7 | Відображення нарахування заробітної плати працівників, що займалися ремонтом об’єкта фінансової оренди | 23, 91, 92, 93, 94 | 661

8 | Відображення нарахувань на заробітну плату працівників, що займалися ремонтом об’єкта фінансової оренди | 23, 91, 92, 93, 94 | 65

Поліпшення об’єкта фінансової оренди, здійснюване господарським способом

9 | Відображення фактично понесених витрат на суму:

використаних виробничих запасів | 15 | 20

нарахованої заробітної плати | 15 | 661

нарахувань на заробітну плату | 15 | 65

інших витрат | 15 | 63

10 | Віднесення зазначених витрат на збільшення первісної вартості об’єкта фінансової оренди | 10, 11 | 15

Поліпшення об’єкта фінансової оренди, здійснюване підрядним способом

11 | Відображення витрат на реконструкцію, модернізацію, добудування, дообладнання | 15 | 63

12 | Відображення податкового кредиту по ПДВ | 641 | 63

13 | Віднесення зазначених витрат на збільшення первісної вартості об’єкта оренди | 10, 11 | 15

3.Особливості обліку фінансового лізингу в орендодавця.

Відповідно до ПБО 14:

орендодавець відображає в бухгалтерському обліку наданий у фінансову оренду об’єкт як дебіторську заборгованість орендаря в сумі мінімальних орендних платежів і негарантованої ліквідаційної вартості за вирахуванням фінансового доходу, що підлягає отриманню, з визнанням іншого доходу (доходу від реалізації необоротних активів);

залишкова вартість об’єкта фінансової оренди виключається з балансу орендодавця з відображенням у складі інших витрат (собівартості реалізованих необоротних активів).

ПБО 14 окремо визначає фінансову оренду, що надається виробником об’єкта оренди.

Отже, якщо орендодавцем є виробник об’єкта фінансової оренди, то дебіторська заборгованість орендаря відображається як сума визнаного доходу (виручки) від реалізації готової продукції і теперішньої негарантованої ліквідаційної вартості об’єкта фінансової оренди одночасно з визнанням доходу (виручки) від реалізації готової продукції.

У цьому випадку дохід такого орендодавця від операції з надання об’єкта у фінансову оренду визнаватиметься за найменшою з двох оцінок:

Теперішня вартість, відповідно до ПБО 11, – це дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка очікується, буде необхідна для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Теперішня вартість суми мінімальних орендних платежів (дорівнює справедливій вартості об’єкта) розраховується за формулою:

У таблиці 6 наведено типові проведення з відображення операцій з фінансової оренди в орендодавця.

Таблиця 6.

Кореспонденція рахунків бух. обліку фінансової оренди в орендодавця

Зміст господарських операцій | Дебет | Кредит

Зміст об’єктів основних засобів у фінансову оренду орендареві | 161 | 10

Нараховано орендний платіж до одержання в частині погашення вартості об’єкта оренди | 377 | 161

Нараховано винагороду за здані у фінансову оренду необоротні активи | 373 | 732

Відображення залишкової вартості об’єкта після закінчення терміну фінансової оренди | 377 | 167

4.Вимоги податкового законодавства до обліку фінансового лізингу.

Відповідно до підпункту 5.3.2. статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не включаються до складу валових витрат на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов’язані з видобутком корисних копалин, а також на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Таким чином, витрати на погашення заборгованості за основною сумою та винагорода лізингодавця як витрати, пов’язані з придбанням основних засобів, до складу валових не відносяться.

Відповідно до підпункту 5.3.5. статті 5 Закону про прибуток, витрати на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, арбітражного або третейського суду не включаються до складу валових витрат.

Тому витрати на сплату пені за прострочення лізингових платежів не відносяться до складу валових витрат.

Відповідно до пункту 8.5.2. статті 8 Закону про прибуток, балансова вартість відповідної групи основних фондів зменшується на вартість основних фондів, які надауться платником податку у фінансовий лізинг (оренду) в порядку, передбаченому для продажу основних фондів. При цьому лізингоотримувач (орендар) збільшує балансову вартість відповідної групи основних фондів у порядку, передбаченому для придбання основних фондів.

Основні фонди, прийняті лізингоотримувачем за договором фінансового лізингу, оприбутковуються на балансовий рахунок № 10 “Основні засоби” та підлягають амортизації відповідно до підпункту 8.1.2. статті 8 Закону про прибуток за ставками, визначеними пунктом 8.6. вище званого Закону.

Закон про прибуток не розділяє витрат на ремонт на поточні та капітальні.

Відповідно до підпункту 8.7.1. статті 8 Закону про прибуток, платники податку мають право протягом звітного року віднести до валових витрат будь-які витрати, пов’язані з поліпшенням основних фондів, у сумі, що не перевищує десять відсотків сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року.

Витрати, що перевищують зазначену суму, відносяться на збільшення балансової вартості груп 2, 3 та 4, балансової вартості окремого об’єкта основних фондів групи 1 та підлягають амортизації за нормами, передбаченими для відповідних основних фондів.

Обмежень щодо витрат на ремонт орендованих за договором фінансового лізингу основних засобів законодавством не встановлено.

Подання звітів чи сплата податків лише у зв’язку з фактом укладення договору фінансового лізингу є державне майно або залучаються державні кошти (гарантії).

Так, відповідно до пункту 1 статті 21 Закону України від 16.12.97 р. № 723/97 – ВР “Про лізинг”, обов’язковій реєстрації у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку підлягає лише договір лізингу, за яким об’єктом лізингу є державне майно або договір пайового лізингу передбачає залучення державних коштів чи для забезпечення виконання лізингового договору надаються державні гарантії.

Незважаючи на недавні зміни