(смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного фонду товариства підлягає зменшенню.
Аудиторські фірми здійснюють оперативний і бухгалтерський облік результатів роботи, ведуть статистичну звітність, складають і подають відповідним органам звіти, баланси, інші документи, необхідні для оподатку-вання і ведення загальнодержавної системи збору і обробки економічної інформації. Директор і головний бухгалтер фірми несуть відповідальність за достовірність та своєчасність подання цієї документації до відповідних державних органів. За місцем знаходження аудиторських фірм ведеться і зберігається їх повна документація, в т.ч.: статут, документи первинного бухгалтерського обліку, звіти, контракти (угоди), накази, копії положень про відособлені підрозділи, трудові угоди, книжки працівників, інша документація.
Фірми самостійно здійснюють аудиторську діяльність на принципах господарського розрахунку, самоокупності, самоврядування, самофінансування, несе відповідальність за результати господарської діяльності, за виконання взятих на себе зобов`язань перед замовниками по укладеними угодами, державним бюджетом і кредиторами.
Діяльність аудиторських фірм, їх відносини з юридичними особами і громадянами здійснюється на підставі угод. Вони вільні у виборі предмету угоди, визначенні зобов`язань, будь-яких інших відносин із замовниками, що не суперечить статуту і законодавству. Фірми здійснюють свою діяльність на базі власного або орендованого майна, а також майна, переданого їм учасником або іншими особами у тимчасове безоплатне користування.
Займаючись своєю діяльностю, аудиторські фірми у відповідності із статутом та в порядку, встановленому законодавством, має право:
1.
Визначити свою організаційну структуру, створювати відділи, дочірні підприємства, вступати до господарських товариств і об`єднань підприємств;
2.
Самостійно визначати форми і методи аудиту на підставі чинного законодавства, існуючих норм і стандартів, умов угодо із замовленням;
3.
Визначати склад та обсяг інформації, яка є комерційною таємницею;
4.
Надавати свої послуги по цінах і тарифах, встановлених самостійно або на договірній основі, а у випадках, передбачених законодавством - по державних цінах і тарифах;
5.
Вступати в цивільно-правові і господарські взаємовідносини з іншими суб`єктами господарської діяльності і громадянами, укладати з ними відповідні угоди (купівлі-продажу, позики, найму-підряду, оренди, застави, доручення, кредитування, агентування тощо), які не заборонені чинним законодавством;
6.
Придбувати товари, продукцію, послуги, роботи, необхідні для здійнення своєї діяльності, у юридичних осіб і громадян;
7.
Списувати з балансу основні фонди, якщо вони морально або фізично заста-рілі або втратили свою цінність іншим чином;
8.
Відкривати розрахунковий, валютний та інші рахунки в банку для зберігання своїх грошових коштів;
9.
Здійснювати всі види розрахункових і касових операцій;
10.
Користуватися кредитами банків та інших кредиторів;
11.
Надавати безоплатно своє майно чи грошові кошти юридичним особам і громадянам.
Результати фінансово-господарської діяльності аудиторських фірм визначаються щорічно на основі річних звітів і балансів. Основним узагальнюючим результатом діяльності фірм є прибуток, який визначається у відповідності із законодавством і утворюється з надходжень від надання послуг після покриття матеріальних і прирівнених до них витрат, сплати податків, обов`язкових платежів до бюджету, розрахунків з банками та іншими кредито-рами.
Порядок використання прибутків і покриття збитків визначається учасниками (рішення зборів учасників) щоквартально, не пізніше, як через два місяці після закінчення кварталу і затвердження балансу.
Шкоди і збитки, заподіяні фірмі, відшкодовуються винуватцями добровільно або за рішенням суду. Якщо відшкодування не можливо повернути, вони відносяться за рахунок резервного фонду в порядку, що визначається законодавством.
Засновники самостійно розпоряджаються чистим прибутком, визначають частину прибутку, що направляється на поповнення, і частину прибутку, яку отримує директор.
Статутний фонд фірм утворюється за рахунок грошових коштів учасників і формується протягом одного року з моменту державної реєстрації. Його роз-мір може збільшуватись за рахунок додаткових внесків учасників: грошові кошти (в т.ч. іноземна валюта), матеріальні цінності, майнові права, цінні папери, платні послуги тощо.
З чистого прибутку аудиторські фірми створюють резервний фонд (що складає 25 % статутного фонду), фонд виробничого і соціального розвитку, матеріального заохочення, амортизаційний і інші фонди, призначені для забеспечення діяльності фірми. Порядок створення і використання фондів визначається положеннями, які затверджуються учасниками.
Вищим органом управління аудиторських фірм є збори її учасників або призначених ними представників. До виключної компетенції зборів відносяться вирішання таких питань діяльності фірми:
·
Визначення основних напрямків діяльності і затвердження планів та звітів про їх виконання;
·
Внесення змін до Статуту;
·
Обирання та відкликання членів виконавчого органу, ради фірми та ревізійної комісії;
·
Затвердження річних результатів діяльності фірми (звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, покриття збитків);
·
Створення, реорганізація та ліквідація філій та представництв, затвердження їх статутів і положень;
·
Винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб;
·
Затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів фірми, визначення їх організаційної структури;
·
Визначення умов оплати праці посадових осіб, філій та представництв;
·
Прийняття рішення про припинення діяльності.
2. Методика проведення аудиту господарських операцій
2.1 Аудит системи бухгалтерського обліку
В залежності від ступеню і області ревізії система бухгалтерського обліку може бути перевірена як на різних рівнях обліку, так і по іншим функціо-нальним розділам (перевірка обліку активів, обліку зобов`язань).
Як говорилось про аналіз звітності, диспропорції в аналітичних показниках можуть направляти аудитора по визначеному шляху дослідження системи бухгалтерського обліку. Також може мати місце випадок, коли помітних диспропорцій немає, але звітність неправильно відображає фінансовий і господарський стан ревізійної одиниці внаслідок помилок, припущених при її переробці в системі бухгалтерського обліку. Беручи до уваги запропоновану матрицю бухгалтерського обліку, наступним етапом ревізії системи “обліку” є співставлення даних балансу, звіту про фінансово-майновий стан підприємства з даними сальдових залишків відповідних рахунків Головної книги на одну звітну дату.
Якщо статті балансу сформовані правильно, то слід приступити до перевірки самої Головної книги, маючи на увазі наступне:
·
сальдо рахунків на початок року (кварталу, місяця) повинно бути рівним сальдо рахунків на кінець попереднього року (кварталу, місяця);
·
підсумок по Дт відповідного рахунку на даний