В Ук-раїні ж половина банків “нездужає”. В результаті вони або будуть приєднані до потужніших структур, або викрес-лені з Реєстру банків. Близько 50 банків зараз потенційно поставлені перед ви-бором: приєднання або ліквідація.
Оптимізація ризик-менеджменту. Комерційні банки повинні здійснити інвентаризацію всіх існуючих ризиків. Донині серйозної оцінки ризикам ще ніхто не давав. Особливо накопиченим в інших галузях. У банківській системі налічується близько 300 різноманітних ризиків. Чотири з них нині найакту-альніші:
1. Кожен банк повинен переглянути всі свої кредитні ризики. Рівень проблемних кредитів у банківській системі сьогодні сягнув 40—60% від усього порт-феля.
2. Необхідно переглянути позицію стосовно валютних ризиків, яких нині накопичилося надміру.
3. Потребує визначення операційний ризик. Ціни на банківські послуги ма-ють тенденцію до зниження.
4. Державний ризик. На відміну від розвинутих країн, державні зобов’язан-ня в Україні не є цілковито гарантова-ними вкладеннями, а отже, становлять глобальні ризики. Те ж стосується кре-дитування галузей, які містять велику частку державної власності. Ризик, до всього, посилюється незбалансованістю державних фінансів.
Особливу увагу слід приділити стра-тегічному плануванню. Більшість банків сьогодні йде за поточними вимогами клієнтів. Настав час замислитися над стратегічним плануванням своєї діяль-ності. Нині в нас усі банки універсальні. Законопроект про банки та банківську діяльність дещо змінює цю тенденцію. Банківські ліцензії поділено на повні, обмежені, ліцензії на виконання яки-хось окремих операцій. Дрібні ко-мерційні банки можуть перейти до роз-ряду кооперативних — відтак вимоги до них пом’якшаться. Вже зараз банкіри повинні розробляти стратегію, зважаю-чи на майбутні зміни нормативної бази, а можливо, й свого статусу.
ВИСНОВКИ
Традиційне уявлен-ня про банки як інститути, що залуча-ють кошти у вигляді депозитів та розміщують їх шляхом кредитування, суттєво змінюється. З появою нефінан-сових банків чи небанківських інсти-тутів, які займаються банківською спра-вою, постає проблема виживання тра-диційних банків у нових умовах. Та вод-ночас зауважуємо й інші явища: значно розширюється спектр банківських по-слуг, а брак лояльності споживачів зму-шує банки переглядати свою стратегію діяльності на ринку, зосереджуючи ува-гу на дрібніших його сегментах та вузькоспеціалізованих послугах.
Висвітлені процеси руйнують межі, які відділяють банки від інших інсти-тутів, що надають фінансові послуги. Це фактично позбавляє їх унікальності, але й розкриває нові перспективи. Отож основне завдання банків — побудова опти-мальної стратегії для використання но-вих можливостей.
Література
· Телицька Т. Чи мають банки майбутнє? // Вісник НБУ. К.2000, № 3, с.37-39.
· Колодізєв О. Становлення банківської системи України: минуле, світовий досвід, проблеми реформування. // Банківська справа. К. 2000. №2, с.28-29.
· Аджевітін С. У переддень десятирічного ювілею: штрихи до історії розвитку вітчизняної банківської системи. // Вісник НБУ. К. 2000, №2, с. 41-45.
·