Графік 1. 3агальнорівноважне ціноутворення визначає для економіки в цілому “що”, “як” і “для кого”

Кругообіг економічного життя описує загальна економічна рівновага. Зауважте, як фірми, що керуються максимізацією прибутку, та домашні господарства, що максимізують корисність, взаємодіють на ринках продуктів А та факторів виробництва Е, щоб визначати ціни і кількості кожного обсягу продукту та фактора виробництва. Зауважте також, що потік грошей на графіку рухається у протилежному напрямі порівняно з фізичним потоком продуктів і факторів.

Характерні риси конкурентної загальної рівноваги

За допомогою аналізу часткової рівноваги досліджують поведінку індивідуальних конкурентних ринків факторів виробництва і продуктів. Застосовуючи аналіз загальної рівноваги розглянемо характерні риси сукупності конкурентних ринків. Така загальна рівновага містить у собі багато різновидів праці, машин і землі, що є факторами для виробництва десятків різновидів комп’ютерів, сотень моделей автомобілів, тисяч найменувань одягу і т. д.

Які характерні риси загальної економічної рівноваги? Чи ефективні властивості досконалої конкуренції на конкурентних ринках переносяться на всю сукупність ринків? Чи ціни відіграють важливу роль як показники обмеженості ресурсів для економіки в цілому? Чи рівність попиту і пропозиції справді веде до рівноваги і чи загальний результат є невизначеним? Ці питання досліджують за допомогою аналізу загальної рівноваги.

Простежимо наступне:

По-перше, опишемо припущення загальної економічної рівноваги;

По-друге, зобразимо у підсумковій формі властивості загальної рівноваги. Згодом окреслимо властивості загальної рівноваги детальніше. Нарешті, покажемо, чому загальна рівновага за умов досконалої конкуренції буде ефективною.

Основні принципи

Щоб спростити аналіз, розглянемо економіку, в якій усі ринки є досконало конкурентними і підпорядковані безжалісній конкуренції багатьох покупців і продавців. Фірми максимізують прибуток, тоді як споживачі вибирають їхні найбажаніші ринкові кошики товарів. Припустімо також, що природних монополій нема і кожний товар виробляють за умов сталого або спадного ефекту масштабу; в економіці відсутні забруднення навколишнього середовища, обмежувальне регулювання входу на ринок, або монополістичного типу трудові спілки, що спотворює конкурентне середовище. Нарешті, кожна ціна чи на фактори, чи на створені продукти змінюється досить гнучко, щоб урівноважити попит і пропозицію для всіх випадків. Така економіка, якби й існувала, була б економікою, якою невидима рука Адама Сміта могла б керувати без будь-якої перешкоди з боку недосконалої конкуренції.

Для такої економіки можемо описати поведінку і споживача, і виробника, а тоді показати, як вони пристосовуються, щоб досягти сукупної рівноваги. По-перше, споживачі будуть розподіляти свої доходи між різними товарами для того, щоб максимізувати своє задоволення. Вони вибирають товари так, що граничні корисності на грошову одиницю видатків однакові для останньої одиниці кожного товару.

Які умови для максимізації прибутку виробників? На ринках продуктів кожна фірма запроваджує свій обсяг виробництва таким чином, щоб граничні витрати виробництва дорівнювали ціні товару. Оскільки це характерне для кожного товару і для кожної фірми, то звідси випливає, що конкурентна ціна кожного товару відображає граничні витрати суспільства на цей товар.

Звівши докупи умови для досконалих конкурентних виробників і споживачів, бачимо, що для кожного споживача гранична корисність споживання для кожного товару дорівнює граничним витратам на цей товар. Згодом гранична корисність на останню грошову одиницю кожного товару урівноважується.

У загальній рівновазі граничні корисності всіх споживчих товарів на одну грошову одиницю дорівнюють одна одній і граничним суспільним витратам виробництва цих товарів.

Наприклад: є два індивіди-пани Сміт і Рікардо - і два різновиди товарів - зерно й одяг. У стані рівноваги для споживача пан Сміт купує зерно й одяг доти, доки ГК на один долар кожного товару є 1 (Сміт) утиль. Так само пан Рікардо розподіляє доход так, що він отримує 1 (Рікардо) утиль на один долар видатків. Виробники зерна й одягу запроваджують обсяги виробництва таким чином, що ціна дорівнює граничним витратам, тому однодоларовий набір зерна буде мати граничні витрати виробництва в один долар для кожного виробника, як і доларовий набір одягу. Якби суспільство стало виробляти на 1 дол. більше зерна, то це коштувало б йому однодоларового набору недостатніх праці, землі й капітальних ресурсів.

Зведемо ці умови разом і побачимо, що кожний додатковий долар споживання або Сміта, або Рікардо дасть 1 додатковий утиль задоволення, незалежно від того, чи ці додаткові видатки зроблені на одяг чи продовольство. Так само кожна додаткова одиниця видатків матиме граничні, або додаткові, витрати суспільства на 1 додатковий долар ресурсів, і це відбувається, незважаючи на те, що додатковий долар витрачав Сміт або Рікардо на продовольство чи одяг. Отже, загальна рівновага ринків визначає ціни й обсяги виробництва так, що гранична корисність кожного товару для споживачів дорівнює граничним витратам кожного товару для суспільства.

Детальний аналіз загальної рівноваги

Перш ніж досліджувати, чому досконало конкурентні ринки ведуть до ефективного розподілу ресурсів, повторимо умови конкурентної загальної рівноваги. Вони складаються з двох груп:

Перша стосується споживачів і відповідає верхній петлі графіка 1;

Друга торкається виробництва і відповідає нижній петлі.

1. Стан рівноваги для споживача

Аналіз поведінки споживача свідчить, що коли споживачі вибирають між товарами, то будуть максимізувати корисність для себе через урівноваження граничної корисності на 1 дол. видатків. Застосовуючи це правило, побачимо, що співвідношення граничних корисностей двох товарів, відоме як "гранична норма заміни" між двома товарами (або ГНЗ1,2 для співвідношення між товарами 1 та 2), задовольняє умову

ГНЗ = ГК1 /ГК2 = Р1 /Р2

Тобто співвідношення граничної корисності двох товарів або відносини задоволення, що дають