-Надання консультаційних послуг.

4).КОНТРОЛЬ

-Реалізація певних правил, процедур, -Визначення стандартів (показ-

ліній поведінки по відношенню до ників результативності);

людських, матеріальних і фінансових -Зіставлення результатів зі стан-

ресурсів; дартами.Дії.

5).МОТИВАЦІЯ

-Визнання і схвалення результатів -Успіх;

роботи; -Можливість творчого і ділово-

-Високий ступінь відповідальності; го зростання.

ських перевірок. Більшість дослідників одним з основних інформаційних документів про стан об`єкта, що перевіряється, називають анкету для опитування керівників про організацію аудиторської діяльності на їхньому підприємстві.

За допомогою цієї анкети можна скласти загальне враження про стан досліджуваного підприємства, охарактеризувати його організацію, виявити особливості управління, проблеми в обліку та інформаційному забеспеченні. Також аудиторам така анкета допоможе визначити попит на їхні послуги, сприятиме формуванню наукового підходу до процесу управління аудитор-ською діяльністю.

Анкета для опитування керівника підприємства-клієнта при проведенні аудиторської перевірки

1. Вид діяльності вашого підприємства: виробнича

комерційна

наукова

інша_____________________________________________________

2. Форма власності:

державна

колективна

приватна

інша_____________________________________________________

3. Мета діяльності вашого підприємства:

_________________________________________________________

4. Чи проводилась реструктуризація підприємства і коли?

_________________________________________________________

5. Яким формам прийняття рішення Ви віддаєте перевагу?

одноосібним

колегіальним

колективним

6. Які форми контролю застосовуються на Вашому підприємстві?

внутрішній аудит

зовнішній аудит

внутрішні ревізії

7. Чи організовано на Вашому підприємстві внутрішній облік?

так

ні

8. Хто на Вашому підприємстві здійснює облікову діяльність?

штатний бухгалтер

бухгалтер-сумісник

бухгалтерія (штат)

інші________________________________________________

9. Чи є у Вас труднощі в організації і проведенні обліку?

так

ні

10. Якщо є, то зазначте причини цих труднощів:_________

_____________________________________________________

11. Перелічіть джерела формування інформаційно-правової бази на підприємстві:

законодавчі акти

органи державної влади

спеціальна література

інформаційні системи

інші_________________________________________________

12. Чи є у Вас потреба в консультаційних послугах?

так

ні

13. Якщо так, то консультаційні послуги з яких проблем Вам потрібні?

створення організаційної структури

організація технологічного процесу

аналіз результатів фінансової діяльності

техніка ведення бухгалтерського обліку

розробка стратегії розвитку підприємства

інші_______________________________________________________

14. Освіта_______________________________________________________

15. Загальний стаж роботи________

16. Стаж роботи на керівній посаді_______

17. Вік______

1.2 Система норм аудиту в Україні

Відмінною рисою аудиту, як свідчить міжнародний досвід, є саморегулю-вання, держава встановлює лише вимогу здійснення аудиту, а методику його проведення визначають професійні організації. На них покладаються також обов`язки щодо:

·

·

·

·

Така практика характерна для всіх країн, в яких отримала розвиток аудиторська діяльність. В Україні необхідність та основні засади регулювання і здійснення аудиту було закладено в Законі “Про аудиторську діяльність”. Тут також було визначено основи функціонування Аудиторської палати та Спілки аудиторів України. До виключних повноважень Аудиторської палати віднесено сертифікацію аудиторів і ліцензування аудиторської діяльності, затвердження норм і стандартів аудиту.

Якщо перші з них були конкретизовані у Положенні про сертифікацію громадян України, що мають намір займатися аудиторською діяльністю (від 11.11.93 протокол №5), та Положенні про ліцензування аудиту (від 17.02.94 протокол №12), то до останнього часу аудит в Україні розвивався без професійних стандартів.

Для України як країни з недалеким адміністративним минулим, жорсткою державною регламентацією обліку, нездатність до саморегулювання аудиторсь-кої діяльності може призвести до запровадження часткової чи повної регламентації з боку держави або передачі контрольних функцій існуючим суб`єктам державного фінансового контролю. Такі спроби були здійснені Національним банком України (Вимоги НБУ до форми і якості проведення аудиторськими організаціями (аудиторами) зовнішнього аудиту юридичних осіб - учасників комерційних банків з огляду їх бухгалтерської і фінансової звітності від 08.04.94), Фондом державного майна України (Методичні роз`яснення стосовно здійснення аудиторських перевірок фінансового стану підприємств, що приватизуються від 03.08.95), Міністерством фінансів України (Вимоги до аудиторського висновку щодо оцінки діяльності по випуску і обігу цінних папе-рів від 20.07.95). На мою думку, ці документи повинні були б затверджені спільно з Палатою аудиторів України. Сам факт їх розробки свідчить про від-сутність розуміння особливостей аудиту як системи незалежного контролю.

Нарешті, Аудиторська палата України протоколом №36 від 05.10.95 затвердила такі Нормативи у складі “Тимчасових норм аудиту в Україні”:

№1 “Мета та завдання проведення аудиту”;

№2 “Угода на проведення аудиту”;

№3 “Основні принципи, що регулюють аудит”.

Нажаль, окремі нормативи не дають змоги оцінити обрану Аудиторською палатою України систему в цілому, оскільки відсутня інформація про мету, механізм, створення і використання. Крім того, не спостерігається єдність вимог до структури нормативів, взаємозв`язок основних понять.

Розглянемо наведені нормативи як першу спробу саморегулювання професії аудитора, що з`явилась в Україні з розвитком ринкових відносин.

На мою думку, особлива роль у системі нормативів повинна належати нормативам, де пояснюється мета, завдання та основні принципи аудиту.

У Нормативі №1 “Мета та завдання проведення аудиту” так визначено аудит: “Аудит - це незалежна експертиза фінансових звітів та іншої інформації про господарсько-фінансову діяльність суб`єкта господарювання з метою формування висновків про реальний фінансовий стан суб`єкта”. Таке визначення відрізняється як від викладеного у Законі України “Про аудиторську діяльність”, так і від трактування аудиту у міжнародній теорії і практиці. Метою аудиту є оцінка достовірності (правильності та об`єктивності - згідно з І\/ Директивою ЄЕС) фінансової звітності підприємства.

Оцінку ж фінансового становища підприємства виконує безпосередньо інвестор або консалтингова чи аудиторська фірма, до якої він звертається по допомогу, на підставі проаналізованої звітності. Як мета аудиту оцінка фінансового становища виникає під час підтвердження ліквідаційного балансу підприємства-банкрута, його кредитоспроможності. Це також може бути одним із завдань (але не метою) аудиту фінансової звітності, оскільки аудитор повинен попередити інвестора про здатність підприємства продовжувати свою діяльність у найближчому майбутньому періоді.

Надане визначення аудиту у Нормативі №1 суперечить зразкам аудиторських висновків, наданих у Нормативі №13, оскільки там вимагається оцінити достовірність інформації про фінансове становище, а не безпосередньо фінансове становище. Така неточність у формулюванні визначень аудиту та його основної мети, неузгодженість між окремими нормативами