва і зміцнення ринкових позицій підприємства є функцією маркетингу. Ціни знаходяться в тісній залежності з іншою діяльністю фірми. Від цін багато в чому залежать досягнуті комерційні результати, а вірна або помилкова цінова політика виявляє довгострокову (позитивну або негативну) дію на всю діяльність фірми. Суть цілеспрямованої цінової політики в маркетингу полягає в тому, щоб встановлювати на товар фірми такі ціни і так варіювати ними в залежності від положення на ринку, щоб оволодіти його певною часткою, забезпечити намічений обсяг прибутку і вирішувати інші стратегічні і оперативні задачі. При визначенні загальної цінової політики окремі рішення пов'язуються в інтегровану систему.

Встановлення єдиної ціни для всіх покупців – ідея порівняно нова. Історичні склалося, що ціни встановлювали продавці і покупці в ході переговорів друг з іншому. Продавці звичайно заправляли ціну вище тієї, що надіялись отримати, а покупці - нижче тієї, що розраховували заплатити. Поторгувавшись, вони в кінці кінців сходилися на взаємо прийнятній ціні. Єдині ціни отримали розповсюдження тільки в кінці XIX в. З виникненням крупних підприємств роздрібної торгівлі, що рекламували 'сувору політику єдиних цін', тому що пропонували велику різноманітність товару і тримали велику кількість найманих робітників.

Історичні ціна завжди була основним фактором, що визначають вибір покупця. Це положення досі справедливе в бідних країнах серед нужденних груп населення щодо продуктів типу товару широкого споживання. Однак в останні десятиріччя на купівельному виборі відносно сильніше стали відбиватися цінові фактори, такі, як стимулювання збуту, організація розподілу товару і послуг для клієнтів.

Фірми підходять до проблем ціноутворення по-різному. В дрібних фірмах ціни часто встановлюються вищим керівництвом. В галузях діяльності, де фактори ціноутворення грають вирішальну роль (аэрокосмічна промисловість, залізниці, нафтові компанії), фірми часто засновують у себе відділи цін, що або самі розробляють ціни, або допомагають робити це іншим підрозділам. Серед тих, чий вплив також відбивається на політиці цін, керуючою службою збуту, завідуючі виробництвом, керуючі службою фінансів, бухгалтери.

Ринок забезпечує процеси саморегуляції економіки, яка існує в 'автоматичному' режимі, тобто незалежно від волі і свідомості людей, на основі механізму взаємодії цін попиту і пропозиції, а також конкуренції. Ціни на ринку формуються під впливом багатьох факторів. Вивченням динаміки цін у великих фірмах займаються спеціальні відділи та підрозділи, проте можна сказати, що вирішальними факторами є попит і пропозиція.

Конкурентоздатність багато в чому залежить від бажання і вміння працювати. В багатьох розвинених країнах бракує почуття того, що робота являє собою щось самоцінне. Якщо йдеться про оцінку конкурентоздатності, то тільки високого рівня продуктивності праці недостатньо. Конкурентоздатність формується там, де присутній дух змагання. Менталітет, наприклад, швейцарців повністю позбавлений такої якості. Вони віддають перевагу картельним угоди, а не суперечкам і зіткненням. Корпоративність з'явилася основою так званих суспільних договорів, завдяки яким в значній мірі були досягнуті успіхи в минулому. Однак в нинішній час і на перспективу складається інша обстановка. Ринкове суперництво підприємств є дуже важливим процесом.

Методи, якими в основному проводиться конкурентна боротьба:

Для досягнення конкурентоздатності товару фірма повинна знайти відповіді на такі запитання:

1)чому конкурент змінив ціну - для завоювання ринку, використання недовантажених виробничих потужностей, компенсації витрат, що змінилися чи щоб покласти почало зміні цін в галузі в цілому;

2) чи планує конкурент змінити цін на час або назавжди;

3)що відбудеться з часткою ринку фірми і її доходами, якщо вона не прийме відповідних заходів; чи збираються приймати відповідні заходи інші фірми;

4) якими можуть бути відповіді конкурента і інших фірм на кожну з можливих відповідних реакцій.

Окрім рішення цих питань, фірма повинна провести і більш широкий аналіз. Їй слід вивчити проблеми, пов'язані з життєвим циклом свого товару, значення цього товару в рамках своєї товарної номенклатури, вивчити наміри і ресурси конкурента, запропоновану ціну і чутливість ринку з точки зору ціннісної значимості товару, динаміку витрат в залежності від обсягу виробництва і інші можливості, що відкриваються перед фірмою.

Отже, сама природа ринкової системи господарювання вимагає постійної боротьби за економічне виживання, яка і репрезентується усім знайомим терміном - конкуренція. Шляхи досягнення конкурентоздатності певного товару різноманітні і передбачити їх можна лише слідкуючи за ринком цього товару, а також