не вище ніж на 2 процентних пункти середнього темпу інфляції по ЄС;
У травні 1998 року на базі цих критеріїв для участі в “зоні євро” було допущено 11 країн: Австрія, Бельгія, Німеччина, Італія, Іспанія, Ірландія, Нідерланди, Люксембург, Португалія, Фінляндія і Франція. Великобританія, Швейцарія, а нещодавно і Данія відмовились від участі в “зоні євро”, а Греція не змогла виконати економічні нормативи.
Перехід 11 країн на єдину валюту буде проводитись у два етапи. Перший вже почався 1 січня 1999 року. На цей день було зафіксовано курси валют 11 країн і євро. По цих курсах проводитиметься деномінація і перерахунок усіх фінансових та інших активів як всередині валютного союзу, так і за його межами. Також вже почалось паралельне використання євро і прив”язаних до неї валют для безготівкових розрахунків.
Другий етап почнеться 1 січня 2002 року. З цього моменту на протязі 6 місяців у країнах-членах валютного союзу почнеться паралельний обіг банкнот і монет євро, а також національних валют. Готівкові євро – це 12 млрд. банкнот номіналом 500, 200, 100, 50, 20, 10, і 5 євро, також 70 млрд. монет номіналом 2 і 1 євро і 50, 20, 5, 2, і 1 цент.
З 1 липня 2002 року обіг національних валют буде припинено і відбудеться повний перехід економіки країн-учасниць “ зони євро” на нову валюту. Остаточні суми національних валют протягом декількох років можна буде поміняти на євро.
Новим етапом еволюції грошей стала поява “електронних грошей”. Це абсолютно нова система грошового обігу, яка за допомогою новітніх коп”ютерних та систем зв”язку дозволяє легко переводити кошти з одного рахунку на інший. До електронних платіжних засобів відносяться кредитні та дебетні картки. На сьогодні це найбільш прогресивний, економічний і зручний носій грошових функцій. Основна його зручність полягає в тому, що не доводиться носити великі суми готівки зі собою, а крім того у разі втрати карточки ніхто не зможе нею скористатись, бо код доступу знає тільки її власник.
Кредитні картки є двох форм: індивідуальні (вони можуть бути стандартними і золотими) та корпоративні (бізнес-картки). “Золоті” картки обслуговують осіб з високою кредитоспроможністю і передбачають численні пільги для користувачів.
Дебетні поділяються на картки об”єднаних і регіональних систем.
За технологічними особливостями розрізняють картки двох видів – з магнітною смужкою та з вбудованою мікросхемою.
У світі є багато платіжних систем з використанням кредитних та дебетних карток. Найпоширенішою із них є VISA, пластикові картки якої приймаються до оплати у 220 країнах світу, більш ніж у 13 мільйонах підприємств торгівлі і сервісу, готівку можна отримати у 257 тис. банкоматів та 320 тис. відділень банків.
Крім систем VISA, у світі широко поширені такі міжнародні платіжні системи як EUROCARD/MASTERCARD, DINERS CLUB, JGB, AMERICAN EXPRESS.
У 1995 р. у світі налічувалось понад 400 мільйонів утримувачів карток VISA, 280 млн. – EUROCARD/MASTERCARD, 80 млн. – DINERS CLUB.
Банківська кредитна картка є матерільним символом економічних і юридичних відносин, які виникають між суб”єктами, що укладають карткову угоду. Основні суб”єкти (учасники) системи карткових розрахунків:
- власник картки;
- банк-емітент;
- підприємство торгівлі або сфери послуг;
- банк-еквайр (банк, що обслуговує торговельне підприємство).
Банк видає кредитну картку клієнтові тільки після ретельної перевірки його фінансового стану і оцінки кредитоспроможності; відкриває власникові картки спеціальний рахунок, на якому враховуються всі операції з карткою; регулярно надсилає клієнту виписку із зазначенням сум платежі розміру заборгованості, сум і термінів погашення; стягує комісію і відсотки згідно із встановленим тарифом; зобов”язується сплачувати рахунки торговельного підприємства за покупки, зроблені з використанням карток, за вирахуванням комісійного збору (дисконта).
В Україні система електронних платіжних розрахунків прогресивно розвивається. У вересні 1995 р. було створене АТ “Укркарт”, під керівництвом якого здійснюється проект впровадження національних платіжних карток. Це вигідно для всіх, адже використання пластикових карток прискорює взаємороз-рахунки, а отже, й обіг товарів і грошей. Від цього виграють як банки та власники карток, так і держава, в якій скорочуються видатки на емісію готівки.
Західні економісти схиляються до думки, що в майбутньому паперові гроші – банкноти і чеки повністю зникнуть, їх замінять електронні міжбанківські трансакції. Гроші залишаться, але стануть “невидимими”.
ВИСНОВКИ
У курсовій роботі простежено основні етапи еволюції грошей, особливо у XX ст., приділено увагу їх основним концепціям. Також я розглянув перспективи розвитку єдиної європейської валюти на світовому ринку і намагання нашої держави активно співпрацювати з розвиненими економічними країнами на шляху соціального прогресу.
На основі матеріалу викладеного у роботі, можна зробити такі висновки:
суть грошей закладена у 5 функціях, які вони виконують: міра вартості, засіб обігу, засіб платежу, засіб нагромадження, світові гроші. Кожна функція розглядається в органічній єдності х іншими.
виникнення грошей пов”язане з розвитком обміну, торгових відносин. Перші гроші були призначені для здійснення бартерних угод. Благородні метали з часом витіснились паперовими грошима.
гроші характеризуються ліквідністю, тобто використовуються для придбання товарів чи здійснення послуг. Вони загально-прийнятий засіб обігу.
нова валюта Європейського Співтовариства – євро – 1 січня 1999р. почала свій похід по світовому фінансовому ринку, - у долара з”явився серйозний конкурент.
Знання історії становлення й еволюційного розвитку грошей – ключ пізнання глибинних теоретичних проблем, що розкривають їхню суть і сучасне функціональне застосування.
Cписок використаної літератури:
1.Гальчинський А. Теорія грошей.-К.:Основи,1996
2.Долан Е.Дж.,Линдсей Д.Макроекономика.-С-Пб.,1994
3.Дорнбуш Р.,Фішер С.Макроекономіка.-К.:Основи,1996
4.Економічна теорія в 2-х кн. Навч.посібник/ За ред. З.Г.Ватаманюка.-К.:Заповіт,1997
5. "Евро и доллар".- "Вопросы экономики", 1999, №1
6.Лагутін В.Д. Гроші та грошовий обіг.-К.:Основи,1996
7.Макконнелл К.Р.,Брю С.Л.Экономикс: принципы, проблемы и политика.-М.:Республика,1992
8. Макконнелл К.Р.,Брю