Податковий вексель може бути виданий особою, яка є платником податку на додану вартість, зареєстрована як платник податку на додану вартість та має індивідуальний податковий номер.

Сума податкового зобов’язання за однією ВМД не може бути частково оплачена векселем, а частково - коштами. Вексель видається на повну суму податкового зобов’язання, нарахованого за вантажною митною декларацією, і окремо для кожної вантажної митної декларації .

Строк, на який видається податковий вексель, не може перевищувати 30 днів , включаючи дату його видачі. При ввезенні (пересиланні) на митну територію України окремих товарів, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, може видаватися податковий вексель зі строком погашення до 90 днів.

Податковий вексель складається у трьох примірниках до бланку простого векселя, що видається банківською установою в грошовій одиниці України, перерахованій за валютним (обмінним) курсом НБУ на дату виникнення податкових зобов’язань.

Податковий вексель підлягає оплаті векселедавцем не пізніше дати, яка, відповідно до векселя, є строком платежу, без подання його векселедержавцем. Якщо сума податкового векселя не оплачена у цей строк, протест у неплатежі не здійснюється. У цьому разі сума векселя підлягає стягненню з векселедавця державною податковою адміністрацією.

З прийняттям Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування” від 02.03.2000р. №1523-ІІІ сума, зазначена у податковому векселі, включається до суми податкових зобов’язань платника податку у податковому періоді, на який припадає тридцятий календарний день, з дня надання такого векселя органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним, а сума податку, визначеного у векселі, окремо до бюджету не сплачується та враховується у розрахунках податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, в якому вексель погашається.

Якщо податковий вексель окремо до бюджету не сплачується шляхом перерахування коштів, то він включається в податкову декларацію трьох звітних періодів.

Зобов’язання за векселем суттєво відрізняється від інших грошових зобов’язань. Платник за векселем (векселедавець простого векселя чи акцептант переказного векселя) не може обумовлювати платіж настанням якихось подій. Вексельним правовідносинам властиві такі особливості, як передача вексельного зобов’язання шляхом індосаменту, забезпечення його шляхом авалю.

Відносини учасників вексельного обігу регулюються нормами лише вексельного законодавства.

Щодо норм Цивільного кодексу, то до відносини учасників вексельного обігу вони можуть бути застосовані лише в тих випадках, коли такі відносини не врегульовано нормами вексельного законодавства (наприклад, представництво і довіреність, виконання зобов’язання щодо передачі векселя шляхом передачі його в депозит нотаріальної контори тощо).

Підстави видачі векселів не регулюються вексельним законодавством, а врегульовані нормами Цивільного законодавства, вимога щодо видачі векселів лише в оплату за поставлену продукцію стосується, власне, лише їх видачі. Вона не стосується обігу векселів.

Якщо вексель від імені однієї особи видано іншою особою, яка не мала на те відповідних повноважень, то такий вексель не є підставою для виникнення зобов’язань особи , яку представляють. Підписання векселя не уповноваженими особами, особами з перевищенням повноважень або не встановленими особами не є підставою для визнання векселя не дійсним.

Застереження і обіцянки чи пропозиції у переказному векселі сплатити вексельну суму тягне за собою визнання такого векселя не дійсним. Недійсними визнаються також векселі, у яких вказано підстави їх видачі за умови, що таке зазначення підстав видачі векселя обумовлює обіцянку (пропозицію) сплатити за векселем, тобто зобов’язання сплатити ставиться у залежність від настання певних умов.

Вексель, у якому пропозиція (зобов’язання) сплатити вексельну суму застережено певними обставинами, не завжди слід визнавати не дійсним. Іноді такий документ, хоч і не має сили векселя, містить грошове зобов’язання.

Векселі, в яких строк платежу поставлений у залежність від настання певної події (надходження коштів, поставка товару та ін.), частіше визнаються не дійсними. Проте в даній ситуації слід зазначити, що може йтися лише про визнання втрати документом сили векселя, а не про втрату таким документом сили зобов’язання взагалі.

Те саме стосується і випадків, коли у векселях встановлюються різні строки платежу (повного чи часткового) за векселем.

Статтею 5 Закону “Про обіг векселів в Україні” не передбачено, що вексель від імені юридичних осіб має бути підписаний власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. Відсутність підпису головного бухгалтера чи уповноваженої ним особи на векселі не є підставою про визнання такого векселя недійсним. Вона є підставою для втрати документом сили векселя. Підписи на векселях мають здійснюватися власноручно керівником та головним бухгалтером.

Крім того, оскільки, відповідно до статті 31 Цивільного кодексу України, довіреність на вчинення дій від імені юридичної особи видається керівнику відокремленого структурного підрозділу, то він, якщо це застережено довіреністю, вправі вчиняти дії щодо векселів від імені юридичної особи.

Вексельні бланки, які можуть застосовуватися в Україні, містять реквізити українською мовою. Відповідно до статті 5 Закону України “Про обіг векселів в Україні”, вексель якій видається на території України і місце платежу за яким також знаходиться на території України має складатися державною мовою.

На даний час всі банки працюють за новим Положенням про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України.

Плюси

Тепер і фізичні особи можуть зобов’язуватися та набувати права за переказними та простими векселями на території України.

У положенні вже не розписано процедури торгівлі векселями, продажу і обміну векселів за дорученнями. Ці процедури визначаються угодами банків з клієнтами.

Знято рекомендації не приймати до врахування і в заставу:

векселі, які мають перерву в повних індосаментах;

неакцептовані переказні