товарів, що вже є на ринку головним чином кількісною характеристикою споживчих властивостей або техніко-економічних параметрів. До такого роду новинкам відноситься товар-імітатор, який повторює з певною відмінністю споживчі властивості товарів, що вже є на ринку. Дуже часто такі товари заповнюють деяку нішу в параметричному ряду, яка важлива для певної групи споживачів. У вітчизняній економіці в багатьох випадках товари, доповнюючі той або інший параметричний ряд виявляються вельми ефективними. Добре відомі приклади малотоннажних грузовиків «Газель» Горьківського автомобільного заводу, тракторів невеликої потужності, нових будівельних матеріалів і т.д. Ціни на такі товари визначаються нормативно-параметричними методами. Але при цьому треба мати внаслідок, що однією з головних проблем їх застосування до нових товарів є те, що нерідко ринкова оцінка споживачем того або іншого параметра нового товару не співпадає з його техніко-економічною характеристикою;
2) нові товари, які або мають аналоги, що випускаються конкуруючими на ринку зарубіжними фірмами або вітчизняними підприємствами, або призначені до заміни аналогічним товаром, що проводиться своїм підприємством. У цьому випадку оцінка нового товару повинна виготовлятися в зіставленні з конкуруючим аналогом товару або - якщо таких товарів декілька - з групою аналогічних товарів. Порівнюються споживчі властивості товарів-аналогів, розраховується можлива ціна попиту (верхня межа ціни), а також оцінка конкурентоздатності нового товару. Визначається конкурентна ціна, що дозволяє просунути цей товару на ринку і, отже, витіснити або потіснити конкуруючі аналогічні товари.
Для розрахунку ціни попиту в таких випадках доцільно використати методи і формули розрахунку верхньої межі ціни, рекомендовані в минулому методичними рекомендаціями, методиками, які діяли в період централізованого ціноутворення в багатьох галузях промисловості. При цьому, звичайно, їх застосування повинно враховувати нові ринкові умови, а відповідні формули розрахунку необхідно скорректувати застосовно до конкретних позицій;
3) принципово нові товари або, як кажуть, справжні новинки, які не мають аналогів серед продукції, що випускається, захищені патентами або уперше освоюються у вітчизняній промисловості. Практика фірм, працюючих в розвиненій ринковій економіці, виробила безліч методів ціноутворення на принципово нові товари, захищені патентами. Більшість методів можна розділити на дві значні групи:
стратегія «зняття вершків», яка застосовується, як правило, при наступних умовах: 1) є вельми високий і зростаючий поточний попит з боку досить великого числа покупців; 2) витрати виробництва дозволяють підтримувати ефективний випуск продукції, а фінансові результати сприяють нарощуванню випуску нового товару і його пропозиції на ринку; 3) висока початкова ціна не буде залучати нових конкурентів у виробництві товару; 4) висока ціна відповідає високій якості і не заважає залученню нових покупців;
Стратегія міцного впровадження на ринок, якій відповідає відносно низька ціна, сприяюча залученню великого числа покупців і завоюванню великої частки ринку і міцного положення на ньому. При цьому потрібно враховувати такі умови: 1) попит має високу чутливість по відношенню до зміни ціни (еластичний); 2) із зростанням об'ємів реалізації нарощування виробництва дозволяє істотно знизити витрати і отримати вигоду незважаючи на низькі ціни; 3) низька ціна не приваблива для існуючих і потенційних конкурентів.
Питання про ціну на новий товар необхідно вирішувати в процесі створення товару-новинки (починаючи зі стадії розробки). У маркетинговій практиці для розробки товару - справжньої новинки, що володіє принципово новими характеристиками, і тим більше унікальних товарів, звичайно виділяють наступні стадії розробки:
1) формування ідей для товару-новинки. На цій стадії доцільна груба, укрупнена прикидка (у що обійдеться реалізація кожної ідеї, втіленої в новинці, скільки платоспроможного попиту може виділити ринок);
2) відбір ідей, коли необхідно відсіяти не придатні до реалізації ідеї з урахуванням їх ефективності (неефективність) і реалізації підприємством маркетингової політики. У вітчизняній практиці цій стадії, мабуть, ближче усього підходить техніко-економічне обгрунтування;
3) розробка відібраних ідей, їх перевірка, розрахунок ціни попиту (верхньої межі ціни) і ціни пропозиції (нижньої межі ціни), їх зіставлення і обгрунтування ефективності в реалізації маркетингової політики підприємства. У нових умовах все це повинне бути відображене в технічному завданні на розробку нової продукції;
4) розробка стратегії маркетингу товару, можливостей його збуту, реалізації в умовах підприємства і взаємодії із суміжниками - розрахунок ціни нового товару на основі більш детальної інформації;
5) розробка і створення нового товару на базі технічного проекту, робочої документації, проведення приймальних випробувань і прийняття дослідного зразка - уточнення ціни за даними реального товару;
6) випробування товару в ринкових умовах - створення дослідної партії, її пропозиція на ринку, аналіз сприйняття покупцем, оцінка можливих розмірів збуту і ціни, що приймається ринком (пробний маркетинг);
7) розгортання комерційного виробництва нового товару, встановлення ринкової ціни і розробка плану маркетингових дій по просуванню товару на ринку.
Життєвий цикл нового товару доводиться прогнозувати при визначенні цінової стратегії на різних етапах життя цього товару на ринку. Справа в тому, що різні етапи життєвого циклу товару приносять неоднакових фінансовий результат. І якщо на початкових етапах підприємству доводиться здійснювати значні інвестиційні і поточні витрати, то на подальших етапах керівництво підприємства має право розраховувати на отримання пристойного прибутку як компенсація за зусилля і ризик, пов'язані з появою нового товару. Отже, в ринкових умовах виникає неминучість в передбаченні рівня ціни, можливих витрат (збитків) і компенсуючих їх прибутків за весь період життя товару на ринку.
У табл. 3 дана розгорнена характеристика найбільш типових ознак, властивих послідовним етапам життєвого циклу товару, і відомих маркетингових дій підприємств. Приведені в таблиці характеристики є типовими головним чином для нових товарів обробляючої промисловості. Це, насамперед, найбільш прогресивні галузі машинобудування