на проведення концесійного конкурсу та укладення концесійного договору.
/
Концесійний конкурс — це процедура визначення вигідної конце-сійної заявки згідно з установленим порядком відповідно до якого пре-тендент отримує право на концесію. ^
Принципи концесійної діяльності /
Основними принципами концесійної діяльності є:*
договірний характер діяльності;*
вибір концесіонерів на конкурсній основі;*
дотримання чинних в Україні норм і правил будівництва та екс-плуатації об'єктів діяльності;*
земельні, гірничі, лісові та водні відносини в процесі концесій-ної діяльності, регулюються законодавством України.
./-^-^ ОРГАНІЗАЦІЯ ОП|| ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ
^Ц)| діяльності вітчизняних
ПІДПРИЄМСТВ
і * * *---** -,.'*!' "
8.1. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств в Україні
Зовнішньоекономічна діяльність підприємств як скла-дова національної міжнародної економічної політики обо-в'язково регулюється державою. Державне регулювання складається з митного і валютного регулювання, ліцензу-вання і квотування зовнішньоекономічних операцій, утво-рення мережі спеціальних економічних зон, застосування спеціальних санкцій за порушення зовнішньоекономічної діяльності.
За спрямованістю впливу на економічні процеси засо-би державного регулювання поділяються на:
- адміністративні, до яких належать засоби прямого обмеження експорту або імпорту (впровадження квот, ліцензій, ембарго);
- економічні, до яких відносять заходи, що впливають на економічні процеси через економічні інтереси учасників зовнішньоекономічної діяльності (встановлення мита, ак-цизів, зборів, оподаткування, банківської облікової став-ки, курсу валюти).
Вони, у свою чергу, поділяються на нетарифні та мит-но-тарифні.
Нетарифне регулювання є впровадженням державою обмежувальних заборонних засобів, які перешкоджають неконтрольованому проникненню імпортних товарів на внутрішній ринок країни, з метою захисту інтересів вітчиз-няного виробника [67].
До нетарифних заходів відносять пряме обмеження (спрямоване на захист інтересів національної економіки за допомогою ліцензування і квотування), запровадження митних чи адміністративних зобов'язань (імпортні подат-ки і депозити, сертифікація), валютне обмеження і валют-ний контроль, державну монополію на певні види зовніш-ньоекономічної діяльності.
Квотування (контингентування) являє собою обме-ження в кількісному або вартісному вираженні обсягу про-дукції, дозволеної до ввозу в країну (імпортна квота) або вивезення з країни (експортна квота) за певний. Відтак квота виконує роль, подібну протекціоністському миту (тоб-то сприяє зниженню конкуренції на внутрішньому рин-ку). Квотування здійснюється шляхом ліцензування (коли держава видає ліцензії на імпорт або експорт обмеженого обсягу продукції й одночасно забороняє неліцензійну тор-гівлю).
С В Україні вводяться такі види експортних (імпортних) квот: глобальна (встановлюється за товаром без визначен-ня конкретних країн), групова (встановлюється за товаром з вказівкою групи країн), індивідуальна (встановлюється за товаром з визначенням конкретної країни); антидемпі-нгова (встановлюється граничний обсяг товару, який є об'єк-том антидемпінгового розслідування або антидемпінгових процедур), компенсаційна (встановлюється граничний об-сяг товару, який є об'єктом антисубсидійного розслідуван-ня, або компенсаційних заходів), спеціальна (встановлюєть-ся обсяг товару, який є об'єктом спеціального розслідуван-ня або спеціальних заходів) л
Ліцензування може мати самостійне значення як інстру-мент зовнішньоторговельної політики. До нього відносять отримання генеральної ліцензії (коли держава надає право якомусь імпортеру ввозити товари без обмеження або тільки з певних країн), автоматичне ліцензування (коли для ввозу або вивозу визначених товарів надається ліцензія, яка доз-воляє державі спостерігати за торгівлею певними товарами і в разі потреби швидко вводити обмежувальні заходи).
Існують також так звані добровільні експортні обме-ження, коли підприємство-експортер встановлює квоту, а країни-експортери самі (звісно, під тиском країни-імпорте-ра) беруть на себе зобов'язання щодо обмеження експорту у певну країну.
Активний протекціонізм як вид нетарифного регулю-вання застосовується державою для захисту національного виробника, обмежуючи імпорт та заохочуючи експорт, засто-совуючи до експортоорієнтованих галузей експортні субсидії (завдяки яким експортери мають можливість продавати то-вар на зовнішньому ринку за нижчою ціною, ніж на внутріш-ньому ринку). Коли ж експортер продає свій товар за кордо-ном за ціною, що нижча за нормальну, то, це є демпінг. Він може виникати внаслідок державних субсидій експортерам, монополістичної практики дискримінації в цінах на світово-му ринку (якщо він сегментований, то відбувається ускладне-не вирівнювання цін внутрішнього і зовнішнього ринків шля-хом перепродажу товару через високі транспортні витрати або через державні обмеження).
Економічною санкцією державного обмеження зовніш-ньої торгівлі є ембарго - заборона ввозу до будь-якої краї-ни або вивозу з неї товарів.
Встановлення технічних бар 'єрів являє" собою вид ад-міністративного державного регулювання, при якому відбу-вається дискримінація імпортних товарів на користь вітчиз-няних за допомогою встановлення специфічних стандартів якості, норм безпеки, стандартних обмежень.
Режим митного оформлення також можна віднести до ме-тодів нетарифного регулювання, бо за його допомогою непрямо впроваджуються певні обмеження на експорт (імпорт) товарів.
Митне регулювання складається з дії таких митних режимів, як випуск для вільного обігу, реімпорт, транзит, митний склад, магазин безмитної торгівлі, переробка на митній території, переробка під митним наглядом, тимча-сове ввезення (вивезення), вільна митна зона, переробка поза митною територією, експорт, реекспорт, знищення, відмова на користь держави.*
Поширеним є мито на імпорт, яке є державним гро-шовим збором із ввезених товарів, які перетинають кордон країни під контролем митного відомства. При введенні та-рифу вітчизняна ціна товару піднімається вище світової ціни. Існують спеціальне й адвалорне мито.
Спеціальне мито визначається як фіксована сума з оди-ниці вимірювання (ваги, площини, об'єму).
Адвалорні збори (мито) визначаються у вигляді відсот-ка від митної вартості товару.
Митний тариф являє собою перелік товарів (які об-кладаються митом, застосовуваним даною країною до імпор-тних товарів), систематизований відповідно до Товарної но-менклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД).
Збільшення митних зборів негативно впливає на попит споживачів, тому стримує збут, відтак використання цього торговельного інструменту потребує урахування його бага-тостороннього впливу на економічну ситуацію. За цільо-вою спрямованістю мито має протекціоністський або фіскальний характер. Протекціоністський характер та-рифів використовується, якщо піднімаючи розмір мита, держава тим самим піднімає національні ціни на імпорто-ваний товар, знижує його конкурентоспроможність і захи-щає внутрішній ринок. Метою фіскального мита є забез-печення державного бюджету податковими надходження-ми від національних товарів.
Митні тарифи містять три