Тема: Підприємство – основна ланка народного господарства країни.

Питання теми: Терміни:

принципи його діяльності. ознаки юридичної особи

статутний капітал. основна діяльність

4. Режим роботи підприємства. фінансова діяльність

інвестиційна діяльність

Підприємство є основною ланкою господарства країни і в Україні здійснює свою діяльність згідно Закону України “Про підприємства в Україні” (1991 рік). Згідно Закону, підприємство – це самостійний господарюючий суб’єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку та комерційну діяльність з метою одержання прибутку.

Ознаки юридичної особи:

Існує певна відмінність між поняттями “підприємство” і “фірма”. Якщо господарська ланка є юридичною особою, то вона уже являє собою суб’єкт господарської діяльності, чи є воно підприємством, чи фірмою. Водночас, фірма – це узагальнююче поняття – вона може мати у своєму складі як одне, так і кілька підприємств. Підприємство ж, як правило, - це однопрофільне, однопродуктове виробництво.

Сучасні фірми – це в основному виробництво і збут продукції. Така орієнтація робить фірму більш стійкою в ринкових бурях. Несприятлива кон'юктура щодо одного виду продукту фірми знижує доходи від його виробництва, але не впливає на дохідність інших товарів; при збитках від одного виду діяльності фірма перекриває їх доходами від виробництва інших товарів і послуг.

Підприємство здійснює свою діяльність згідно таких принципів госпрозрахунку:

У практиці господарювання кожне підприємство здійснює багато конкретних видів діяльності, котрі за ознакою спорідненості можна об’єднати в окремі головні напрямки. Визначальним напрямком діяльності кожного підприємства в умовах ринкових відносин є вивчення ринку товарів – маркетингова діяльність, яка повинна передбачати комплексне дослідження ринку, рівня конкурентоспроможності і цін на продукцію, інших вимог покупців і каналів товарообігу, зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства.

Результати вивчення ринку товарів слугують вихідною базою для обслуговування конкретних шляхів удосконалення і розвитку інноваційної діяльності на перспективний період. Інноваційна діяльність охоплює науково-технічні розробки, технологічну і конструкторську діяльність виробництва, впровадження технічних, організаційних та інших нововведень, формування інвестиційної політики на найближчі роки, визначення обсягу необхідних інвестицій тощо.

Наступним найбільш складним напрямком за обсягом і вирішенням організаційно-технічних завдань є виробнича діяльність підприємства: обґрунтування обсягу виготовлення продукції певної номенклатури і асортименту відповідно до потреб ринку; формування маркетингових програм для окремих ринків і кожного виду продукції, їх оптимізація відносно виробничих можливостей підприємства; збалансування виробничої потужності і програми випуску продукції на поточний і кожний наступний рік прогнозного періоду; забезпечення виробництва необхідними матеріально-технічними ресурсами; розробка і дотримання узгоджених у часі оперативно-календарних графіків випуску продукції.

Ефективність інноваційно-виробничих процесів, постійно здійснюваних на кожному підприємстві визначається рівнем його комерційної діяльності, значущість якої в умовах ринку зростає. Це очевидно, оскільки від масштабів і якості саме цього напрямку діяльності підприємства найбільшою мірою залежить фінансова результативність виробництва, яку найповніше характеризує величина одержуваного прибутку. Необхідною умовою досягнення бажаного успіху комерційної діяльності є дійова реклама і безпосередня організація збуту своєї продукції, розвиток системи товарних бірж, повне стимулювання покупців.

Ще одним важливим напрямком діяльності підприємства слід вважати післяпродажний сервіс багатьох видів товарів: машин і устаткування, автомобілів, комп’ютерної, розмножувальної, медичної, складової побутової техніки. Післяпродажний сервіс охоплює пуско-налагоджувальні роботи у сфері експлуатації (використання) куплених на ринку товарів, їх гарантійне технічне обслуговування певного терміну, забезпечення необхідними запасними частинами і проведення ремонтів впродовж нормативного строку служби тощо. Він є найважливішим джерелом інформації для продуцентів щодо надійності та довговічності виготовлених технічних засобів.

Економічна діяльність підприємства включає:

стратегічне і поточне планування, облік і звітність, ціноутворення, систему оплати праці, ресурсне забезпечення виробництва, зовнішньоекономічну і фінансову діяльність тощо. Цей напрямок пронизує усі інші напрямки діяльності, є визначальним для оцінки і регулювання всіх елементів в системі господарювання на підприємстві.

Соціальна діяльність підприємства направлена на створення нормальних умов праці і життя працівників:

будівництво і утримання житла, дитсадків, спортивних комплексів, баз відпочинку і поліпшення умов праці.

Перераховані види діяльності підприємства відносяться до основної (виробничої) діяльності – пов’язаної з виробництвом і реалізацією продукції, що є головною метою створення підприємства і забезпечує основну частину його доходу.

Крім основної діяльності підприємство може здійснювати ще інвестиційну та фінансову діяльність, які включають операції з цінними паперами, продаж основних засобів, нематеріальних активів, дочірніх підприємств, майнових комплексів.

Підприємство здійснює свою діяльність згідно статуту.

Статут – це документ, який містить основні відомості про нього:

назва підприємства

власники

засновники

види діяльності

органи управління

поштова і юридична адреса підприємства (розрахунковий рахунок)

умови припинення діяльності підприємства.

Створення підприємства починається із створення статуту. Статутний капітал – це кошти, які потрібні для налагодження діяльності підприємства. Статутний капітал формується за рахунок внесків засновників, якими можуть бути: будівлі, споруди, обладнання, цінні папери, грошові кошти, нематеріальні ресурси.

Статутний капітал формується та затверджується разом зі статутом підприємства при його утворенні і реформуванні. Підприємства самостійно вирішують питання про структуру та розміри статутного капіталу і його зміни. Збільшення капіталу відбувається в основному за рахунок прибутку підприємства, що використовується для капіталовкладень в основні засоби і для поповнення оборотних засобів підприємства; випуску акцій; субсидій, що надходять від державних органів або головної компанії.

Вкладниками при формуванні та розширенні статутного капіталу можуть