підготовка техніко-економічного обгрунтування (ТЕО).

3-й етап. Розробка та затвердження установчих документів СП

1. Розробка установчого договору про створення СП.

2. Розробка статуту СП.

3. Підписання установчого договору. Це акт затвердження спільно-го рішення засновників про створення СП.

4. Всі попередні переговори і листування втрачають силу.

5. Підписання (затвердження) засновниками СП його статуту може бути одночасно або після підписання установчого договору.

6. Якщо одним із співзасновників є державне підприємство, то у затвердженні статуту СП бере участь трудовий колектив цього підприє-мства.

4-й етап. Державна реєстрація СП

1. Державна реєстрація СП здійснюється відповідно до законодав-ства України.

2. З дня державної реєстрації СП здійснює права юридичної осо-би.

5-й етап. Заключний етап

1. Здійснення державної реєстрації СП як учасника зовнішньо-економічної діяльності.

2. Практичне здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

3. Формування органів управління СП.

Складання протоколу про наміри сторін і техніко-економічного обгрунтування СП

Якщо сторони попередніх переговорів дійшли згоди у взаємній зацікавленості в спільній підприємницькій діяльності у формі створен-ня СП, то вони складають протокол про наміри.

Цей протокол не є юридичне обов'язковим для обох сторін і не на-кладає на них жодних майнових зобов'язань, однак він має важливе значення для створення і підтримки ділової репутації осіб, які його підписали.

У змісті протоколу про наміри можуть бути питання:*

про обсяги випуску і асортимент продукції майбутнього СП;*

розподіл обсягів цієї продукції на зовнішній та внутрішній ри-нок;*

про ціни і організацію продажу продукції СП за кордоном;*

про потреби СП в основних фондах, у тому числі у обладнанні, сировині, трудових ресурсах, включаючи іноземних спеціалістів;*

про розміри і склад внесків партнерів в статутний фонд СП; * * про потреби та можливості кредитування СП, у тому числі в іно-земній валюті;*

про строки діяльності майбутнього СП та намірах партнерів про-довжувати співробітництво або ліквідації СП при закінченні строку діяльності договору;*

про вимоги іноземного партнера відносно ефективності діяль-ності СП та окупності його витрат по створенню СП;*

про інші умови та вимоги партнерів з питань економіки та орга-нізації виробництва та менеджменту в СП.

Протокол про наміри складається у вільній формі, але необхідно вказувати повне найменування сторін, предмет переговорів, а також питання, які сторони будуть обговорювати на наступній зустрічі з пе-редбаченням строків її проведення.

У змісті протоколу треба фіксувати попередні домовленості віднос-но:*

предмета, цілей і задач діяльності СП;*

обсягів виробництва, вимог до технічного та якісного рівня про-дукції;*

обсягів поставки на внутрішній та зовнішній ринок;*

розмірів вкладів в статутний фонд;*

співвідношення власних і залучених коштів;*

умов матеріально-технічного забезпечення виробництва;*

умов розподілу прибутку;*

строк дії протоколу.

Корисно передбачати положення про те, що протокол не є юри-дичною підставою для виникнення якихось майнових, фінансових та комерційних зобов'язань для сторін, які могли б бути предметом судо-вого розглядання, а також про зобов'язання сторін по збереженню кон-фіденційності всього змісту переговорів або окремих питань, тому що сторони одержали визначену комерційну інформацію, розкрили свої плани на майбутнє.

Відзнаки установчого договору і статуту підприємства

Установчий договір і статут мають самостійне значення і однакову юридичну силу, повинні затверджуватись і змінюватись в одному й тому ж порядку.

Вони не повинні текстуальне дублювати один одного, хоча найбільш принципові положення текстуальне треба формувати іден-тично. Це відноситься до найменування підприємства і його місцезна-ходження, розміру статутного фонду розміру і складу внеску кожного учасника; порядку і строках внесення вкладів; порядку поділу прибут-ку, порядку формування і повноваження органів управління; умов ліквідації підприємства.

Треба враховувати те, що при розходженні цих формувань пере-важним є положення установчого договору, зареєстрованого нарівні з статутом.

Чинне законодавство не передбачає якихось спеціальних вимог до розмежування змісту установчого договору і статуту. В той же час у За-коні України про підприємства названі обов'язкові відзнаки статуту кожного підприємства.

Обов'язковим є визначення у статуті:*

власника та найменування підприємства;*

його місцезнаходження;*

предмета і цілей діяльності;*

органів управління, порядку їх формування і компетенції;*

повноваження трудового колективу та його виборних органів;*

органу, який має право представляти інтереси трудового колективу;*

порядку створення майна підприємства;*

умов реорганізації та ліквідації підприємства.

Звідси виходить, що детальне фіксування перерахованих положень є прерогативою тільки статуту.

Вони можуть бути викладені і у тексті установчого договору, але у загальній формі.

Статут надає цільне уявлення про правовий статус підприємства як самостійного господарюючого суб'єкта, який має всі права юридич-ної особи, про його внутрішній механізм управління та самоуправлін-ня трудового колективу; про режим формування та використання майна підприємства, розпорядження його засобами та прибутками.

Тому статут — це внутрішній регламентуючий документ підприє-мства, який доповнює, конкретизує багато положень установчого до-говору.

Таке призначення статуту показує і його структура, яка на відзна-ку від договору більш деталізована і складається з окремих розділів:*

загальні положення;*

предмет, основні цілі і напрямки діяльності;*

органи управління підприємством, порядок їх формування;*

порядок утворення майна, засоби та прибуток підприємства;*

умови реорганізації та припинення діяльності підприємства.

Зміст же установчого договору витікає із того, що він є різновидом угоди про спільну господарську діяльність зі створенням самостійної юридичної особи. Його ціль - в об'єднанні майна (капіталів) та підприє-мницьких зусиль для одержання прибутку. Тому найважливіше зна-чення для установчого договору е визначення всіх основних параметрів взаємовідносин між засновниками, перш за все майнового та організа-ційного характеру.

В установчому договорі особливий наголос надається таким поло-женням:*

про конкретні розміри, строки і порядок участі учасників у фор-муванні майна підприємства;*

про умови участі у розподілі прибутку і ризику підприємства;*

про конкретні односторонні і двосторонні права та обов'язки учасників;*

про порядок передачі прав на об'єкти промислової та інтелекту-альної власності та їх комерційне використання;*

про відповідальність партнерів за неналежне виконання своїх зобов'язань;*

про форс-мажорні обставини, які звільнюють учасників від відповідальності в зв'язку з неможливістю виконання прийнятих на себе зобов'язань;*

про порядок вирішення