0,55 | 0,55 | 0,55 | 0,78 | 0,7
Базовий варіант:
Таблиця 4– Розрахунок необхідної кількості обладнання (проектний варіант)
Розрахункові показники | Програма випуску виробів, NJ, шт. | Трудомісткість робіт по операціях, нормо-год
Оп-ція 1 | Оп-ція 2 | Оп-ція 3 | Оп-ція 4 | Оп-ція 5
Виріб 1 | 20620 | 1237,2 | 52,99 | 1271,6 | 52,99 | 962,27 | 52,99 | 2508,8 | 129 | 2491,6 | 101,3
Виріб 2 | 20620 | 1237,2 | 1271,6 | 996,63 | 2577,5 | 2560,32
Виріб 3 | 20620 | 1271,6 | 1340,3 | 996,63 | 2611,8 | 2560,32
Всього | 61860 | 3798,96 | 3936,492 | 3008,53 | 7827,19 | 7713,613
Річний ефективний фонд часу роботи обладнання (Fe),год. | 1838,7 | 1838,7 | 1838,7 | 1838,7 | 1838,7
Розрахункове число одиниць обладнання (Ср) | 0,98 | 1 | 0,78 | 2,027 | 1,99
Прийняте число одиниць обладнання (Спр) | 1 | 1 | 1 | 3 | 2
Коефіцієнт завантаження робочого місця (Кзм) | 0,98 | 1 | 0,78 | 0,67 | 0,998
Проектний варіант:
Необхідне число одиниць транспортних засобів визначається за формулою
де Кт – число транспортних операцій, що здійснюється над кожною деталлю, Кт = 4;
Q – маса одиниці j-го типорозміру деталі, кг;
q- вантажопідйомність транспортних одиниць, кг, q=200кг;
Квк – коефіцієнт використання вантажопідйомності транспортних засобів, Квк=0,6;
Lср – середня відстань між двома пунктами перевезення, м; (Lср=80-200 м);
Vср – середня швидкість руху транспортного засобу, м/хв. (50-100 м/хв.);
tз і tр – час на завантаження та розвантаження транспортного засобу, хв. (5-10 хв.)
Необхідна кількість електрокар за базовим варіантом та робоелектрокар за проектом, для перевезення заготовок зі складу і готових виробів на склад, розраховується за поданою вище формулою.
Кт=4, Q1=0,9 кг, Q2=1,3 кг, Q3=2 кг, q= 200кг, Квк=0,6, Lср=200 м, Vср=75 м/хв., tз=7 хв, tр=7 хв.
2.2.3 Розрахунок необхідної кількості промислових роботів (ПР)
Визначаємо, яку кількість верстатів може обслуговувати один промисловий робот, за формулою
де tо та tв – відповідно основний та допоміжний час на виконання операції по виготовленню j-го типорозміру виробу, хв., і визначаємо необхідну кількість роботів для здійснення технологічного процесу, враховуючи встановлену кількість обладнання на дільниці.
Проектний варіант:
Для виконання технологічного процесу необхідно 2 роботи.
2.3. Розрахунок тривалості технологічного циклу та величини незавершеного виробництва
Тривалість технологічного циклу визначається за формулою
де PJ – розмір партії деталей j-го найменування;
tonij – оперативний час на виконання і-ї операції по виготовленню j-го типорозміру;
tкор – мінімальний оперативний час, необхідний для кожної пари суміжних операцій (якщо операція виконується на декількох верстатах, то ton ділиться на число верстатів);
m – число операцій, що входять до технологічного процесу.
Базовий варіант:
Проектний варіант:
2.3.2 Величина незавершеного виробництва визначається за формулою
Базовий варіант:
Проектний варіант:
В нормо-годинах величина незавершеного виробництва складає
Базовий варіант:
Проектний варіант:
2.4 Розрахунок чисельності виробничого персоналу
2.4.1 Чисельність операторів, які здійснюють спостереження за роботою технологічного обладнання, по проекту визначається за формулою
де л – коефіцієнт, що враховує затрати часу оператора на спостереження за роботою обладнання, (0,05-0,15);
б – коефіцієнт, що враховує затрати часу оператора на обслуговування робочого місця (0,06-0,07);
в – коефіцієнт, що враховує затрати часу оператора на відпочинок та власні потреби (0,025-0,04);
m – число операцій технологічного процесу;
н – номенклатура деталей;
Fep – ефективний фонд часу роботи оператора;
Кв – коефіцієнт виконання норм, (Кв=1…1,05).
л=0,15 , б=0,07, в=0,04, Fep=1740,48, Кв=1,05, б+ в+ л=0,26
За базовим варіантом чисельність даних операторів розраховується за формулою
де Ноб – норма обслуговування, (Ноб =1…3); Ноб =2, б+ в+1=1,11
Чисельність наладчиків розраховується за формулою
де Тні – сумарний час на переналадку обладнання на кожній і-тій операції при переході від однієї партії деталей до іншої, год.;
Ттс – час, що витрачається на тестопрограми та профілактику, год.(1...1,5 год.);
ТТС=1,5 год., Fe1=230,4 дн., Feр= 1740,48 год.
Базовий:
Проектний:
Чисельність робітників, що виконують наладку інструменту, розраховуємо за формулою
де tін – середній час наладки одиниці інструменту, год. (0,5…1,5год);
h – середнє число інструментів в налагодженні за операціями на одну партію деталей , шт. (3…6);
Ппер – число переналагоджень обладнання при переході від обробки однієї партії деталей до іншої.
tін=1,5 год., h= 5шт.,
Чисельність складальників пристосувань визначається за формулою
де tск – середній час складання-розбирання одного пристосування (1...2,5 год.);
h – середнє число компонентів в пристосуванні за операціями на одну партію деталей, шт. (3...6)
tск – 2,5 год, h – 6 шт
Чисельність транспортних робітників розраховується за формулою
tmp – час, що витрачається на транспортування однієї деталі;
m – кількість операцій технологічного процесу, що обслуговуються вручну.
Баз.=проект.
Загальна кількість робітників визначається як сума кількості робітників зайнятих на відповідній роботі.
Базовий: 35 чол.
Проектний: 28 чол.
Розрахунок величини капітальних вкладень
Повні капітальні вкладення в виробничі фонди за базовим варіантом та проектом ГВС в загальному випадку вкладаються з наступних витрат
К= Коб+ Ктр+ Ке+Кск+Кін+Кпу+Кбуд+Кпр+Ос.
де Кпр - передвиробничі витрати з урахуванням фактору часу, грн.;
Ктр - початкова вартість транспортних засобів, грн.;
kоб - початкова вартість технологічного обладнання, грн.;
Ке - початкова вартість енергетичного обладнання оснастки великої вартості, вимірювальних та регулювальних приладів, грн.;
Кск - вартість матеріального складу цеху, грн..;
Кін - вартість виробничого та господарчого інвентарю, грн.;
Кпу - вартість програм управління, грн.;
Ос - вартість оборотних засобів, грн.;
Кбуд - вартість будівлі, що її займає дільниця, грн.
Розрахунок собівартості продукції, що випускається
До виробничої собівартості продукції включаються:
прямі матеріальні витрати;
прямі витрати на оплату праці;
інші прямі витрати;
загальновиробничі витрати.
Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції встановлюється підприємством.
До видання галузевих методичних рекомендацій з обліку витрат