Як відомо, з метою активізації інвестиційної діяльності в Україні законодавчо визначено порядок функціонування спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку. З метою підвищення ефективності їх функціонування Указом Президента України доручено Кабінету Міністрів України у тримісячний строк проаналізувати ефективність функціонування спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку та за результатами цього аналізу розробити заходи щодо активізації інвестиційної діяльності у спеціальних економічних зонах і на територіях пріоритетного розвитку, де запроваджено спеціальний режим інвестиційної діяльності.

В Указі визначено, що здійснювані заходи щодо активізації інвестиційної діяльності, зокрема, стосуються:*

оптимізації в установленому порядку переліку пріоритетних видів економічної діяльності у спеціальних економічних зонах і на територіях пріоритетного розвитку;*

підготовки пропозицій щодо переорієнтації податкових пільг з метою стимулювання залучення додаткових інвестицій у пріоритетні галузі економіки України та виконання програм соціально-економічного розвитку регіонів;*

удосконалення порядку ввезення на пільгових умовах на митну територію України товарів для потреб реалізації інвестиційних проектів і контролю за цільовим використанням таких товарів;*

удосконалення порядку обчислення одержаного від реалізації інвестиційних проектів прибутку, що звільняється від оподаткування;*

пріоритетного інвестування у напрямі створення, поліпшення і впровадження наукомістких та імпортозамінних технологій. Належної виконавчої уваги заслуговують і доручення Президента Кабінету Міністрів України стосовно забезпечення запровадження в установленому порядку форм статистичної звітності з метою оперативного одержання інформації про внесення інвестицій та їх припинення, зупинення інвестиційної діяльності, а також організації до 1 липня 2001 р. постійно діючої виставки кращих регіональних інвестиційних проектів. Справді, отримання і накопичення інформації про інвестиційну діяльність має велике державне значення, оскільки така інформація необхідна для державних органів і наукових закладів для формування управлінської інформації.

Висновки

З метою активізації здійснення техніко-технологічних перетворень виробництв таких експортоспроможних галузей, як машинобудування, чорна металургія, хімічна і нафтохімічна промисловість, окремих галузей сільського господарства та харчової промисловості необхідно вжити стимулюючих заходів щодо інтенсивнішого залучення грошових ресурсів як вітчизняних, так і іноземних інвесторів. Зразу ж зауважимо стосовно спрямованості положень інвестиційної політики, що переважати в обсягах інвестицій все-таки мають вітчизняні інвестори.

Виходячи з потреб досягнення очікуваних результатів інвестування у пріоритетні галузі та вимог Указу Президента України, на наш погляд, слід вважати, що основні напрями інвестиційної політики на найближчі роки визначатимуться принциповими чинниками, що стосуються джерел і спрямування інвестицій:*

активізація інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання за рахунок власних і особливо залучених ресурсів;*

створення сприятливого інвестиційного клімату для всіх порядних і перспективних інвесторів;*

сприяння зростанню власних інвестиційних ресурсів у фінансово бідних підприємств;*

мобілізація всіх законних внутрішніх джерел інвестиційних ресурсів та підвищення рівня ефективності їх використання;*

посилення мотивів до накопичення громадянами грошових ресурсів і стимулювання їх інвестиційного використання в реальному секторі економіки;*

спрямування грошових ресурсів кредитно-фінансової сфери в інвестування реального сектору економіки;*

пріоритетне стимулювання інвестицій в основний наукомісткий капітал, особливо підприємств базових галузей;*

сприяння зростанню обсягів залучення іноземних інвестицій, особливо у формі техніки і технологій, для значного покращення матеріально-технологічної бази підприємств України.

Використана література:

"Економічне Есе". Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів у 1999 році / За ред. В. Пинзеника. — К.: Логос, 2000. — № 5.

Вінник О.М. Інвестиційне право. К, 2000. - с.12-13.

Гусаков В. М., Федоренко В. Г. Стан підприємництва та напрями його подальшого розвитку на основі науково-технічного прогресу в будівельному комплексі України // Про приватизацію: Держ. інформ. бюл. — 1997. — №1.

Демяненко Н. АПК Украины выйдет на фондовый рынок // Коммерсант Украины. — 1993.— №13.— С. 11.

Джерела інвестицій та їх економічне регулювання / М. Герасимчук, І. Галиця, О. Задорожна та ін. / Ін-т економіки HAH України. — К., 1999.— 188 с.

Дзись Г. Структурна перебудова економіки України // Економіка України. — 1994. — № 6. — С 17.

Доклад о мировых инвестициях. Транснациональные корпорации, структура рынка и политика конкуренции. 1997: Обзор ООН. — Нью-Йорк; Женева, 1997. — 88 с.

Дробязко А. Комментарий к текущей валютной ситуации // Коммерсант Украины.— 1993.—№11.—С. 6.

Емельянов А. С, БесединВ. Ф., Козуб В. М. Экономика инвестирования в научно-технический прогресе. — К.: Наук, думка, 1988. — 312 с.

Ермошенко Н. Н. Экономика: Научно-технический прогресе, инвестиционная политика, управление. — К.: Наук, думка, 1990. — 184 с.

Закон України "Про інвестиційну діяльність". Постанова ВР № 1561-ХІІ від 18.09.1991 р.

Пепесада А.А. Основы инвестиционной деятельности. - К., 1996. С. 52-75.

Пересада А.А. Інвестиційний процес в Україні. - К., 1998. -с. 16-27.