ційних банків зі сторони Нацбанку неможливий розвиток цивілі-

зованої кредитно-грошової системи незалежної України. Тому

потрібно розробити новий економічний і правовий механізм регу-

лювання відносин суб'єктів банківської діяльності. Адміністра-

тивно-нормативний метод регулювання потрібно замінити спеці-

альним інструментом банківського обігу.

Комерційний банк повинен задовільняти таким наступним ви-

могам:

- мати загальну ліцензію на діяльність в якості банку;

- здійснювати в якості обов'язкового мінімуму депощ\зит-

ні, розрахункові і кредитні операції;

- знаходитись під наглядом ТБУ4

- дотримуватись вимог, які пред'явлються до кредитних ус-

танов, що добре регулюються.

Для використання в українській практиці повинна бути виб-

ранв агресивна модель поведінки банку-універсального, який має

тісні зв'язки з підприємством, який широко здійснює нетради-

ційні банківські операції. Такий вибір обумовлений наступними

причинами:

1. Універсальність банку: банки, діючи на нових ринках,

здійснюючи нетрадиційні банківські операції, здатні прискорити

розвиток нових ринків, доповнюючи відсутність на них готових

ринкових структур; в умовах грошової інфляції банки змушені

все більшу частину своїх ресурсів вкладувати в негрошові акти-

ви;

2. Агресивність банку: саме така модель підходить для

нестабільної та перехідної економіки; сприяє структурній пере-

будові господарства, становленню нових ринків.

3. Широка участь в капіталах господарства: відображення

зв'язків банків і підприємств, що склалися в умовах директив-

ної економіки; зберігання в умовах інфляції активів банків від

знецінення; сприятливий режим для довгострокових інвестицій в

період структурної перебудови, можливість конверсії частини

безнадійної заборгованості державних підприємств в акції, що

знаходяться у власності банків.

4. Жорсткість регулювання діяльністю банків визначається

вибором моделі універсального агресивного банку, що несе за

собою підвищення ризику в банківській справі; нестійке фінан-

сове положення батьох банків, міжнародним банківським співто-

вариством.

Завдання реформування комерційних банків складаються з

наступного:

- перевід частини існуючих банків в розряд фінансових

компаній або приєднання до більш крупних банків. В зв'язку з

тим, що відбудеться відсів малих і нестійких кредитних інсти-

тутів, відбудеться деконцентрація крупного банківського капі-

талу і посилиться деконкурентність банків;

- створення групи з 20-40 крупних банків як основи наці-

ональної банківської мережі, які би мали розгалужену мережу

філіалів, діяли в національному масштабі, мали прямий доступ

до платіжної системи, маючи рахунки для розрахунків інших кре-

дитних інститутів, підтримували високий рівень регулювання

своєї діяльності;

- створення групи 4-7 найбільших банків, які б були виз-

нані зарубіжними банками в якості добре регулюючих кредитних

установ і надійних банків;

- створення державних кредитних інститутів повинно обме-

жуватись 5-8 невеликими банками, які би виконували спеціальні

завдання (підтримка фермерства, кредитування житлових прог-

рам). Пільгова підтримка державних підприємств повинна здійс-

нюватись через директивний розподіл НБУ кредитних ресурсів на

ці цілі в комерційні банки на пільгових умовах;

- створення представницької групи комерційних іноземних

і спільних банків на території України.

ВИСНОВКИ.

Банківська система України ще перебуває в стані становлен-

ня, причому цей процес відстає від потреб реформування еконо-

міки. У цьому виявляється взаємозалежність всієї економічної

системи та системи банків, яка є "нервовою системою" госпо-

дарського механізму. Основною причиною слабкості системи бан-

ків є не стільки сучасний інфляційний процес (це зовнішний

прояв, який у свою чергу посилюється діяльністю банків),

скільки економічна криза, спад виробництва, розрив традиційних

господарських зв'язків як із зарубіжжям, так і у межах Украї-

ни. Лібералізація та безконтрольне зростання цін спричинило

велику нестачу оборотних засобів і коштів для інвестицій, які

практично, припинилися. Це у свою чергу спричинило масові неп-

латежі, гіпертрофовану потребу у кредитних ресурсах. Виникла

суперечність: без дешевих кредитів не можливо здійснювати

структурні перебудови у народному господарстві України. Але

гостра потреба в кредитних ресурсах зумовлює властиве для кри-

зової ситуації зростання процентних ставок.

Ліквідація державної монополії у банківській справі єдино-

го у країні державного банку шляхом відродження спеціалізова-

них (але все ж за формою власності державних); а пізніше пе-

ретворення їх у комерційні банки та виникнення численних акці-

онерних та приватних банків створюють сприятливі умови для

здорової конкуренції у банківській справі як основи поліпшення

кредитного та розрахункового обслуговування підприємств усіх

форм власності.

Водночас в Україні об'єктивно відбувся процес зближення

та переплетення банків з господарськими структурами, з одного

боку, як засновників і акціонерів комерційних банків, а з ін-

шого - банки стають акціонерними підприємствами.

Лише за таких умов, що повсюдно мають лице у ринковій еко-

номіці комерційні банки будуть зацікавлені у ринковій економі-

ці, будуть зацікавлені не просто отримувати процент та збага-

титися на кризовій ситуації в економіці, а домогтися процві-

тання підприємств.

Важливо, щоб центральний банк - НБУ - не заважав комерцій-

ним установам, що обслуговують народне господарство, виконува-

ти свої операції, не втручався адміністративно.

Ринкова економіка може розвиватись в повній мірі на основі

різноманітних за своєю діяльністю банків (ділових, ощадних,

іпотечних, тоаприств взаємного кредиту, кредитної кооперації).

В перспективі банки в інтересах підвищення ефективності своєї

діяльності можуть функціонувати як групи, які об'єднують стра-

хові аудиторські, інформаційні товариства, біржі, лізінгові та

факторингові компанії.

Певні зміни вимагаються і в банківській (кредитній) політи-

ці. На жаль, сучасна кредитна політика не здійснює стабілізую-

чого впливу на грошовий обіг, вона в знчній мірі направленв на

підтримку видатків бюджету та його величезного дефіциту.

Сьогодні продовжується бюджетна емісія, яка насичує госпо-

дарський обіг зайвими грошима, які не мають матеріального за-

безпечення. Друкуючий верстат включений на повну потужність і

якщо його робота не буде призупинена, це може привести до ви-

никнення