Функції фінансових і кредитних посередників

Фінансові й кредитні посередники виконують важливі функції на кредитному ринку:—

зменшують асиметричність інформації;—

знижують рівень ризику;—

зменшують операційні витрати;—

збільшують місткість кредитного ринку;—

сприяють розвитку конкурентних сил на кре-дитному ринку.

1.3. Риси сучасних грошово-кредитних систем

Головною подією, що зумовила докорінні зміни у функціонуванні грошових систем, вважають витіс-нення золота з грошового обігу.

Особливості сучасних грошово-кредитних си-стем:

1) їхньою основою є паперові та кредитні гроші;

2) значне перевищення частки безготівкового обі-гу порівняно з готівковим. У найбільш розвинених країнах світу банкноти і розмінна монета становлять менше 10 % всіх грошових засобів. В Україні ця част-ка досить значна. Вона становить близько 40 % *.

3) інфляційні процеси є постійними, невідворот-ними.

4) посилення ролі держави у стабілізації грошово-го обігу.

5) посилення впливу світових фінансових ринків на стан грошово-кредитних систем національних держав.

2.Теоретичні концепції грошово-кредитної (монетарної політики).

За кейнсіанською та монетаристською концепція-ми центральною проблемою грошової політики є мані-пулювання грошовою пропозицією (МS) з метою впливу на найважливіші макроекономічні параметри.

Визначення пропозиції грошей

Згідно з кейнсіанською концепцією грошової по-літики:—

грошова політика менш впливова, ніж бюджет-но-податкова;—

зміна грошової пропозиції (МS) може впливати на сукупні витрати (АD) опосередковано через зміну ставки процента (і);—

існують певні обмеження впливу грошової про-позиції (МS) на ставку процента (і), а ставки процен-та — на рівень інвестицій (I).—

коливання грошової пропозиції (МS) змінює ставку процента (і), яка визначає рівень інвестуван-ня, а інвестиції (I) як елемент сукупних витрат впли-вають на сукупний попит (АD) і рівноважний обсяг виробництва (Y).

Відповідно до монетаристської концепції гро-шової політики:—

зростання грошової маси (МS) призводить до зростання темпів інфляції (Р);—

зміна грошової пропозиції (МS) безпосередньо впливає на сукупні витрати (АD), бо за основу береть-ся рівняння обміну MV=PY;—

маніпулюючи грошовою масою, не можна впли-нути на ставку процента;—

головним засобом пожвавлення економіки має бути не стимулювання зростаючою грошовою пропо-зицією, а структурні зміни економіки, розширення виробничих можливостей.

Інструменти грошово-кредитної політики

За характером впливу на економіку

Стимулювання кредитної емісії (кредитна експансія).

Стимулювання кредитної емісії (кредитна рестрикція) | За характером параметрів

Кількісні інструменти (впливають на стан кредитних можливостей комерційних банків).

Якісні інструменти (пряме регулювання вартості банківських кредитів)

За формою впливу

Адміністративні (прямі)інструменти (директиви, інструкції та інше, мета яких вплив на діяльність кредитних установ).

Ринкові (непрямі) інструменти (способи впливу центрального банку на грошову пропозицію (MS) шляхом формування певних умов на грошовому ринку та ринку капіталів) | За строками впливу

Короткострокові інструменти, за допомогою яких досягаються проміжні цілі грошово-кредитної політики.

Довгострокові інструменти (діють від одного боку і більше з метою фінансової стабілізації та сприяння довгостроковому економічному зростанню)

Центральний банк та його роль у здійсненні

грошово-кредитної політики

Основні функції Національного банку України:

1) емісія готівки та організація грошового обігу; 2) функція "банку банків"; 3) функція "банкіра уря-ду"; 4) здійснення грошово-кредитної політики; 5) здійснення валютного регулювання; 6) забезпечен-ня стабільності національної грошової одиниці; 7) за-безпечення безперебійної роботи платіжної системи; 8) представлення інтересів України у взаєминах з центральними банками інших держав та міжнарод-ними фінансовими установами.

1. Центральному банку належить виключне пра-во введення в обіг (емісії) банкнот і монет. НБУ роз-робляє дизайн грошових знаків, встановлює номіна-ли, визначає систему захисту, платіжні ознаки. Він встановлює правила введення в обіг, зберігання, пере-везення, інкасації та вилучення готівки з обігу, ви-значає порядок ведення касових операцій для комер-ційних банків, підприємств та організацій.

2. Функція "банку банків" означає:—

ЦБ є кредитором останньої інстанції для ко-мерційних банків;—

здійснення кредитування (рефінансування) ко-мерційних банків з метою підтримки їх ліквідності шляхом надання ломбардних та стабілізаційних кре-дитів, проведення операцій РЕПО*.

3. Функція "банкіра уряду" полягає:—

в збереженні коштів державного бюджету та позабюджетних фондів;—

здійсненні розрахункового обслуговування центральних органів влади;—

веденні рахунків Державного казначейства;—

участі в обслуговуванні державного боргу шля-хом розміщення державних цінних паперів, їх пога-шенні та виплаті процентів за борг;—

фінансовому консультуванні уряду.

4. НБУ взаємодіє з Кабінетом Міністрів, прово-дить із ним консультації з питань грошово-кредитної та загальнодержавної економічної політики, якщо вона не суперечить забезпеченню стабільності націо-нальної грошової одиниці. Водночас НБУ заборо-няється надавати прямі кредити уряду як у націо-нальній, так і в іноземній валюті та фінансувати дефі-цит державного бюджету.

НБУ не відповідає за зобов'язання органів дер-жавної влади, а останні не відповідають за зобов'язан-ня НБУ, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов'язання. Нерозподілені прибутки НБУ перераховуються Міністерству фінансів Украї-ни, які використовуються для фінансування потреб держави.

НБУ здійснює свою діяльність самостійно, неза-лежно від органів державної влади. Він підзвітний Президенту та Верховній Раді України, які наділені повноваженнями призначення та звільнення Голови НБУ та формування Ради НБУ.

Голова НБУ інформує Президента і Верховну Ра-ду про діяльність Національного банку та стан грошо-во-кредитного ринку держави.

Рада НБУ щорічно розробляє відповідно до про-грами соціально-економічного розвитку країни ос-новні засади грошово-кредитної політики, подає їх на розгляд Верховній Раді та здійснює контроль за їх ре-алізацією.

5. Як орган валютного регулювання і контролю НБУ:—

видає нормативні акти щодо ведення валютних операцій;—

визначає структуру валютного ринку країни;—

здійснює організацію торгівлі валютними цін-ностями;—

видає ліцензії на здійснення операцій з валют-ними цінностями;—

здійснює контроль за діяльністю банків та ін-ших установ на валютному ринку.

6. Забезпечення стабільності національної грошо-вої одиниці здійснюється шляхом:—

проведення дисконтної та девізної політики;—

запровадження (у разі необхідності) валютних обмежень;—

формування золотовалютних резервів;—

управління резервами тощо.

7. Забезпечення безперебійної роботи платіжної системи здійснюється шляхом:—

встановлення правил, форм і стандартів розра-хунків банків та інших юридичних і фізичних осіб;—

створення та впровадження системи електрон-них платежів (СЕН);—

організації та регламентації міжбанківських розрахунків через