У США існує понад 1,5 млн. венчурних компаній. До того ж високими є темпи виникнення нових фірм і ліквіда-ції неефективних. У загальній кількості реципієнтів вен-чурного капіталу США надзвичайно висока частка високо-технологічних галузей (комп'ютери, програмне забезпе-чення, біотехнології, екологічні та медичні технології). Так, у 1998 р. ці галузі отримали 78% всіх інвестицій, зав-дяки чому в 2000 р. частка високих технологій у ВВП і США становила 15—20%, а виробництво інформаційних К технологій стало потужною галуззю американської про-|- мисловості. Величина венчурних інвестицій на душу насе-N лення в США у 2000 р. — 218 дол.; у Канаді — в ЗО разів , менша. За оцінками експертів Національної академії СІЛА, Європа поступається за темпами оновлення вироб-ничих процесів США в 2 рази, а Японія — в 3 рази.

Кожна держава на певному етапі свого розвитку, зрозу-мівши переваги малого підприємництва в галузі впрова-дження нових технологій, стала активно заохочувати чис-ленні венчурні проекти. Наприклад, у 70—80-ті роки XX ст. у США підприємливі люди масово ідуть у самостій-ний бізнес. Тому в США у 1980 р. було прийнято закон про стимулювання інвестицій у малий бізнес, який дозволив публічні емісії акцій фондів венчурного капіталу у формі ^партнерства, що обмежувало їх фінансові можливості. Венчурний капітал став акумулювати джерела нетради-ційних фінансових інститутів — пенсійних і взаємних фондів, які також виявили інтерес до вкладення капіталів У венчурні компанії. Усе це сприяло не тільки прискорен-ню процесу «зростання» ідей і капіталу, а й створенню ринків збуту нової продукції, інвестиції у виробництво іщякої живлять ринок цінних паперів.**

р^Прийняття низки законодавчих актів щодо підтримки ^*Йчурного підприємництва сприяло також пожвавленню ^Вн'юнктури первинної емісії (випуску) акцій венчурних

підприємств. Фонди венчурного капіталу у СИГА мають пільги — зниження ставки оподаткування на доходи цих фондів від операцій із цінними паперами. Це, в свою чергу, збільшило обсяг коштів, вкладених в інноваційні проекти. Основними причинами бурхливого розвитку венчурного фінансування у США в останні десятиліття XX ст. є перед-усім високий розвиток фондових ринків, значне фінансу-вання наукових досліджень університетів США держав-ними та приватними секторами, які достатньо мобільні, орієнтовані на конкуренцію і мають високу мотивацію до комерціалізації своїх наукових розробок.

Венчурне фінансування є невід'ємною частиною техно-парків, технополісів та інкубаторів.

Першим вітчизняним фондом венчурного капіталу є фонд «Україна», створений у 1992 р. Він здійснив інвести-ції в понад ЗО вітчизняних компаній на загальну суму до 10 млн. дол. США. У 1994 р. в Україні почав свою роботу \Уез1;егп N18 Епіегргізе Рипсі (з капіталом 150 млн. дол. США), а в 1998 р. — Віасіс 8еа Рипсі (входить до складу компанії з управління активами СІоЬаІ Гіпапсе), загаль-ний капітал якого становить майже 60 млн. дол. США. У цьому ж році було створено компанію Еигоуепіигез ІІЬгаі-пе (з капіталом ЗО млн. дол. США), яка розпочала свою ро-боту в 1999 р. Велика частка фінансування названими фондами (за винятком \Уезіегп N18 Епіегргізе Гипй) здій-снюється за рахунок Європейського банку реконструкції та розвитку.

Найактивніше діє в Україні фонд ^езіегп N18 Епіег-ргізе Рипсі. Він реалізує широку програму інвестицій у приватний бізнес шляхом внесків до статутного фонду, кредитів, лізингу, технічної допомоги та інших заходів, які сприяють розвиткові малих і середніх приватних під-приємств. Підтримка цих підприємств здійснюється за прямого вкладення капіталу (у формі прямих інвестицій розміром 1—7,5 млн. дол. США), а також надання необ-хідних управлінських засобів, які мають сприяти опти-мальній трансформації даних підприємств у ринкові умо-ви. За сприяння Фонду до компанії залучають провідних фахівців, запроваджують правила та процедури корпора-тивного управління й оперативного менеджменту, а та-кож інформаційні системи управління. Комплекс цих за-ходів — невід'ємна частина системи постінвестиційного моніторингу (тривалого нагляду за об'єктом інвестуван-ня), здійснюваного Фондом. Стратегія його полягає в пря-

мих інвестиціях (безпосереднє придбання простих акцій) та інвестиціях у боргові цінні папери приватних підпри-ємств із перспективою їх зростання. Прибуток від прямих інвестицій Фонду в розмірі від 1 до 10 млн. дол. США використовують передусім для реструктуризації та роз-ширення діяльності підприємств. Пріоритетними для ін-вестування Фонду стали підприємства харчопереробної промисловості, з виробництва будівельних матеріалів і підприємства легкої промисловості, а також фінансових послуг інформаційних технологій.

За час свого існування Фонд здійснив 36 інвестицій (прямих і таких, що містять елементи прямого інвестуван-ня) на загальну суму 77 млн. дол. США у 25 компаній в Ук-раїні та Молдові. Серед компаній, що успішно скористали-ся допомогою Фонду, відома кондитерська фабрика «АВК» (після інвестиції Фонду в 1999 р. на придбання нового ви-робничого обладнання обсяги продажу продукції в 1997— 2001 рр. збільшилися у 2,7 раза, а надходження внаслідок цього зросли на 66%); компанія з виробництва фасадної цегли «Слобожанська будівельна кераміка» (обсяги прода-жу в 1998—2001 рр. збільшились у 5,3 раза, а надходжен-ня від реалізації — майже в 9 разів); компанія з виробниц-тва морозива «Троянда-Експрес» (зростання цих показни-ків компанії склали відповідно 2,4 раза та 33%).

Протягом останніх років венчурні компанії, що функ-ціонують на ринку України, розробили свої правила пошу-ку перспективних партнерів:

1. Оцінювання ринку з погляду місткості, конкуренції, сприйнятливості до інноваційних продуктів (найперспек-тивнішими для прямих інвестицій у розмірі до 10 млн. дол. в Україні є харчова (переробна) галузь, виробництво різ-них будівельних матеріалів, упаковки, роздрібна торгівля та фінансовий сектор).

2. Вивчення потенційного партнера, який претендува-тиме на позиції лідера у